Ухвала суду № 15136199, 25.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року справа №2а/0570/21/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання: Запорожцевій Г.В.

За участю:

представників позивача Пахоменкова В.І.

Представника відповідача Тіняєвої В.А., Романенко О.М.

Прокурора Угорчук Д.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/21/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» доДержавної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003051502/0/51291від 20 грудня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області задоволені. Скасувано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області №0003051502/0/51291 від 20 грудня 2010 року про зменшення Відкритому акціонерному товариству «Енергомашспецсталь» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2010 року на 4798362,00 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначили що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в аті перевірки № 2676/15-2-00210602 від 09 грудня 2010 року. За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», через що ВАТ «Енергомашспецсталь» було завищено суму відємного значення податку вересня 2010 року на 4798 362,00 грн., що призвело до завищення заявленої до відшкодування суми податку у жовтні 2010 року на 4798362,00 грн. За результатами проведених позапланових перевірок ВАТ «Енергомашспецсталь», висновки якої викладені в акті № 1183/23-3-00210602 від 03 червня 2010 року, акті № 1554/23-3-00210602 від 14 липня 2010 року, акті № 1813/23-3-3-00210602 від 16 серпня 2010 року податківцями було встановлено завищення податкового кредиту та завищення відємного значення податку на 2 218 148,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року по операціям позивача з контрагентом ТОВ ТК «Оптимум». За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки, висновки якої викладені в Акті № 1813/23-3-00210602 від 16 серпня 2010 року, було встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року по операціям позивача з контрагентом ТОВ ТК «Оптимум» на 2580214,00 грн. Неврахування позивачем викладених в Актах перевірки висновків при визначенні суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року та не проведення зменшення залишків відємного значення податку за березень 2010 року на 2218148,00 грн. та травень 2010 року на 2580 214,00 грн. призвело до порушення підпункту 7.7.2. пункту 7.7.статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суми відємного значення податку попереднього звітного податкового періоду (рядки 23, 23.2. та 24 декларації з ПДВ) за жовтень 2010 року на 4798362,00 грн. Оскільки судом першої інстанції ці обставини не були враховані, просили колегію суддів скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, прокурор у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представники позивача просили колегію суддів залишити постанову суду без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00210602, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 289620 (т. 1 арк. справи 8). Як платник податків позивач на день виникнення спірних правовідносин був зареєстрований та обліковувався в Державній податковій інспекції у м. Краматорську. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 05 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06292253 та № 100319285 (т. 2 арк. справи 7).

19 листопада 2010 року позивач надав до Державної податкової інспекції у м.Краматорську податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2010 року (т. 1 арк. справи 59-60) із додатками № 1-5 до податкової декларації (т. 1арк. справи 61-71). Згідно рядку 25.1. зазначеної декларації сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у звітному податковому періоді складає 30872660,00 грн. Згідно наданого позивачем додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду» залишок відємного значення по рядку 24 декларації з податку на додану вартість складає 30872660,00 грн., фактично сплачено 30872660,00 грн.

В період з 19 листопада 2010 року по 09 грудня 2010 року податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за наслідками проведення якої був складений Акт № 2676/15-2-00210602 від 09 грудня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 13-58).

20 грудня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0003051502/0/51291, яким на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо порушення ВАТ «Енергомашспецсталь» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковою інспекцією було зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4798 362,00 грн. по декларації за жовтень 2010 року.

Згідно акту перевірки (сторінка акту 34, т. 1 арк. справи 46) завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року на суму 4798362,00 грн. стало наслідком неврахування позивачем висновків, викладених в актах перевірки від 03 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602, від 14 липня 2010 року № 1554/23-3-00210602, від 16 серпня 2010 року № 1813/23-3-00210602, якими було встановлено завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2010 року на 2218 148 грн. та травень 2010 року 2580214,00 грн. по операціям з ТОВ ТК «Оптимум». Як було зазначено в цих актах, при формуванні податкового кредиту березня 2010 року та травня 2010 року позивач, в порушення підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відніс до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ ТК «Оптимум», яким не було задекларовано суму ПДВ у відповідних звітних податкових періодах.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно викладених відповідачем висновків в Акті перевірки № 1183/23-3-00210602 від 03 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 112-137) позивачем в порушення пункту 1.8. статті 1 та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону завищено суму податкового кредиту березня 2010 року на суму ПДВ 2 218 148,00 грн. Підставою дійдення податковою інспекцією таких висновків стало не надання контрагентом позивача ТОВ ТК «Оптимум» декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2010 року та несплата суми податку до бюджету (арк. 24 Акту перевірки, т.1 арк. справи 135).

Згідно викладених відповідачем висновків в Акті перевірки № 1554/23-3-00210602 від 14 липня 2010 року (т. 1 арк. справи 178-189) позивачем в порушення підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону завищено суму відємного значення попереднього звітного періоду на 2 218 148,00 грн. (рядок 26 податкової декларації за квітень 2010 року). Підставою дійдення податковою інспекцією таких висновків стали викладені в акті перевірки № 1183/23-3-00210602 від 03 червня 2010 року висновки щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за березень 2010 року на 2218148,00 грн. (арк. 11 Акту перевірки, т.1 арк. справи 188).

Згідно викладених відповідачем висновків в Акті перевірки № 1813/23-3-00210602 від 16 серпня 2010 року (т. 1 арк. справи 225 - 230 а) позивачем в порушення пункту 1.8. статті 1 та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону завищено суму податкового кредиту травня 2010 року на суму ПДВ 2 580 214,00 грн. Підставою дійдення податковою інспекцією таких висновків стало не надання контрагентом позивача ТОВ ТК «Оптимум» декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року та несплата суми податку до бюджету (арк. 24 Акту перевірки, т.1 арк. справи 135).

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не заперечується сторонами, 19 квітня 2010 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2010 року (т.1 арк. справи 82-83) із додатками № 1-5 (т. 1 арк. справи 84-92). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 25494 514 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 19984 768 грн. Згідно рядка 26 наданої декларації залишок відємного значення податку звітного податкового періоду складає 16110663 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2010 року) до складу податкового кредиту березня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ ТК «Оптимум» (індивідуальний податковий номер 366948405636) в сумі 2218147,83 грн. Згідно наданого позивачем витягу з реєстру отриманих податкових накладних у березні 2010 року (т.1 арк. справи 96) до складу податкового кредиту березня 2010 року позивач відніс суму ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ТОВ ТК «Оптимум»: № 403 від 01 березня 2010 року, сума ПДВ 922 219,97 грн. (т. 2 арк. справи 13), № 402 від 01 березня 2010 року, сума ПДВ 975845,81 грн. (т. 2 арк. справи 17), № 404 від 01 березня 2010 року, сума ПДВ 320082,05 грн. (т. 2 арк. справи 21).

18 червня 2010 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року (т.1 арк. справи 72-73) із додатками № 1-5 (т. 1 арк. справи 74-81). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 20 631 786 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 12024 072 грн. Згідно рядка 26 наданої декларації залишок відємного значення податку звітного податкового періоду складає 23963 826 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року) до складу податкового кредиту травня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ ТК «Оптимум» (індивідуальний податковий номер 366948405636) в сумі 2580213,56 грн. Згідно наданого позивачем витягу з реєстру отриманих податкових накладних у березні 2010 року (т.1 арк. справи 100) до складу податкового кредиту травня 2010 року позивач відніс суму ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ТОВ ТК «Оптимум»: № 140 від 01 травня 2010 року, сума ПДВ 1249750,38 грн. (т. 2 арк. справи 37), № 1141 від 01 травня 2010 року, сума ПДВ 1175515,60 грн. (т. 2 арк. справи 42), № 1142 від 01 травня 2010 року, сума ПДВ 154947,58 грн. (т. 2 арк. справи 46).

Правильність визначення постачальниками ТОВ «ТК Оптімум» сум в податкових накладних та правильність заповнення відповідачем у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно матеріалів справи ТОВ ТК «Оптимум» (т. 2 арк. справи 5-6) є юридичною собою, зареєстровано платником податку на додану вартість, взято на податковий облік в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Відомості щодо припинення діяльності товариства відсутні.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Оптимум», позивачем було сформовано податковий кредит звітних податкових періодів березня та травня 2010 року, судом було встановлено відповідність зазначених податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів березня та травня 2010 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Податковий кредит звітний податкових періодів березня та травня 2010 року був сформований позивачем за фактом придбання товарів в ТОВ ТК «Оптимум» на підставі умов укладеного договору № 15/455 від 26 лютого 2010 року (т. 2 арк. справи 8-9).

На підставі умов договору № 15/455 від 26 лютого 2010 року, укладеного між ТОВ «ТК Оптимум» (постачальник) та ВАТ «Енергомашспецсталь» (покупець), постачальник зобовязався передати в установлений строк товар (найменування, асортимент та якісні характеристики визначаються в специфікаціях) у власність покупця, а покупець зобовязується у відповідності до умов договору прийняти цей товар та оплатити його згідно зі специфікаціями. Згідно наявних в матеріалах справи специфікацій, предметом постачання сторонами визначали ферроматеріали. У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що на підтвердження виконання договору ТОВ «ТК Оптимум виписані ВАТ «Енергомашспецсталь» податкові накладні та складені видаткові накладні. Фактичне отримання позивачем товару на виконання умов договору № 15/455 від 26 лютого 2010 року та його використання у власній господарській діяльності позивача підтверджено наявними в матеріалах справи документами (т. 2 арк. справи 10-67).

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що неможливість проведення перевірки контрагентів, як само й встановлення порушення контрагентом платника податку правил ведення податкового обліку не може випливати на формування податкового кредиту покупця товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не заперечується позивачем, позивач не перераховував кошти за отримані від ТОВ ТК «Оптимум» товари на підставі договору № 15/455 від 26 лютого 2010 року. Проте, здійснення платником податку фактичної сплати отриманих товарів згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на можливість формування таким платником суми податкового кредиту звітних податкових періодів за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Колегія суддів вважає правильним зазначення судом першої інстанції який не прийняв до уваги посилання відповідача на пункт 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки фактичною підставою для зменшення відповідачем заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, стало зменшення суми податкового кредиту березня та травня 2010 року.

Наведеним вище підтверджено неправомірність висновків податкового органу про безпідставне включення ВАТ “Енергомашспецсталь” до складу податкового кредиту березня та травня 2010 року суму податку у розмірі 4 798 362 грн. сформованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ ТК «Оптимум».

Окрім цього, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі виданих ТОВ ТК «Оптимум» податкових накладних у травні 2010 року встановлено Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-21204/10/0570 від 16 листопада 2010 року, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що висновки відповідача про завищення позивачем відємного значення податку за березень 2010 року та травень 200 року не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Згідно Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду (додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року) до бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року позивачем було заявлено:

- залишок відємного значення за січень 2010 року в сумі 374129,00 грн., фактично сплачено 374129,00 грн.;

- залишок відємного значення за лютий 2010 року в сумі 359279 грн., фактично сплачено 3592790 грн.;

- залишок відємного значення за березень 2010 року в сумі 6974 209,00 грн., фактично сплачено 6974 209,00 грн.;

- залишок відємного значення за травень 2010 року в сумі 2580 214,00 грн., фактично сплачено 2580 214,00 грн.;

- залишок відємного значення за червень 2010 року в сумі 8629 900,00 грн., фактично сплачено 8629 900,00 грн.;

- залишок відємного значення за вересень 2010 року в сумі 11954 929,00 грн., фактично сплачено 11954 929,00 грн.

Зі змісту пункту «а» підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Необґрунтованість тверджень відповідача з приводу допущення позивачем порушень встановлених правил формування податкового кредиту березня та травня 2010 року, що призвели до заниження відємного значення податку відповідних звітних податкових періодів було описано вище. Щодо дотримання позивачем вимог пункту «а» ст. підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Представники відповідача посилалися на те, що при проведенні перевірки, за наслідками якої було встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року, не було встановлено порушень позивачем абз. «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Як зазначено в Акті перевірки № 2676/15-2-0210602 від 09 грудня 2010 року (арк. Акту 35, т. 1 арк. справи 47) у вересні 2010 року позивачем був сплачений податковий кредит в сумі 36381909,73 грн., з яких за січень 2010 року 1121964,91 грн., за лютий 2010 року 392165,72 грн., за березень 2010 року 7472424, 01 грн., за травень 2010 року 2908807, 05 грн., за червень 2010 року 9195377,10 грн., за вересень 2010 року 16440137, 89 грн. Перелік досліджених податківцями платіжних доручень при проведенні перевірки міститься в додатку № 19, 22 до Акту перевірки, копії яких наявні в матеріалах справи. Відомості щодо сплати позивачем у вересні 2010 року суми відємного значення податку березня 2010 року в сумі 7472424,04 грн. та травня 2010 року в сумі 2908807,07 грн. у доданій позивачем до наданих пояснень № 17/294 від 10 лютого 2011 року довідці.

Тобто, наявними в матеріалах справи документами підтверджено недопущення позивачем порушень вимог абз. «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлено обмеження суми бюджетного відшкодування відємного значення податку, сумою фактичної сплати відємного значення податку в попередніх звітних періодах, при включенні до складу суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2010 року сум сплаченого відємного значення податку, сформованого у березні та травні 2010 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 30 березня 2011 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/21/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/21/2011 залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийО.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко