Постанова № 15136441, 06.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року справа №2а-9408/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Марциновський А.К.

за участю представників:

від позивача:Жидков Л.В.

від відповідача:Цуцков І.В., Паригіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевськової обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9408/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 0004211501/0 від 23.11.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а-9408/10/1270 позов Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 0004211501/0 від 23.11.2010 року задоволений у повному обсязі.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення 0004211501/0 від 23.11.2010 року про застосування до Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» штрафної санкції у розмірі 104690, 56 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю юридичних осіб. Вирішене питання про судові витрати по справі (а.с.117-119).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на вимоги статей 26, 27 Закону України «Про плату за землю», п.1.3 ст.1, п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181. Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.122-124)

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову скасувати, прийняту нову про відмову у задоволені позову, прийняте рішення податного органу вважають законним.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та не обґрунтованими. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, висновку суду засновані на підставі зясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказах.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позову з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстроване у виконавчому комітеті Брянківської міської ради Луганської області 05.09.2002 року за №13851200000000077(а.с.20) та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

Позивачем 11.03.2005 року, 24.11.2005 року укладені договори оренди земельної ділянки, відповідно до яких Брянківська міська рада передала в оренду позивачу в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення-землі промисловості на підставі рішення міської ради від 29.12.2004 року та від 03.11.2005 року. Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у пропорційному співвідношенню.

26.01.2009 року ЗАТ «Криворізьке» подало до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, якою задекларувало самостійно до сплати розмір орендної плати -839342, 76 грн. на рік, при чому щомісячний платіж складає 69945, 23 грн. (а.с.8).

Починаючи з квітня 2005 року орендна плата за землю є загальнодержавним податком відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону України № 2505 від 25 березня 2005 року.

23.11.2010 року Алчевською ОДПІ проведена перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податного зобовязання з орендної плати по ЗАТ «Криворізьке» за період з 30.04.2009 року по 17.05.2001 рік. При перевірці виявлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3. ст..5 Закону №2181, безпосередньо порушені строки сплати (несвоєчасність сплати) узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки в сумі 209381, 08 грн. Результати перевірки оформлені оформленні актом №187/151/31780403 від 23.11.2010 року (а.с.34-36).

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень несвоєчасної сплати податкового зобовязання, Алчевською ОДПІ 23.11.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0004211501/0, яким за порушення граничних строків сплати (свище 90 днів) узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю юридичних осіб в сумі 209381, 08 грн., на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 застосована штрафна санкція у розмірі 50 %-104690, 56 грн. (а.с.7).

При прийняті рішення суд першої інстанції, виходячи з встановлених обставин та наявних спірних правовідносин, виходив з того, що Законом України «Про плату за землю» не передбачена відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань у вигляді сплати штрафних санкцій, а лише передбачена відповідальність у вигляді пені, а тому застосування вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 до спірних правовідносин, з урахуванням приписів п.4.4.1 ст.4 Закону №2181 не підлягає. Прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення безпідставне.

Під час апеляційного перегляду спору стосовно розміру податкового зобовязання у визначеному по акту перевірки періоді з 30.04.2009 року по 31.12.2009 рік, несвоєчасності сплати платіжними дорученнями орендної плати, правильності визначення суми штрафу між сторонами не виникало. Під час апеляційного провадження встановлено, що обєктом застосування штрафу є податкові зобовязання за несвоєчасну сплату орендної плати за землю за звітні місячні періоди квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, листопада, грудня 2009 року.

Так за квітень 2009 року строк сплати зобовязань яких настав 30 квітня 2009 року із 69945 грн. 23 коп. сплачено 21 вересня 2009 року 13229 грн. 38 коп., платіжним дорученням № 704, з визначенням платежу платником податку за квітень 2009 року. Кількість днів затримки склала 144 дня розмір штрафу 50 % , сума штрафу 6614 грн. 69 коп.

За травень сплата відбулась частково 30 жовтня 2009 року платіжним дорученням № 927 на суму 3688 грн. 38 коп., розмір штрафу 50%, сума штрафу 1844 грн. 19 коп.

За червень сплата здійснена частково 30 листопада 2009 року у сумі 5841 грн. 14 коп., кількість днів затримки 153, ставка податку 50%, сума штрафу 2740 грн. 57 коп. За цей же звітний період сплата зобовязань у сумі 38812 грн. 28 коп. здійснена платіжним дорученням №1136 від 15.12.2009 року. Сума штрафу складає 19406 грн. 14 коп.

За липень сплата здійснена платіжним дорученням № 1238 від 30 грудня 2009 року, сума 7540 грн. 96 коп., розмір штрафу дорівнює 50%, сума штрафу 3770 грн. 48 коп. За це же звітний період сплата зобовязань у сумі 122 грн. 51 коп. здійснена платіжним дорученням № 46 від 18 січня 2010 року. Сума штрафу складає 61 грн. 26 коп., а також платіжним дорученням №41 від 15.01.2010 року у сумі 24124 грн. 51 коп. за порушення строків сплати, штраф складає 12062 грн. 26 коп. За цей же звітний період платіжним дорученням №35 від 14.01.2010 року проведена сплата зобовязання у сумі 19354 грн. 10 коп., сума штрафу 9766 грн.05 коп. Платіжним дорученням №25 від 13.01.2010 року сплачено 19405 грн.36 коп. за липень 2009 року із застосуванням штрафу 9702 грн. 68 коп.

За серпень сплата здійснена платіжними дорученнями № 210 від 18 лютого 2010 року на суму 38609грн. 92 коп., та №220 від 19 лютого 2010 року 2493 грн. 80 коп., розмір штрафу складає 50%, сума штрафу відповідно 1246 грн. 90 коп., та 19304 грн. 96 коп.

За вересень сплата частково відбулась платіжним дорученням від 23 березня 2010 року №395 на суму 12817 грн. 95 коп., розмір штрафу 50%, суму штрафу 6408 грн. 98 коп. За це же звітний період сплата зобовязань у сумі 22144 грню44 коп. здійснена платіжним дорученням № 378 від 17.03.2010 року. Сума штрафу складає 11072 грн. 02 коп.

За грудень 2009 року сплата відбулась частково 17.05.2010 року у сумі 1556 грн. 75 коп. платіжним дорученням №678, сума штрафу 778 грн. 38 коп.

Таким чином обєктом визначення штрафу є сума 209381 грн. 08 коп., сума штрафу складає 104690 грн. 56 коп. При застосуванні штрафу податковий орган виходив виключно із призначення платежу зазначеного платником податків. Склад податкового правопорушення доведений вищезазначеними обставинами, відтак підстави для визнання протиправним податкового повідомлення рішення відсутні.

Спірним питанням є правомірність застосування податковим органом штрафної санкції відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 по даному виду правовідносин.

Закон, що визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників є Закон України «Про систему оподаткування» від25 червня 1991 року N 1251-XII із змінами та доповненнями (Закон №1251).Статтею 9 Закону №1251, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на платників податків покладені обовязки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", а тому порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розповсюджується також на оренду плату.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами (ст.20 Закону №1251), що в розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідає функціям, правам податкового органу.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначеним цим Законом, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з наявних матеріалів справи, періоду перевірки з 30.04.2009 року по 17.05.2010 рік по акту від 23.11.2010 року, до складу обєкту обчислення штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання по Декларації №272 від 26.01.2009 року увійшли суми за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень.

По спірним правовідносинам позивач, з урахуванням приписів статті 17 Закону України «Про плату за землю» №2535, зобовязаний по орендній платі за землі державної та комунальної власності, яке визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачувати плату за землю рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Задекларувавши свої зобовязання щодо плати за користування земельними ділянками у 2009 році, позивач повинен був своєчасно проводити оплату у визначені законом строки, чого ним зроблено не було. Виходячи з наявних платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи, позивач дійсно з порушенням граничних строків проводив сплату за землю, порушення граничних строків складає більше 90 днів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сплачені грошові кошти по орендній платі за землю за певний період, зараховувались податковим органом на погашення зобовязання у відповідний період за який проводилось погашення зобовязання.

Колегія суддів не погоджується та вважає безпідставною правову позицію суду першої інстанції, стосовно наявності у даних спірних правовідносинах передбачених п.п. 4.4.1, п.4.1 ст.4 Закону №2181 конфлікт інтересів.

Колегія суддів вважає, що Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

П.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 визначає відповідальність платника податків саме за не сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом певних строків, а статтею 25 Закону №2535 передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) у вигляді пені в розмірах, визначених законом.

Пеня, в розумінні п.1.4 ст.1 Закону 2181 це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

Штрафна санкція (штраф) (п.1.5) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Тобто, як пеня так і штраф це різні за своєю правовою природою визначені категорії, які є заходами відповідальності за правопорушення, які призначаються певне правопорушення.

Визначена договорами оренди земельної ділянки та Законом №2535 пеня, як вид відповідальності за прострочення сплати плати за землю, може застосовуватися за порушення договірних зобовязань стосовно несвоєчасності оплати орендної плати, а штрафна санкція, яка застосовується відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 це є інший вид відповідальності за порушення саме податкового зобовязання.

В даних спірних правовідносинах, позивач не проводив сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом встановлених строків, тобто в даному випадку не може йти мова про наявність конфліктів інтересів, в розумінні п.п.4.4.1 п.4.1. ст..4 Закону №2181 та наявність спірних правовідносин не можна ототожнювати.

Враховуючи те, що позивач не сплачував вчасно узгоджену суму податкового зобовязання за користування землями державної та комунальної власності, яке визначене у податковій декларації на поточний рік, то відповідач правомірно здійснив нарахування позивачу суми штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, привело суд першої інстанції до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9408/10/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9408/10/1270 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 0004211501/0 від 23.11.2010 року залишити без задоволення.

Вступна та резолютивна частина постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена та підписана 11 квітня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар