Ухвала суду № 15137917, 22.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року справа №2а-119/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохіна А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі № 2а-119/11/1270 за позовом приватного підприємства «Укрекспресупаковка» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство «Укрекспресупаковка» 04 січня 2011 року, звернулвся з позовом до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 25.11.2010 № 0000032301/0, мотивуючи свої вимоги тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням йому було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 76 950,00 грн. за листопад, грудень 2009 року та за березень 2010 року. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення було прийнято у звязку з порушенням вимог податкового законодавства, які були допущені контрагентами ПП «ТПФ Ультра Брайт» та ПП «Союз-Трейд-В». Зазначив, що порушення податкового законодавства з сторони контрагентів та в результаті цього визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних. Позивач наводить, що право підприємства на податковий кредит є наслідком фактичного здійснення господарської операції, яка є обєктом оподаткування, за наявності податкових накладних, виписаних контрагентами, які в свою чергу були включені до відповідного державного реєстру та мали свідоцтво платника ПДВ. Оскільки ПП «Укрекспресупаковка» перерахувало грошові кошти на адресу постачальників ПП «ТПФ Ультра Брайт» та ПП «Союз-Трейд-В», то збільшення валових витрат відбулося відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 25.11.2010 року за № 0000032301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 76950,00 грн. приватному підприємству "Укрекспресупаковка".

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме пп.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення, процесуального права, а саме ст.ст. 69, 70, 76, 82, 85, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України та неповним дослідженням матеріалів справи, а тому апелянт вважає її неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Стахановською ОДПІ була здійсненна планова виїзна перевірка ПП «Укрекспресупаковка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами проведеної перевірки було складено акт від 12.11.2010 року № 139/23-34945831, в якому зазначено, що перевіркою було встановлено порушення п.п.7.2.1., 7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року при взаємовідносинах з контрагентом ПП «ТПФ Ультра Брайт» в результаті чого було встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників з ПДВ всього в сумі 29538,56 грн., у тому числі за листопад 2009 року на суму 17882,17 грн., за грудень 2009 року на 11656,39 грн., оскільки відповідні податкові накладні не були належним чином складені. Крім того, по взаємовідносинам позивача із контрагентом ПП «Союз-Трейд-В» також були встановлені порушення вимог п.п.7.2.1., 7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого було встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників з ПДВ всього в сумі 17486,15 грн., у тому числі за березень 2010 року на суму 17486,15 грн., оскільки відповідні податкові накладні також не були належним чином складені. Апелянт вказує, що зустрічні перевірки постачальників ПП «ТПФ Ультра Брайт» та ПП «Союз-Трейд-В» не вбачалось можливим провести у звязку з відсутністю зазначених підприємств за місцем юридичною адреси. Апелянт зазначив про відсутність товарно-транспортних накладних на товар, який був придбаний позивачем у контрагентів ПП «ТПФ Ультра Брайт» та ПП «Союз-Трейд-В».

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

На підставі направлень від 06.10.2010 року за № 000828, від 03.11.2010 року № 000935, виданих Стахановською ОДПІ, була здійсненна планова виїзна перевірка ПП «Укрекспресупаковка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт від 12.11.2010 року № 139/23-34945831.

Перевіркою було встановлено порушення п.п.7.2.1., 7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року при взаємовідносинах з контрагентом ПП «ТПФ Ультра Брайт» в результаті чого було встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників з ПДВ всього в сумі 29538,56 грн., у тому числі за листопад 2009 року на суму 17882,17 грн., за грудень 2009 року на 11656,39 грн., оскільки відповідні податкові накладні не були належним чином складені. Крім того, по взаємовідносинам позивача із контрагентом ПП «Союз-Трейд-В» також були встановлені порушення вимог п.п.7.2.1., 7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого було встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників з ПДВ всього в сумі 17486,15 грн., у тому числі за березень 2010 року на суму 17486,15 грн., оскільки відповідні податкові накладні також не були належним чином складені.

На підставі акту перевірки Стахановською ОДПІ Луганської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 25.11.2010 року, яким ПП «Укрекспресупаковка» було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 76 950,00 грн., у тому числі за основним платежем 51300,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 25650,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки господарськими угодами та платіжними документами. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом № 168 не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Так, зазначеною нормою передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Відповідно до статті 11 Закону України ”Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання. Згідно з цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку - покупця.

Закон України “Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше, тим більше Закон не містить посилання на залежність відшкодування сум ПДВ від здійснення перевірок по ланцюгу постачальників та отримання усіх підтверджуючих відповідей на запита надіслані в процесі перевірки до інших податкових органів. Крім того, доказів, що свідчать про несплату постачальниками позивача податку на додану вартість до державного бюджету, відповідачем не надано.

