Ухвала суду № 15135772, 14.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.справа № 2а-1916/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання:Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланта-Трейд»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі №2а-1916/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланта-Трейд» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аланта-Трейд»звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просили скасувати рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332307/0 від 31.12.2009 року на суму 2559664,18 грн. та рішення №0000322307/0 від 31.12.2009 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що штрафні (фінансові) санкції, які застосовано податковим органом, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування, яких визначено ст..250 ГК України. Податковим органом порушено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст.250 ГК України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що стало підставою для нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 2559664,18грн. та порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині не проведення позивачем обовязкового декларування в Національному банку України валютних цінностей, які перебувають за межами України, що стало підставою для застосування штрафу у розмірі 2040грн. В частині доводів позивача про пропущення строків застосування санкцій, суд першої інстанції вказав на те, що вказані порушення є триваючими і на час розгляду справи позивачем вказані порушення законодавства не усунені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариства з обмеженою відповідальністю «Аланта-Трейд»подало апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції вимог ст..250 ГК України в частині строків застосування адміністративно-господарських санкцій за рішенням Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі №0000332307/0 від 31.12.2009 року у сумі 2559664,18 грн. В частині застосування штрафу у розмірі 1700грн. за рішенням №0000322307/0 від 31.12.2009 року позивач вказував на те, що обовязок декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України, у позивача виник лише з 10.09.2009р. після ухвалення рішення господарським суду, яким позивачу було відмовлено у позові до уповноваженого банку щодо зняття з контролю імпортної операції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Аланта-Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при виконанні зовньошньоекономічного контракту від 06.12.2007 року №06/1207.

За наслідками перевірки складено акт №1149/220-24611518 від 24 листопада 2009 року, в якому зроблено висновки про порушення ТОВ «Аланта-Трейд вимог законодавства, які оскаржені позивачем:

1.ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в результаті чого допущено неодержання виручки (вартості недопоставленого товару) в сумі 334436,62 євро.

2.п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»зі змінами та доповненнями, внесеними законами України, не проведення обовязкового декларування в Національному банку України станом на 01.07.2008 року, на 01.10.2008 року, на 01.01.2009 року, на 01.07.2009 року, на 01.10.2009 року валютних цінностей.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступні підстави.

Вказаною перевіркою встановлено, що між компанією “ATLANTEX Сorporation”, 8130SW Beaverton-Hillsdale, Highway. Portland, Oregon продавець в особі ОСОБА_2, що діє на підставі доручення від 31.08.2006 року з одного боку та ТОВ «Аланта-Трейд», Україна продавець, в собі генерального директора Величко О.М. з іншого боку, укладено імпортний контракт №06/1207 від 06.12.2007 року. Контракт укладено в м. Кривий Ріг. Термін дії контракту до 31.12.2008 року.

На виконання контракту ТОВ «Аланта-Трейд»перераховано з валютного рахунку 26008012078980 в КФ ВАТ «УБРП»505 000,0 євро ( за курсом НБУ 7,40936 на суму 3741726,8 грн.), що підтверджено п/д № 01/470 від 12.12.2007 р. Граничний термін надходження товару 09.06.2008 р.

Перевіркою проведення розрахунків по виконанню контракту від 06.12.2007р. №06/1207, укладеного ТОВ «Аланта-Трейд»з компанією “ATLANTEX Сorporation” встановлено, що станом на 01.10.2009р. та на дату завершення перевірки дебіторська заборгованість ATLANTEX Сorporation перед ТОВ «Алента-Трейд»складає в сумі 334436,62 євро (по курсу НБУ 2559664,18грн.).

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що відповідно до ст..4 цього Закону тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті (334436,62 євро), перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З цих підстав ДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332307/0 від 31.12.2009 року на суму 2559664,18 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТОВ «Аланта-Трейд»не задекларувало в Управлінні Національного Банку України в Дніпропетровській області суму валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, які станом на 01.07.2008р., на 01.10.2008р., на 01.01.2009р., на 01.04.2009р., на 01.07.2009р., на 01.10.2009р. не надійшли на територію України в установлені законодавством терміни при розрахунках по імпортному контракту №06/1207 від 06.12.2007р. в сумі 334436,62 євро.

Невиконання резидентом вимоги щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна передбачає накладання штрафу згідно абз.8 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93.

З цих підстав податковим органом прийнято рішення №0000322307/0 від 31.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, з огляду на виявлені перевіряючими особами порушення, в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В частині доводів позивача про пропущення строків застосування санкцій, суд першої інстанції вказав на те, що вказані порушення є триваючими і на час розгляду справи позивачем вказані порушення законодавства не усунені.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Щодо рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332307/0 від 31.12.2009 року на суму 2559664,18 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту уточненого позову (а.с.75), зі змісту апеляційної скарги позивачем не спростовуються як доводи ДПІ так і висновки суду першої інстанції щодо встановлених порушень вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»під час виконання зовнішньоекономічного контракту №06/1207 від 06.12.2007 року. Натомість, позивач наполягав на тому, що штрафні санкції застосовано податковим органом поза межами строків, які визначено ст..250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що пеня за порушення порядку розрахунків у сфері ЗЕД за своєю правовою суттю є адміністративно-господарською санкцією, яка застосовується уповноваженими органами до субєктів підприємницької діяльності.

В той же час, колегія суддів вважає, що позивач необґрунтовано посилається на те, що вказані санкції застосовано податковим органом поза межами строків, які визначено ст..250 ГК України.

Як свідчать матеріали справи, порушення у сфері ЗЕД ДПІ встановлено за результатами проведеної перевірки, за наслідками якої складено акту від 24.11.2009р.

Отже, датою виявлення правопорушення слід вважати дату складення акту, в якому відображено суть виявлених порушень та обставини їх вчинення.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332307/0 на суму 2559664,18 грн. прийнято ДПІ 31.12.2009 року, тобто у строки, які передбачено ст..250 ГК України.

Не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції і доводи позивача про те, що Південній МДПІ у м.Кривому Розі про порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД було повідомлено уповноваженим банком ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства»листом від 11.07.2008р.

25.07.2008р. ТОВ «Аланта_трейд»звернулося до уповноваженого банку з листом про зняття валютної операції з контролю за вказаним зовнішньоекономічним контрактом. Банк листом від 30.09.2008р. повідомив товариство про відмову у знятті валютної операції з контролю.

З цих підстав ТОВ «Аланта-Трейд»звернулося до господарського суду м.Києва з позовом про спонукання банку здійснити необхідні дії для зняття з контролю імпортної операції за контрактом №06/1207 від 06.12.2007р.

02.04.2009р. господарським судом м.Києва було прийнято рішення у справі №18/9, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р., про відмову ТОВ «Аланта-Трейд».

Отже, у вказаний позивачем період часу тривав судовий спір між ТОВ «Аланта-Трейд»та уповноваженим банком, і від розгляду цього спору фактично залежали висновки про виконання умов зовнішньоекономічного контракту.

Після набрання судовим рішення законної сили, податковим органом було проведено перевірку позивача, за наслідками якої і прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332307/0 від 31.12.2009 року.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказане порушення є триваючим, має місце і до теперішнього часу, валютна виручка (вартість недопоставленого товару) за вказаним зовнішньоекономічним контрактом не надійшла.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо застосування відповідачем штрафних санкцій поза межами встановлених строків.

Щодо рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000322307/0 від 31.12.2009 року на суму 2040грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», із змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обовязковому декларуванню в Національному банку України.

Відповідно до абз.4 ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», декларування СПД, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюються щоквартально.

Отже, вказаними нормами права визначено як предмет декларування так і строки, у які у субєкт підприємницької діяльності зобовязаний здійснити таке декларування.

Натомість, позивач поставив свій обовязок декларування валютних цінностей в залежність від набрання законної сили рішенням господарського суду у справі за позовом ТОВ «Аланта-Трейд»про спонукання банку здійснити необхідні дії для зняття з контролю імпортної операції за контрактом №06/1207 від 06.12.2007р. Тобто, позивач вважав, що з огляду на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р., обовязок декларування валютних цінностей у нього виник з 4 кварталу 2009 року.

Між тим, такі доводи позивача суперечать вимогам вказаним нормам права, відповідно до яких субєкти підприємницької діяльності декларують наявність належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, щоквартально.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення відповідачем окремих норм матеріального права.

У звязку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланта-Трейд» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі №2а-1916/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 17.02.2011р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська