Ухвала суду № 15138755, 19.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/145/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В.Ю., суддів: Смілянця Е.С., Боровицького О.А.

при секретарі: Гонті І. О.

за участю представників сторін:

позивача - Рижаєвський С.С.

відповідача (апелянта) - Дудник Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Бершадський спиртовий завод" з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011501/0 від 05.01.2011року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000011501/0 від 05.01.2011року.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 р. і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 р. прийнята з порушенням норм матеріального права, неправильним встановленням судом першої інстанції обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано всіх фактів які свідчать про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не надана належна правова оцінка доказам які свідчать про заниження ДП "Бершадський спиртовий завод" обсягів фактичного використання води, а відповідно і заниження суми основного платежу збору за спеціальне водокористування.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод" з питань достовірності обчислення та справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 478/15/05459097 від 15.12.2010р. На підставі вказаного акту перевірки, Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011501/0 від 05.01.2011р., відповідно до якого ДП "Бершадський спиртовий завод" визначено суму податкового зобов'язання по платі за спеціальне використання водних ресурсів державного значення в розмірі 10 472 грн. 99 коп., з них 7727 грн. 92 коп. - основний платіж, 2745 грн. 07 коп. - штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Задовольняючи вимоги позивача та скасовуючи податкове повідомлення - рішення № 0000011501/0 від 05.01.2011р., суд першої інстанції виходив з того, що перевіряючим при визначенні об'єкту обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів за основу взято не фактичний обсяг води, який використаний ДП "Бершадський спиртовий завод", а показник дозволеного водокористування, вказаний у дозволах на спеціальне водокористування (а.с. 8-9) та технічні можливості артезіанських свердловин, що суперечить п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999 р. № 231/539/118/219.

Так, відповідно до п. 6.1., п. 6.2 вказаної вище Інструкції, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту - починаючи з I півріччя. Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованності позовних вимог позивача та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення № 0000011501/0 від 05.01.2011р. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з п. 4.1., п. 4.6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999 р. № 231/539/118/219 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.10.1999 р. № 711/4004 та п. 5, 6, 13 Постанови КМУ № 1494 від 16.08.1999р. "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється виходячи з обсягів використання води з кожного виду джерела водопостачання окремо. Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунок водоспоживання підземною водою виробництва спирту помісячно при роботі двох артезіанських свердловин дебітом 13 м3/год в 2008-2009р.р. та трьох свердловин дебітом 25 м3/год в 2010р. містить показники можливого водоспоживання з урахуванням потужності свердловин, а не фактичного, як наполягає відповідач.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем обсяг використаної води визначено за технологічними даними. На підтвердження даної обставини, позивачем надано звіти про використання води форми 2-ТП (ВОДГОСП), в яких останній вказував, скільки тисяч кубометрів води було ним забрано або одержано. З наданих звітів не вбачається заниження обсягу використаної води з артезіанських свердловин. Також встановлено, що звіти про використання води перевіряючим при проведенні документальної перевірки не були взяті до уваги. В матеріалах справи містяться копії актів перевірок ДП "Бершадський спиртовий завод" № 8/23/05459097 від 28.01.2009р. та № 135/23/05459097 від 07.04.2010р. з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за періоди з 01.10.2007р. по 30.09.2008р, та з 01.10.2008р. по 31.12.2009р. зі змісту яких вбачається, що перевіркою повноти визначення збору за спеціальне використання водних ресурсів за вказані періоди не встановлено його заниження або завищення.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що причиною для проведення даної перевірки став лист ДПА у Вінницькій області від 06.09.2010 р. №20398/15-321. В даному листі зазначено, що згідно розрахунків водоспоживання ДП "Бершадський спиртовий завод", які підприємство подавало для отримання дозволу на спеціальне водокористування, норма споживання підземної води для виробництва 1000 дал спирту етилового складає 243 куб. м., а в податкових розрахунках по збору за спеціальне використання водних ресурсів обсяг підземної води визначено з урахуванням 83 куб. м. для виробництва 1000 дал спирту етилового. Апелянт стверджує, що даний лист при вирішенні справи по суті судом першої інстанції не був врахований, хоча копія даного листа з відповідними додатками була надана суду для залучення до матеріалів справи.

Колегією суддів з'ясовано, що зсилання апелянта на використання 243 куб. м. підземної води для виробництва 1000 дал спирту етилового, що випливає з листа ДПА у Вінницькій області від 06.09.2010 р. №20398/15-321 не є обгрунтованим, адже позивачем суду представлено звіти про використання води форми 2-ТП (ВОДГОСП), в яких позивач вказував скільки тисяч кубометрів води було ним забрано або одержано, з яких не вбачається заниження обсягу використаної води з артезіанських свердловин. Також, в суді першої інстанції встановлено, що ДП "Бершадський спиртовий завод" обсяг використаної води визначено за технологічними даними.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду, що податкове повідомлення-рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та дійшов правильного висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 квітня 2011 року .

ГоловуючийСторчак В.Ю.

Судді Боровицький О.А.

Смілянець Е.С.

Копія вірна

Секретар: