Постанова № 15135751, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2011 року 16:12 № 2а-2170/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Автоцентр Київ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариством правомірно віднесено до валових витрат оплату мобільного зв'язку працівників товариства, оскільки в цьому є виробнича необхідність товариства, а тому не можна погодитись з думкою відповідача, що ці платежі є додатковими благами, які надані працівникам та мають бути оподатковані. Крім цього, покликається, що податковий орган дійшов необґрунтованого висновку донарахування товариству платежу збору за право використання місцевої символіки, оскільки використання слова «Київ»обумовлено виключно місцем знаходження підприємства.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що на момент перевірки позивачем не надано документів які б підтверджували, що телефонні розмови пов'язані з господарською діяльністю товариства. Крім цього, перевіркою встановлено заборгованість по сплаті збору за використання місцевої символіки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 21.05.2010р. по 05.07.2010р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Автоцентр Київ»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт №97/23-50/3238472 від 12.07.2010р.

Перевіркою встановлено порушення зокрема серед іншого ст.ст. 1, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», п. Положення «Про збір за право використання символіки міста Києва», а саме заниження збору за право використання місцевої символіки на загальну суму 613453,97 грн. та п.п. «г»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 1771,60 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення №0000901710/32384972 від 23.07.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання з за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1771,60 грн. та 3550,20 грн. штрафних санкцій, №00011532310/0 від 23.07.2010р., яким донараховано товариству 613453,97 грн. збору за право використання місцевої символіки, та №0001542310 від 23.07.2010р., яким товариству визначено штрафні санкції в розмірі 1700 грн. за несплату збору за право використання місцевої символіки.

Зазначені рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Святошинському районі м. Києва та ДПА у м. Києві.

За результатами розгляду скарги в ДПА у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №001532310/2 від 21.12.2010р., яким донараховано товариству 613453,97 грн. збору за право використання місцевої символіки, №0001532310/2 від 21.12.2010р., яким донараховано товариству 306726,97 грн. збору за право використання місцевої символіки, №0001542310/2 від 21.12.2010р., товариству визначено штрафні санкції в розмірі 1700 грн. за несплату збору за право використання місцевої символіки та залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000901710/32384972 від 23.07.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання з за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1771,60 грн.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»а саме, не оподатковано дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді грошового відшкодування витрат платників податків, а саме: - підприємством не оподатковано суми проплат за мобільну послугу - роумінг, якою Генеральний директор Тимофєєв Ю.В. користувався за межами країни без підтвердження відповідними документами, що підтверджують таке перебування та такі розмови з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження зобовязань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1621,60 грн.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 цього Закону додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Згідно п. ї) п. 1.3 ст. 1 Закону дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Відповідно до п. а) п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що 18.06.2006р. між ЗАТ «Український мобільний звязок»та ТзОВ «Автоцентр Київ»укладено корпоративну угоду №5.28251.25 про надання послуг мобільного звязку.

Позивачем надано Положення про правила користування мобільним зв'язком ТзОВ «Автоцентр Київ», а також накази Генерального директора №1/2/1 від 08.01.2008р. та №2/1 від 12.01.2009 р. про затвердження Переліку посад із зазначенням прізвищ працівників, які забезпечуються мобільним зв'язком, наданих їм номерів мобільних телефонів та лімітів.

У пунктах 9, 10 Положення зазначено: У разі вибуття працівника у службове відрядження за кордон витрати за послуги міжнародного роумінгу такого працівника сплачуються за рахунок ТОВ «Автоцентр Київ»за наявності належним чином оформленого посвідчення про відрядження та на підставі відповідного наказу про відрядження за межі України. Враховуючи специфіку господарської діяльності (торгівля транспортними засобами, надання послуг СТО клієнтам) та цілодобовий графік роботи ТзОВ «Автоцентр Київ», витрати за послуги міжнародного роумінгу Генерального директора та Фінансового директора ТзОВ «Автоцентр Київ»сплачуються за рахунок ТзОВ «Автоцентр Київ», оскільки постійний зв'язок з такими посадовими особами є виробничою необхідністю незалежно від причин перебування таких осіб за кордоном.

Отже, посилання відповідача на те, що зазначені особи користувались мобільним звязком перебуваючи за кордоном не у виробничих цілях, оскільки відсутні накази на відрядження, судом не приймається.

З акту перевірки не вбачається також встановлення фактів притягнення працівників Товариства до відповідальності за порушення вказаних норм Положення про правила користування мобільним зв'язком ТзОВ «Автоцентр Київ»за перевіряємий період.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт закону не визначає склад валових витрат та обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, а лише визначає термін "валові витрати виробництва та обігу".

Витрати на оплату послуг мобільного зв'язку позивач відносив до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально.

Судом при розгляді справи встановлено належність витрат на оплату послуг мобільного зв'язку до пов'язаних з веденням виробництва, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами та доказами у справі.

Стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

При цьому, в пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості послуг мобільного зв'язку.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що сферою діяльності товариства є торгівля транспортними засобами торгової марки Skoda, надання послуг СТО, що зумовлює необхідність постійного та оперативного зв'язку зі своїми контрагентами, в тому числі іноземними, клієнтами, співробітниками для консультацій, обговорення, узгодження договірних відносин з метою ефективного здійснення господарської діяльності.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що використання працівниками товариства мобільного зв'язку не може вважатися додатковим благом, а є способом забезпечення виконання працівниками покладених трудових обов'язків, тобто витратами на організацію та ведення діяльності товариства, а тому не включаються до сукупного оподатковуваного доходу працівника товариства.

Крім цього, в акті зазначено, що перевіркою повноти визначення збору за право використання місцевої символіки за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. встановлено його заниження в сумі 613 453,97 грн., а також неподання до ДПІ податкових розрахунків по збору за право використання місцевої символіки. Також встановлено, що ТзОВ «Автоцентр Київ»є платником збору за право використання місцевої символіки, в тому числі за право використання слова «Київ»у назві підприємства.

Відповідно до вимог абзаців 1 та 2 ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" N56-93 від 20.05.93 збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»від до архітектурних та історичних пам'яток, що складають об'єкти та культурної спадщини, відносяться історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, будинки, споруди, їхні комплекси(ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів, які є об'єктами культурної спадщини національного та місцевого значення та занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Згідно статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Згідно з розділом III Положення про збір за право на використання місцевої символіки міста Києва, затвердженого рішенням XII сесії четвертого скликання Київської міської ради N149/3240 від 09.03.2006р., платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які в установленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Відповідно до п. 1.1. Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N65 від 09.06.2004р. «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та назва. Найменування юридичної особи викладається державною мовою. Згідно п. 2.4. вищевказаного Наказу, назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання. Будь-яких інших вимог, крім вимог вищевказаного Наказу щодо написання найменування юридичної особи, зокрема, вимог щодо написання слів з переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, чинним законодавством не встановлено.

Відповідно до установчих документів ТзОВ «Автоцентр Київ», використання в його назві слова "Київ", обумовлено виключно місцем знаходження підприємства: м. Київ, проспект Перемоги, 67. Використання слова "Київ" в назві з іншою метою, ніж визначення місця знаходження підприємства, не здійснюється. Товариство є одним з офіційних дилерів з продажу, сервісного обслуговування та ремонту автомобілів торгівельної марки Skoda на території України, та є одним із підприємств у розгалуженій мережі підприємств-дилерів з продажу, сервісного обслуговування та ремонту автомобілів торгівельної цієї марки на території України. Серед інших, офіційними дилерами з продажу, сервісного обслуговування та ремонту автомобілів торгівельної марки Skoda на території України є такі суб'єкти господарювання як Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бориспіль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Дніпропетровськ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Маріуполь».

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та рішення Київської міської ради N149/3240 від 09.03.2006р., назва підприємства, яка вказує лише на його місцезнаходження за територіальною ознакою, і не використовується у комерційних цілях, не може відноситись до елементів місцевої символіки, які могли би бути об'єктом оподаткування збором за право використання місцевої символіки. (згідно листа ДПА України N 1905/6/15-0716 від 03.03.2009р.)

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням того, що відповідач, як субєкт владних повноважень не надав доказів використання ТзОВ «Автоцентр Київ»в назві слова «Київ»в комерційних цілях, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно донараховано товариству зобовязання по збору за право використання місцевої символіки та нараховано штрафні санкції за не подачу звітів по цьому збору.

Також, суд зазначає, що ДПІ у Святошинському районі у 2004, 2006, та 2008р. проводились виїзні планові перевірки позивача, що підтверджується актами перевірок, проте в пунктах 3.1.10 актів зазначено, що підприємство не являлось платником податку за місцеву символіку та порушень в цій сфері податковим органом не виявлено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0000901710/32384972 від 23.07.2010р., №0001532310/2 від 21.12.2010р., №0001532310/2 від 21.12.2010р., №0001542310/2 від 21.12.2010р..

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов