Рішення № 15142802, 27.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2011 р.Справа № 20/17-605-2011 За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про виселення та стягнення 69897,70 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- за довіреністю № 01-13/1308 від 10.03.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, найменування якого було в подальшому змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.68-70), просить виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 49954,84 грн., пеню у розмірі 2488,80 грн., неустойку у сумі 17454,06 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні 27.04.2011 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.12.2006 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №23/81, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових погоджень від 31.12.2008р. (а.с.18) та від 30.11.2009р. (а.с.19), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 96,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, під розміщення малярного цеху та майстерні по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору в редакції додаткового погодження від 31.12.2008р. (а.с.18) був встановлений до 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди від 27.12.2006 року №23/81 орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 9.11.2005 року №4840-IV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Згідно з умовами додаткового погодження від 30.11.2009р. (а.с.19) орендна плата розраховується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006року №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та складає з 30.11.2009 року за перший місяць, з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 3934,63грн.

Відповідно до п. 2.2, 2.4 договору оренди від 27.12.2006 року №23/81 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно п. 4.7 договору від 27.12.2006 року №23/81, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати обєкта оренди.

П. 4.10 договору оренди передбачає, що у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням протягом тривалого часу, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням №01-15/39 від 12.01.2011 року (а.с.20), в якому відмовилося від договору та просило у строк до 1.02.2011р. здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення загальною площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради та підписати акт приймання передачі, а також просило оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 55418 грн. та пеню в сумі 5120,10 грн. Вказане повідомлення було отримано відповідачем 17.12.2011року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке наявне у матеріалах справи (а.с.24).

Незвільнення відповідачем орендованого приміщення, наявність заборгованості по орендній платі, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, а також неустойки за не звільнення приміщення зумовило звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

На виконання вимог суду 22.03.2011 року співробітниками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення, загальною площею 96,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з якого вбачається, що обєкт оренди функціонує та використовується згідно профілю.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами п.2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з умовами додаткового погодження від 30.11.2009р. (а.с.19) орендна плата розраховується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006року №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та складає з 30.11.2009 року за перший місяць, з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 3934,63грн.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи, що факт несплати відповідачем орендної плати протягом часу, що перевищує встановлений законодавством трьохмісячний термін, встановлено судом та відповідачем в порядку ст.33 ГПК України не спростовано, суд доходить висновку про обґрунтованість вчинення позивачем дій, направлених на відмову від договору.

Враховуючи, що Представництво по управлінню комунальною власністю, реалізуючи передбачене ст.782 ЦК України право орендодавця, 12.01.2011р. надіслало повідомлення, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради, про що підписати акт приймання передачі, і зазначене повідомлення було вручено орендарю 17.01.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке наявне у матеріалах справи (а.с.24), суд доходить висновку про розірвання 17.01.2011р. договору оренди №23/81 від 27.12.2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

П. 4.7 договору оренди №23/81 від 27.12.2006 року також передбачає, що після закінчення строку дії договору, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нежитлового приміщення загальною площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, позовні вимоги щодо виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення, загальною площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення орендної плати та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з умовами додаткового погодження від 30.11.2009р. (а.с.19) орендна плата розраховується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006року №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та складає з 30.11.2009 року за перший місяць, з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 3934,63грн.

Відповідно п. 4.7 договору від 27.12.2006 року №23/81, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати обєкта оренди. При цьому, п. 4.10 договору оренди передбачає, що у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). Договір є обовязковим для виконання сторонами згідно до ст.629 ЦК України.

Таким чином, здійснивши системний аналіз умов договору, суд доходить висновку про обовязок відповідача сплати орендну плату за час дії договору (станом на 17.01.2011р.) та за 15 днів після його розірвання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.73), суд зазначає, що у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 23/81 від 27.12.2006 станом на 1.02.2011р., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди №23/81 від 27.12.2006 року за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2488,80 грн., заявлені на підставі розрахунку (а.с.74), який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги про стягнення неустойки з 2.02.2011р. по 31.03.2011р., суд вказує, що у відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи достеменно підтверджено, що в порушення п.4.7 договору та ст.785 ЦК України, орендар не повернув обєкт оренди протягом 15 днів з моменту розірвання договору, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення неустойки у сумі 17454,06 грн., заявлені на підставі перевіреного судом розрахунку (а.с.73).

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита в сумі 783,98 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Крім того, суд зазначає наступне. Згідно до ч.2 ст.46 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. При цьому, відповідно до п. 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, позовні заяви, які містять як вимогу майнового характеру, так й вимогу немайнового характеру, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру (85 грн.).

Враховуючи, що за платіжним дорученням від 11.02.2011року №163 (а.с.6) позивачем сплачено 755,76 грн. державного мита, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь державного бюджету державне мито у розмірі 28,22 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід. код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення, загальною площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід. код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) 49 954 /сорок девять тисяч девятсот пятдесят чотири/ грн. 84 коп. заборгованості по орендній платі, 2 488 /дві тисячі чотириста вісімдесят вісім/ грн. 80 коп. пені, 17 454 /сімнадцять тисяч чотириста пятдесят чотири/ грн. 06 коп. неустойки, 783 / сімсот вісімдесят три/ грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 державне мито у сумі 28 /двадцять вісім/ грн. 22 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 4.05.2011р.