Постанова № 15135685, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2011 року 10:48 № 2а-2617/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»

до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.02.2011 р. № б/н)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 12.01.2011 р. № 87/9/10-008),

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 14.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000572306/0 від 06.07.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0000572306/0 від 06.07.2010 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зважаючи на що, відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 174219, 00 грн. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 87109, 50 грн., загальна сума 261328, 50 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Р.А.М.»(код ЄДРПОУ 31724470) при обчисленні та сплаті податку на додану вартість під час взаємовідносин із ТОВ «Мегаполісбудлюкс»(код ЄДРПОУ 36134993) за період з 01.04.2009 р. по 01.09.2009 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 26.06.2010 р. №350/23-6/31724470.

В зазначеному акті встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 174219, 00 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 56328, 00 грн., за червень 2009 р. в сумі 81922, 00 грн., за липень 2009 р. в сумі 35969, 00 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572306/0 від 06.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 174219, 00 грн. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 87109, 50 грн., загальна сума 261328, 50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду повторної скарги № 6165/10/25-114 від 11.11.2010 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.

З наявних матеріалів справи та наданих представниками сторін пояснень, вбачається наступне.

Перевірку ТОВ «Р.А.М.»було проведено на підставі Постанови заступника начальника відділу Головного слідчого управління МВС України від 11.05.2010 р. Лисько М.В., призначеної в ході розслідування кримінальної справи №24-85, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 205, ч.2,3 ст. 358 Кримінального кодексу України за фактами повторного вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Як вбачається зі змісту зазначеної Постанови: «Досудовим слідством у справі встановлено, що невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності, створено ряд юридичних осіб, до числа яких відноситься ТОВ «Мегаполісбудлюкс»(код ЄДРПОУ 36134993). Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з 11.02.2009 р. єдиним засновником та директором вказаного товариства є громадянин ОСОБА_5.

На підставі документів, вилучених у підприємства (відповідно до протоколу виїмки від 10.03.2010 р.) та наданих ГСУ МВС України до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, разом із постановою, для проведення документальної невиїзної перевірки, встановлено, що ТОВ «Р.А.М.»мало взаємовідносини з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»у періоді з 01.04.2009 р. по 01.09.2009 р. на предмет надання останнім послуг з розробки та виготовлення дизайну веб-сайту та інших допоміжних послуг.

Згідно з умовами договору про надання інтернет/веб послуг від 14.04.2009 р. №14/09-04, укладеного між ТОВ «Р.А.М.»в особі генерального директора ОСОБА_6 та ТОВ «Мегаполісбудлюкс», підписаного директором ОСОБА_5, останній зобов'язується надати послуги з розробки концепції і структури веб-сайту, графічної концепції, дизайну та інших розробок щодо інфраструктури веб-сторінок, у відповідності до укладених додатків до даного договору із зазначенням найменування видів послуг та розшифровки їх вартості.

На виконання умов даного договору та відповідних додатків до нього, по факту виконаних послуг, ТОВ «Мегаполісбудлюкс»були виписані на користь ТОВ «Р.А.М.»наступні податкові накладні:

- від 05.05.2009р. № 05050912 на загальну суму 3811,80 грн., в т.ч. ПДВ - 635,30 грн.:

- від 06.05.2009р. № 06050903 на загальну суму 34632,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5772,00 грн.;

- від 06.05.2009р. № 06050904 на загальну суму 12084,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2014,00 грн.;

- від 07.05.2009р. № 07050905 на загальну суму 51770,88 грн., в т.ч. ПДВ - 8628,48 грн.;

- від 08.05.2009р. № 08050903 на загальну суму 36365,76 грн., в т.ч. ПДВ - 6060,96 грн.;

- від 12.05.2009р. № 12050905 на загальну суму 57385,92 грн., в т.ч. ПДВ - 9564,32 грн.;

- від 13.05.2009р. № 13050902 на загальну суму 21537,84 грн., в т.ч. ПДВ - 3589,84 грн;

- від 15.05.2009р. № 15050906 на загальну суму 17788,32 грн., в т.ч. ПДВ - 2964,72 грн.;

- від 18.05.2009р. № 18050905 на загальну суму 26915,52 грн., в т.ч. ПДВ - 4485,92 грн.;

- від 20.05.2009р. № 20050905 на загальну суму 38010,36 грн., в т.ч. ПДВ - 6335,06 грн.;

- від 22.05.2009р. № 22050902 на загальну суму 37667,52 грн., в т.ч. ПДВ - 6277,92 грн.;

- від 05.06.2009р. № 05060907 на загальну суму 21916,80 грн., в т.ч. ПДВ - 3652,80 грн.;

- від 08.06.2009р. № 08060902 на загальну суму 53379,84 грн., в т.ч. ПДВ - 8896,64 грн.;

- від 10.06.2009р. № 10060911 на загальну суму 57756,60 грн., в т.ч. ПДВ - 9626,60 грн.;

- від 11.06.2009р. № 11060913 на загальну суму 49725,88 грн., в т.ч. ПДВ - 8287,65 грн.;

- від 12.06.2009р. № 12060913 на загальну суму 44556,48 грн., в т.ч. ПДВ - 7426,08 грн.;

- від 15.06.2009р. № 15060916 на загальну суму 59256,96 грн, в т.ч. ПДВ - 9876,16 грн.;

- від 16.06.2009р. № 16060909 на загальну суму 38361,60 грн., в т.ч. ПДВ - 6393,60 грн.;

- від 17.06.2009р. № 17060911 на загальну суму 46460,40 грн., в т.ч. ПДВ - 7743,40 грн.;

- від 23.06.2009р. № 23060902 на загальну суму 49151,76 грн., в т.ч. ПДВ - 8191,96 грн.;

- від 25.06.2009р. № 25060907 на загальну суму 34956,96 грн., в т.ч. ПДВ - 5826,16 грн.;

- від 26.06.2009р. № 26060909 на загальну суму 36008,40 грн., в т.ч. ПДВ - 6001,40 грн.;

- від 03.07.2009р. № 03070911 на загальну суму 30636,24 грн., в т.ч. ПДВ - 5106,04 грн.;

- від 07.07.2009р. № 07070908 на загальну суму 28185,12 грн., в т.ч. ПДВ - 4697,52 грн.;

- від 08.07.2009р. № 08070906 на загальну суму 33566,40 грн., в т.ч. ПДВ - 5594,40 грн.;

- від 14.07.2009р. № 14070905 на загальну суму 13201,92 грн., в т.ч. ПДВ - 2200,32 грн.;

- від 16.07.2009р. № 16070906 на загальну суму 42262,56 грн., в т.ч. ПДВ - 7043,76 грн.;

- від 17.07.2009р. № 17070909 на загальну суму 21315,60 грн., в т.ч. ПДВ - 3552,60 грн.;

- від 22.07.2009р. № 22070909 на загальну суму 46643,60 грн., в т.ч. ПДВ - 7773,93 грн.

До перевірки позивачем були також надані реєстри отриманих податкових накладних, які, в свою чергу, свідчать, що ТОВ «Р.А.М.» було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Мегаполісбудлюкс», відповідно до вищезазначених податкових накладних, всього на загальну суму 174 218,84 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 56328, 32 грн., за червень 2009 р. в сумі 81921, 95 грн., за липень 2009 р. в сумі 35968, 57 грн.

Зважаючи на обставини, викладені в Постанові заступника начальника відділу Головного слідчого управління МВС України від 11.05.2010 р. щодо кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс», в акті перевірки та запереченні на позовну заяву, відповідач посилається на те, що господарські операції між ТОВ «Р.А.М.»та ТОВ «Мегаполісбудлюкс»щодо надання останнім послуг з розробки та виготовлення дизайну веб-сайту та інших допоміжних послуг - є нікчемними, та відповідно, у позивача не виникає права на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних на виконання таких угод.

Позивач, в свою чергу, наголошує на тому, що посилання відповідача на нікчемність угод між ТОВ «Р.А.М.»та ТОВ «Мегаполісбудлюкс»- є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки сторони в повному обсязі та належним чином виконали зобовязання за договором, що підтверджується: актами виконаних робіт; результатом виконаних робіт (реально функціонуючий веб-сайт та інші надані матеріали); відповідними платіжними дорученнями, щодо фактичної оплати наданих послуг; податковими накладними та реєстром податкових накладних, в якому відображені всі видані податкові накладні по взаємовідносинах в рамках зазначеного договору. Та крім того, на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Мегаполісбудлюкс», останнє не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість. А також на момент здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, не було вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «Мегаполісбудлюкс», оскільки такий вирок був винесений Шевченківським районним судом м. Києва тільки 26.01.2011 р., тобто не в період здійснення правовідносин та проведення перевірки.