З цього приводу Верховний Суд України виклав свою правову позицію з такої категорії справ де зазначив, що у даних випадках податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Так, станом на момент виникнення та здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - ПП «ТПФ Ультра Брайт» та ПП «Союз-Трейд-В» зазначені підприємства знаходились в ЄДР як юридичні особи та були зареєстровані в податковому органі у якості платників податку на додану вартість, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Посилання податкового органу на анульовання свідоцтво платника ПДВ ПП «ТПФ Ультра Брайт» у зв'язку зі звільненням від сплати податку з інших причин (п.п.«в» п.п.9.8 ст. 9 Закону № 168) не було підтверджено жодними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Укрекспресупаковка» продовж листопада-грудня 2009 року мало взаємовідносини з придбання рукава поліпропіленового з ПП «ТПФ Ультра Брайт» .

Отримані від ПП «ТПФ Ультра Брайт» податкові накладні за листопад - грудень 2009 року було включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, у реєстри отриманих податкових накладних та відповідно до рядка 10.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2009 року.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2009 року було задекларовано обсяг взаємовідносин у сумі ПДВ 17882,17 грн., а за грудень 2009 року було задекларовано обсяг взаємовідносин у сумі ПДВ 11656,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009 року укладено договір поставки № ДГ - 0000004 між ПП «ТПФ Ультра - Брайт» - постачальник та ПП «Укрекспресупаковка» - Покупець.

Факт отримання товару позивачем від ПП «ТПФ Ультра Брайт» повністю підтверджується оформленими належним чином на виданими видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Факт оплати товару та повнота сум сформованого податкового кредиту на адресу ПП «ТПФ Ультра Брайт» повністю підтверджується, що свідчить про сплату ПДВ позивачем в ціні зазначеного товару.

Ленінською МДПІ у м. Луганську, було встановлено, що ПП «ТПФ Ультра Брайт» за період взаємовідносин з ПП «Укрекспресупаковка» з листопада по грудень 2009 року надало до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларації з ПДВ за листопад 2009 року з обсягом податкових зобов'язань у розмірі 9852,00 грн., обсяг податкового кредиту 936,00 грн., за грудень 2009 року з обсягом податкових зобов'язань у розмірі 13057,00 грн., обсяг податкового кредиту 12385,00 грн. Так, ПП «ТПФ Ультра Брайт» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПП «Укрекспресупаковка» протягом листопада - грудня 2009.

Оскільки позивач не міг передбачити у майбутньому факти ухилення його контрагентів від процесу оподаткування своїх прибутків, він не несе відповідальності за дії або бездіяльність своїх контрагентів в частині порушення ними податкового законодавства України.

Таким чином, порушення ПП «Укрекспресупаковка» вимог п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 при формуванні податкового кредиту всього у сумі 29538,56 грн., у тому числі за листопад 2009 року на суму на 17882,17 грн.; за грудень 2009 року на 11656.39 грн. не підтверджується.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту у березні 2010 року було включено податкові накладні отриманні від ПП «Союз-Трейд-В» на загальну суму 104920,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 17486,15 грн.

Судом встановлено, що позивач продовж березня 2010 року мав господарські взаємовідносини з придбання тканини поліпропіленової, стрічки натуральної у ПП «Союз-Трейд-В».

Отримані від ПП «Союз-Трейд-В» податкові накладні за березень 2010 року було включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, у реєстри отриманих податкових накладних та відповідно до рядка 10.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Згідно Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2010 року задекларовано обсяг взаємовідносин у сумі ПДВ 17486,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2010 року було укладено договір поставки № ДГ-10-03-10-01 між ПП «Союз-Трейд-В» - постачальник та ПП «Укрекспресупаковка» - покупець.

Факт отримання товару позивачем від ПП «ТПФ Ультра-Брайт» повністю підтверджується оформленими належним чином на виданими видатковими накладними.

Факт оплати товару та повнота сум сформованого податкового кредиту на адресу ПП «Союз-Трейд-В» повністю підтверджується, що свідчить про сплату ПДВ позивачем в ціні зазначеного товару.

Ленінською МДПІ у м. Луганську було встановлено, що ПП «Союз-Трейд-В» не знаходиться за юридичною адресою. За період взаємовідносин з ПП «Укрекспресупаковка» з березня по травень 2010 року надало до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларації з ПДВ: за березень 2010 року з обсягом податкових зобов'язань у розмірі 9316 грн., обсяг податкового кредиту 7 8850 грн.; за квітень та травень 2010 року звіти визнано недійсними.

Податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2010 року у ПП «Союз-Трейд-В» та ПП «Укрекспресупаковка» відсутнє.

Як вже зазначалось раніше, позивач не може нести відповідальність за дії або бездіяльність своїх контрагентів в частині порушення ними вимог податкового законодавства України, оскільки не може передбачити у майбутньому факти ухилення його контрагентів від процесу оподаткування своїх прибутків.

З огляду на наведене, порушень зі сторони ПП «Укрекспресупаковка» вимог п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 при взаємовідносинах з ПП «Союз-Трейд-В» на суму 17486,15 грн., у тому числі за березень 2010 року на суму на 17486,15 грн., не має.

З огляду на принцип певності доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним та підтримує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 25.11.2010 року № 0000032301/0 Стахановською ОДПІ Луганської області про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 76950,00 грн. прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі № 2а-119/11/1270 за позовом приватного підприємства «Укрекспресупаковка» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.