Постанова № 15137997, 21.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року справа №2а-589/11/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І.,

за участю представників позивача Піскурського О.В., Дмитрієвої О.Г.,

представника відповідача Гавриша М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-589/11/1270 за позовом Приватного підприємства «ЛФ «ОСОБА_1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002032310/0 від 31.12.2010 року про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2992672 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2094870,40 грн. Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення відповідача прийняте на підставі акту невиїзної документальної перевірки, якою було встановлено заниження ПДВ у жовтні 2010 року на суму 2992672 грн. і ненадання до податкового органу декларації з ПДВ за жовтень 2010 року. Позивач ці висновки вважає безпідставними, оскільки він намагався подати податкову декларацію, але посадові особи відповідача відмовились її прийняти. Крім того, здійснивши перевірку позивачу з порушенням вимог законодавства, відповідач діяв протиправно, з актом перевірки керівник ПП «ЛФ Бондар» не ознайомлений, тому заперечень подати не міг.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-589/11/1270 позовні вимоги ПП «ЛФ «ОСОБА_1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкового повідомлення-рішення №0002032310/0 від 31.12.2010 року, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Луганську, про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2992672 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2094870,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведені перевірки необґрунтовано застосував непрямі методи, а висновок зробив на підставі документів, які йому були надані ТОВ «Ком-Нерухомість». Крім того, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що позивач ухилявся від надання відомостей, не веде податковий облік, не надав на їх запит первинні документи. Встановивши в судовому засіданні факт неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, суд зробив висновок про відсутність у податкового органу законних підстав для проведення документальної перевірки, яка стала підставою при прийняття оспорюваного рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд дійшов помилкових висновків про незаконність дій податкового органу щодо проведення перевірки позивача та складання акту. Податковим органом були проаналізовані данні щодо податкових зобовязань відповідача за Системою автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та встановлено, що ТОВ «КОМ-Нерухомість» задекларований податковий кредит в наслідок взаємовідносин з ПП «ЛФ «ОСОБА_1» у жовтні 2010 року, але останній відповідних податкових зобовязань не задекларував. У звязку з цим на адресу позивача направлявся запит про надання пояснень та документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «КОМ-Нерухомість», але пояснень і документів надано не було. Натомість ТОВ «КОМ-Нерухомість» на запит податкового органу надало копії всіх первинних документів щодо відносин з позивачем і на підставі яких ним було сформовано податковий кредит і за якими позивач повинен був визначити свої податкові зобовязання. Оскільки видавши в жовтні податкові накладні на суму 2992672 грн., позивач не задекларував свої зобовязання на цю суму, вказані порушення були відображені в акті перевірки, на підставі якого було правомірно винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення. Крім того, за фактом несплати податкових зобовязань, у відношенні директора ПП «ЛФ ОСОБА_1» порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України.

Представники позивача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «ЛФ «ОСОБА_1» зареєстроване 20.07.2010 року і є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Ленінській МДПІ м.Луганська, є платником ПДВ з 11.08.2010 року.

З 29.12.2010 р. по 31.12.2010 р. посадовою особою Ленінської МДПІ м.Луганська, на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 30.12.2010 р. №1707 було проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «ЛФ «ОСОБА_1» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 928/23/37178713 від 31.12.2010 року (а.с.20-27), який підписаний директором позивача без зауважень. До акту перевірки додано перелік податкових накладних, не врахованих до податкових зобовязань ПП «ЛФ «ОСОБА_1» у жовтні 2010 року на суму 2992672 грн., який також підписаний керівником позивача.

З висновків акту перевірки вбачається, що виявлене заниження розміру податку на додану вартість у жовтні 2010 року в сумі 2992672 грн. в наслідок порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3,п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3.,п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також не направлення до податкового органу декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки 31.12.2010 року у відношенні ПП «ЛФ «ОСОБА_1» Ленінською МДПІ м.Луганська винесено податкове повідомлення-рішення № 0002032310/0 за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3,п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3.,п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. та визначено податкове зобовязання за основним платежем у розмірі 2992672,0 грн. та за штрафними санкціями 2094870,40 грн., а всього на суму 5087542,40 грн (а.с.19).

Колегія суддів вважає, що вказані обставини судом першої інстанції встановлені правильно, оскільки підтверджені наявними у справі письмовими доказами.

В той же час, суд апеляційної інстанції також встановив наступне.