Таким чином, позивач вважає правомірним включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціямі з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»на загальну суму 174 218,84 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 56328, 32 грн., за червень в сумі 81921, 95 грн., за липень 2009 р. в сумі 35968, 57 грн., оскільки крім іншого, зазначені суми, зокрема за червень 2009 р. - 81921, 95 грн. та за липень 2009 р. - 35968, 57 грн. були включені ТОВ «Мегаполісбудлюкс»до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р., що прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи також на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України „ Про державну податкову службу" від 04.12.90р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Мегаполісбудлюкс»був укладений договір надання інтернет/веб послуг від 14.04.2009 р. №14/09-04, згідно якого, ТОВ «Мегаполісбудлюкс»надає, а ТОВ «Р.А.М.»отримує послуги розробки та виготовлення дизайну веб-сайту та інших допоміжних послуг.

Належне та повне виконання зобовязань за даним договором (товарність операцій) підтверджується зокрема:

- актами виконаних робіт (вилучені протоколом виїмки від 10.03.2010 р.);

- результатом виконаних робіт (реально функціонуючий веб-сайт та інші надані матеріали), що не заперечується представником відповідача;

- відповідними платіжними дорученнями, щодо фактичної оплати наданих послуг (наявні в матеріалах справи);

- відповідними податковими накладними (вилучені протоколом виїмки від 10.03.2010 р.) та реєстром податкових накладних, в якому відображені всі видані податкові накладні по взаємовідносинах в рамках зазначеного договору, що також не заперечується представником відповідача.

Крім того, як встановлено судом, на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Мегаполісбудлюкс», останнє не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість, проти чого також не заперечував представник відповідача.

Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на момент укладення зазначеного договору, установчі документи ТОВ «Мегаполісбудлюкс»були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Щодо належного визначення ТОВ «Мегаполісбудлюкс»відповідних податкових зобовязань з податку на додану вартість в розрізі правовідносин з ТОВ «Р.А.М.», позивачем були надані до матеріалів справи податкові декларації ТОВ «Мегаполісбудлюкс»з податку на додану вартість за червень 2009 р. та липень 2009 р., в яких останнім визначені до сплати суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Р.А.М.»в розмірі 81921, 95 грн. за червень 2009 р. та 35968, 57 грн. за липень 2009 р.

Як видно з копій зазначених податкових декларацій, вони є прийнятими Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

Отже з аналізу акту перевірки, та наданих представником відповідача пояснень, вбачається, що єдиною підставою для встановлення порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, на яку посилається відповідач, є вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2011 р., яким засновника ТОВ «Мегаполісбудлюкс»ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на це, відповідач зазначає про нікчемність укладеної угоди між позивачем та ТОВ «Мегаполісбудлюкс», та неможливість виникнення, як податкових зобовязань, так і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Інших підстав щодо неправомірного включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум, фактично сплачених ТОВ «Мегаполісбудлюкс», за договором надання Інтернет/веб послуг, відповідачем надано не було, так само як і не заперечувалась товарність здійснених операцій, зокрема фактичне надання послуг, їх оплата, а також включення ТОВ «Мегаполісбудлюкс»відповідних сум до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р., що були прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, не було вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «Мегаполісбудлюкс», оскільки такий вирок був винесений Шевченківським районним судом м. Києва тільки 26.01.2011 р., тобто не в період здійснення господарських правовідносин, а вже після проведеної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7., 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи, вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та крім того контрагентом позивача ТОВ «Мегаполісбудлюкс», суми ПДВ за червень-липень 2009 р., що включені позивачем до складу податкового кредиту, - були визначені у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень-липень 2009 р. та прийняті податковим органом, а отже позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість за період червень-липень 2009 р. в розмірі 81921, 95 грн. та 35968, 57 грн. відповідно.

Однак, як також вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Р.А.М.»за травень 2009 р. було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ «Мегаполісбудлюкс» в розмірі 56328, 32 грн., яка на момент зазначених правовідносин, не була підтверджена даним контрагентом в податковій декларації, тобто не було визначено податкове зобов'язання за травень 2009 р. для сплати до державного бюджету.

А відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено частину сум ПДВ за податковими накладними, що виписані ТОВ «Мегаполісбудлюкс», до податкового кредиту, а саме за період червень-липень 2009 р. в сумі 81921, 95 грн. та 35968, 57 грн. відповідно, оскільки правовідносини в зазначеному періоді відбулися у відповідності до вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень-липень 2009 р. за основним платежем в сумі 117890, 84 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 58945, 50 грн.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання за період травень 2009 р. в сумі основного платежу 56328, 32 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28164, 16 грн.

Натомість представник позивача надав обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення податкового повідомлення рішення №0000572306/0 від 06.07.2010 р. в частині визначення податкового зобовязання за період червень-липень 2009 р. в сумі основного платежу 117890, 84 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58945, 50 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0000572306/0 від 06.07.2010 р. в частині основного платежу в сумі 117890, 84 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58945, 50 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.04.2011 р.