Ухвала суду № 15137380, 20.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року справа №2а-8759/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-8759/10/1270 за позовом Державного підприємства «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-8759/10/1270 частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії.

Визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області протиправними.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області зарахувати у відповідності з призначенням платежу суми, сплачені Державним підприємством «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)», а саме: суми сплачені за платіжним дорученням № 254 від 19.10.2007 спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2007 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 302 від 27.11.2007 спрямувати на погашення податку на додану вартість за жовтень 2007року, суми сплачені за платіжним дорученням № 359 від 20.12.2007 спрямувати на погашення податку на додану вартість за листопад 2007 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 16 від 21.01.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за грудень 2007 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 67 від 18.03.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за лютий 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 77 від 28.03.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за лютий 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 123 від 17.04.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за березень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 149 від 28.05.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за травень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 180 від 26.06.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за травень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 200 від 28.07.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за червень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 212 від 26.08.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за липень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 238 від 13.10.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 247 від 24.10.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 254 від 27.11.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за жовтень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 284 від 26.12.2008 спрямувати на погашення податку на додану вартість за листопад 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 9 від 28.01.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за грудень 2008 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 38 від 29.05.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за квітень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 92 від 22.07.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за червень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 149 від 28.08.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за липень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 183 від 21.09.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за серпень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 256 від 21.10.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 313 від 30.11.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за жовтень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 314 від 30.11.2009 спрямувати на погашення податку на додану вартість за жовтень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 13 від 11.01.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 12 від 28.01.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 35 від 23.02.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за січень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 39 від 25.02.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 83 від 29.03.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 86 від 30.03.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 115 від 22.04.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за березень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 127 від 27.04.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за березень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 160 від 19.05.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за квітень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 168 від 31.05.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за квітень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 181 від 21.06.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за травень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 184 від 29.06.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за травень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 260 від 26.07.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за червень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 299 від 18.08.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за липень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 30 від 17.09.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за серпень 2010 року, суми сплачені за платіжним дорученням № 90 від 19.10.2010 спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області скасувати нараховану Державному підприємству «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)» пеню у сумі 26773,90 грн.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області внести відповідні зміни до картки особового рахунку Державного підприємства «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)».

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Алчевська обєднана Державна податкова інспекція в Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ як платник податків з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

За змістом п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181 -III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181III), органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон № 2181III втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону № 2181III та Закону України “Про систему оподаткування”, які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Статтею 1 Закону № 2181III передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

За замістом пункту 1.2 Закону № 2181III податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; пункту 1.3 податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1 статті 2 Закону № 2181III контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є державні податкові інспекції.

Згідно ст.ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування” (яка діяла на момент виникнення правовідносин), платники податку несуть обовязки щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181III, податкове зобовязання (зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181III платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податковим боргом у відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 4 Закону№ 2181III визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством було подано до Алчевської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень грудень 2009 року, січень вересень 2010 року (а.с. 65-139).

Як вбачається із платіжних доручень, ДП «Підприємства Комісарівської виправної колонії» у період з 19.10.2007 по 19.10.2010 було перераховано узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із визначенням призначення платежу, а саме: сума сплачена за платіжним дорученням № 254 від 19.10.2007 спрямовані на погашення податку на додану вартість за вересень 2007 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 302 від 27.11.2007 спрямовані на погашення податку на додану вартість за жовтень 2007року, сума сплачена за платіжним дорученням № 359 від 20.12.2007 спрямовані на погашення податку на додану вартість за листопад 2007 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 16 від 21.01.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за грудень 2007 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 67 від 18.03.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за лютий 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 77 від 28.03.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за лютий 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 123 від 17.04.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за березень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 149 від 28.05.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за травень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 180 від 26.06.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за травень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 200 від 28.07.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за червень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 212 від 26.08.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за липень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 238 від 13.10.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за вересень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 247 від 24.10.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за вересень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 254 від 27.11.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за жовтень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 284 від 26.12.2008 спрямована на погашення податку на додану вартість за листопад 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 9 від 28.01.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за грудень 2008 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 37 від 29.05.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за 2009 рік, сума сплачена за платіжним дорученням № 38 від 29.05.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за квітень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 92 від 22.07.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за червень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 149 від 28.08.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за липень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 183 від 21.09.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за серпень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 256 від 21.10.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за вересень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 313 від 30.11.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за жовтень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 314 від 30.11.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за жовтень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 351 від 24.12.2009 спрямована на погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 13 від 11.01.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 12 від 28.01.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 35 від 23.02.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за січень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 39 від 25.02.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 83 від 29.03.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 86 від 30.03.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за лютий 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 115 від 22.04.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за березень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 127 від 27.04.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за березень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 160 від 19.05.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за квітень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 168 від 31.05.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за квітень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 181 від 21.06.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за травень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 184 від 29.06.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за травень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 260 від 26.07.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за червень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 299 від 18.08.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за липень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 30 від 17.09.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за серпень 2010 року, сума сплачена за платіжним дорученням № 90 від 19.10.2010 спрямована на погашення податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181III узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків .

Відповідно до ст. 16 Закону № 2181III на суму податкового зобовязання нараховується пеня, яка також входить до складу податкового боргу.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181III, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181III визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181III, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290 (надалі - Інструкція).

Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.

Згідно п. 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» (в редакції чинної на момент виникнення правовідносин), затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27 червня 2003 року за N 522/7843 якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Судом першої інстанції та при апеляційному розгляді справи встановлено, що позивачем було змінено призначення платежів підприємства у періодах вересень-грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень грудень 2009 року, січень вересень 2010 року шляхом погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Повідомлень щодо таких дій відповідачем не виносилося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.

Зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, дії податкової інспекції є такими, що порушують права позивача.

Виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, слід зазначити, що приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Законом № 2181III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Як вбачається із вищевказаних платіжних документів, підприємством своєчасно та в повному обсязі були переховані податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість із визначенням призначення платежів, за винятком платіжного доручення № 37 від 29.05.2009, призначення платежу «погашення податку на додану вартість за 2009 рік» та платіжного дорученням № 351 від 24.12.2009 призначення платежу «погашення податку на додану вартість за грудень 2009 року», тобто підприємством було виконано вимоги діючого законодавства щодо сплати податкові та зборів платежів, а тому у відповідача не було підстав змінювати призначення платежів та тим самим своїми діями порушувати права платника податків, що є наслідком утворення податкового боргу та нарахування пені за несвоєчасну сплату податків.

Щодо позовних вимог позивача про зміну відповідачем призначення платежів платіжних доручень № 37 від 29.05.2009 та № 351 від 24.12.2009, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається із платіжного доручення № 37 від 29.05.2009 призначення платежу вказано «призначення платежу ж, 101, 08680359 оплата ПДВ за 2009р.» без визначення конкретного місяця за який платником податку здійснюється платіж.

Як вбачається із платіжного доручення № 351 від 24.12.2009 призначення платежу вказано «призначення платежу 680359, оплата ПДВ за грудень 2009 р., без НДС» та суму у розмірі 3374,00 грн.

Як було встановлено у судовому засіданні, що не заперечується сторонами платіж здійснений 24.12.2009 на суму 3374,00 грн. фактично був сплачений за листопад 2009 року.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем платіжними дорученнями №м 37 від 29.05.2009 та № 351 від 24.12.2009 не було чітко визначено призначення платежу, то відповідачем правомірно було змінено в цій частині призначення платежу та зараховано суми 2000 грн. та 3374 грн. в порядку календарної черговості його виникнення.

Щодо вимог позивача в іншій частині платіжних доручень, які були вищенаведені, колегія суддів вважає, що податковий орган не мав права розподіляти суми, які призначались позивачем на погашення податкового зобовязання з податку на додану вартість, на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжних дорученнях конкретне вказано призначення платежу, що підтверджує своєчасну сплату податкового зобовязання за вересень-грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень жовтень, грудень 2009 року, січень вересень 2010 року, а тому позовні вимоги в цій частині вірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо вимоги позивача про скасування неправомірно нарахованої пені у сумі 26773,90 грн., встановлено наступне.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було запропоновано відповідачу надати розрахунок пені із визначенням підстав, дати та суми пені, яка була заявлена позивачем у своїх позовних вимогах. Але відповідачем не було виконано вимогу суду, та не було надано відповідний розрахунок для можливості визначитися за який конкретно період та в якій сумі була нарахована позивачу пеня у розмірі 26773,90 грн., а тому в цій частині позову відповідачем не було доведено правомірність своїх дій щодо нарахування пені.

Враховуючи приписи статті 71 КАС України, суд вважає, що відповідачем безпідставно не було виконано вимоги суду першої інстанції, не було в повній мірі виконано своїх зобовязань як субєкта владних повноважень щодо доказування своєї позиції у разі заперечення проти адміністративного позову, тому суд першої інстанції правомірно вимоги позивача в частині скасування неправомірно нарахованої пені в сумі 26773,90 грн. задовольнив.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 183-2, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-8759/10/1270 за позовом Державного підприємства «Підприємство комісарівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№22)» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії залишити без змін.Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді :Г.М. Міронова

І.В. Юрко