Ухвала суду № 15139748, 24.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2011 р. м. КиївК-10312/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Костенко М.І., Степашка О.І.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 у справі № 34/218-А Господарського суду м. Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гідра Стар ЛТД”

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду від 19.04.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 11.10.2006 № 0001142309/0 та № 0001152309/0 про визначення ТОВ «Гідра Стар Лтд»податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 303020,00 грн., в тому числі 159010,00 грн. основний платіж та 144010,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та з податку на додану вартість у сумі 254416,00 грн., в тому числі 127208,00 грн. основний платіж та 127208,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, відповідно.

Судові рішення вмотивовані тим, що ДПІ не довела в судовому процесі правомірність податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються позивачем, як того вимагає частина друга ст. 71 КАС України.

В касаційній скарзі ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а в позові відмовити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Позивач не реалізував процесуальне право сторони в адміністративній справі надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Гідра Стар Лтд»податкових зобовязань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, та для накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.09.2006 № 2658-5462/23-09-33396360, про заниження підприємством валового доходу за 9 місяців 2005 року на 636040,00 грн. (за півріччя 2005 року на 36040,00 грн. та за 9 місяців 2005 року на 636040,00 грн.) та податкових зобовязань з податку на додану вартість за травень 2005 року на 7208,00 грн., вересень 2005 року на 120000,00 грн. внаслідок не відтворення в податковому обліку операцій з поставки товарів ПП «Елін», на які позивач виписав податкові накладні № 48 від 16.05.2005 на суму 43248,00 грн., в тому числі ПДВ 7208,00 грн., № 209 від 20.09.2005 на суму 360000,00 грн., в тому числі ПДВ 60000,00 грн., № 239 від 23.09.2005 на суму 360000,00 грн., в тому числі ПДВ 60000,00 грн. Зазначені податкові накладні були виявлені під час перевірки ПП «Елін»та включені останнім до податкового обліку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ДПІ не надала докази, що невиїзна документальна перевірка ТОВ «Гідра Стар Лтд», результати якої викладені в зазначеному вище акті, була проведена на підставі первинних документів, які б підтверджували, що позивач не включив до податкового обліку вказані податкові накладні, внаслідок чого доводи позивача про включення цих податкових накладних в податковому обліку не спростовані. При цьому суд керувався частиною другою ст. 71 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування наведеної норми процесуального права, однак, зроблений передчасно без застосування в системному звязку з нормами частин четвертої та пятої ст. 11, частини першої ст. 71, частини першої ст. 138 КАС України.

Відповідно до пункту 4 ст. 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного зясування всіх обставин у справі розкритий в частинах четвертій та пятій ст. 11 КАС України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Обовязок субєкта владних повноважень довести в судовому процесі правомірність прийнятого рішення, своєї дії чи бездіяльності не звільняє суд від дотримання принципу офіційного зясування всіх обставин у справі, що обумовлено публічним характером адміністративного спору, необхідністю його вирішення з врахуванням публічного інтересу.

Дотримання цього принципу судом в судовому процесі забезпечує прийняття законного і обґрунтованого судового рішення за результатами розгляду адміністративної справи, як це вимагається статтею 159 КАС України.

Заперечуючи проти позову, ДПІ посилалась на те, що позивач не надав на неодноразові вимоги податкового органу документи для проведення позапланової перевірки у звязку з ліквідацією підприємства згідно з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2006 у справі № 2-2966; за адресою, за якою здійснена державна реєстрація підприємства, його орган управління відсутній. На підтвердження цього доводу ДПІ надані копії листів на адресу ТОВ «Гідра Стар Лтд»від 05.09.2006, від 03.10.2006, від 06.10.2006 (а.с. 35-37). Позивач цей довід не спростовує. У звязку з ненаданням позивачем документів для здійснення податковим органом позапланової перевірки, обовязковість якої встановлена пунктом шостим частини шостої ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції Закону України від 12.01.2005 № 2322-ІУ, контролюючий орган виходив із наявної в нього інформації щодо здійснення позивачем поставок ПП «Елін»на підставі вказаних податкових накладних. Довід ДПІ щодо не включення позивачем цих податкових накладних до податкового обліку вимагав перевірки з метою встановлення дійсних обставин щодо обсягу податкових зобовязань позивача. Надання ДПІ доказів стосовно підстав для донарахування сум податкових зобовязань в силу принципу змагальності зобовязувало позивача надати докази, які б спростовували ці твердження відповідача. Такими доказами є документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема книга обліку проданих товарів, робіт, послуг, яка призначена для обліку операцій з поставки з відображенням виданих платником податку на додану вартість податкових накладних. На підставі цієї книги можна встановити обсяги поставки за відповідний податковий звітний період та зрівняти його з обсягами поставки в податковій декларації з податку на додану вартість за цей же податковий звітний період.

Ненадання позивачем з власної ініціативи таких доказів зобовязувало суд запропонувати йому їх надати або витребувати їх від інших осіб, у яких такі докази можуть бути, враховуючи фактичні обставини справи.

Тільки після того, як процесуальні засоби, передбачені законом, будуть вичерпані, а отримані в судовому процесі докази не дають підстав для висновку стосовно того чи іншого юридичного факту, суд має право з посиланням на частину другу ст. 71 КАС України визнати, що відповідач субєкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, що оскаржуються.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій зазначених норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у звязку з чим та відповідно до частини другої ст. 227 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити обставини справи, зокрема, чи виписувалися позивачем податкові накладні № 48 від 16.05.2005, № 209 від 20.09.2005, № 239 від 23.09.2005 на поставки товарів (послуг) ПП «Елін»та чи включені ці податкові накладні до податкового обліку, та в залежності від встановлених обставин і у відповідності до норм матеріального права вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 220, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва задовольнити частково, скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 19.04.2007, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008. справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.В.Ланченко

підписН.Є.Маринчак

підпис М.І.Костенко

підписО.І.Степашко