Згідно запиту Ленінської МДПІ від 27.11.2010 р. (а.с. 50) на адресу керівника ПП «ЛФ «ОСОБА_1», який 29.11.2010 р. отримав особисто ОСОБА_1, від підприємства вимагали надати пояснення та первинні документи щодо розбіжностей з сум податкового кредиту по ПДВ за серпень-вересень 2010 року.

29.11.2010 року посадовою особою відділу податкової міліція Ленінської МДПІ м.Луганська у директора ПП «ЛФ «ОСОБА_1» відбирались пояснення з приводу діяльності підприємства, з яких вбачається, що керівнику позивача було вручено запит про надання пояснень та документів, які той зобовязувався надати у встановлений строк (а.с. 49).

20.01.2011 року позивачем складена податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, в якій відображені податкові зобовязання з ПДВ на суму 9886012 грн., право на податковий кредит в сумі 9883662 грн. та різниця між ними, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2350 грн. (а.с.63-64). До неї додано Реєстр отриманих та виданих податкових накладних в жовтні 2010 р. та Додаток 5 з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в якому знайшли відображення в розділі 1 (податкові зобовязання) і податкові накладні, видані позивачем на адресу ТОВ «КОМ-Нерухомість» на суму 2992672 грн. (а.с. 65-70).

Як вбачається з повідомлення-розписки (а.с. 71-72), вказана звітність була направлена позивачем до Ленінської МДПІ 20.01.2011 року і того ж дня отримана.

Колегія суддів зазначає, що податкова звітність з ПДВ була позивачем направлена до податкового органу не тільки після проведення документальної перевірки та винесення спірного повідомлення-рішення, тобто визначення податкового зобовязання податковим органом, а й після звернення позивача до суду з адміністративним позовом (13.01.2011 року).

Колегія суддів вважає, що вказаним обставинам, встановленим судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції належної оцінки не дав і необгрунтовано уваги на них не звернув.

Зазначені обставини спростовують висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача, оскільки свідчать про те, що відповідач до проведення документальної перевірки ПП «ЛФ «ОСОБА_1» вимагав у його директора надання пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «КОМ-Нерухомість» та надання первинних документів по господарським операціям (а.с. 50), за якими виникли податкові зобовязання з ПДВ, але пояснення і документи надані не були. Посадові особи відповідача (з відділу податкової міліції) при відібранні пояснень у керівника позивача 29.11.2010 року також вимагали надання документів по взаємовідносинам з ТОВ «КОМ-Нерухомість», які той зобовязувався надати, але не надав. При цьому позивач і до податкового органу не надав жодної податкової звітності з ПДВ за жовтень 2010 року і подав її лише після порушення у відношенні директора ПП «ЛФ «ОСОБА_1» кримінальної справи за ч.3 ст. 212 КК України (а.с. 46).

Видавши іншому субєкту господарювання податкові накладні та не задекларувавши свої відповідні податкові зобовязання з ПДВ за жовтень 2010 року, позивач фактично порушив податкове законодавство, а направлення податкової звітності вже після проведення податковим органом документальної перевірки і визначення позивачу податкового зобовязання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення не свідчить про неправомірність дій та рішень відповідача на час їх вчинення та прийняття.

Доводи адміністративного позову про те, що позивач намагався своєчасно надати до податкового органу податкову звітність але її не прийняли, ні чим не підтверджені, хоча позивач мав можливість зробити це поштою або подати в електронному вигляді.

Доводи позивача про наявні порушення з боку відповідача на стадії призначення та проведення документальної перевірки не заслуговують на уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки щодо наявності порушень з боку позивача вимог податкового законодавства.

Висновки суду першої інстанції про необґрунтованість посилань податкового органу щодо не ведення позивачем податкового обліку не підтверджуються дослідженими доказами, оскільки позивачем не надано жодного документу, який підтвердив би ведення на підприємстві податкового обліку у встановленому законом порядку.

За обставинами, які встановлені судом апеляційної інстанції, відповідач мав підстави для самостійного визначення зобовязань позивачу виходячи з приписів п.а п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України № 2181, оскільки позивачем не була подана податкова декларація за жовтень 2010 р.

Таким чином, колегія суддів, встановивши обґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3,п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3.,п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що дії відповідача з визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ шляхом внесення податкового повідомлення-рішення є правомірними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при винесені рішення була допущена невідповідність висновків встановленим обставинам справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-589/11/1270 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ЛФ «ОСОБА_1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 22 квітня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова