Постанова № 15135657, 24.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2011 року 09:51 № 2а-18187/10/2670

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 23.12.2010 р. № 158/10)

ОСОБА_3 (довіреність від 23.12.2010 р. № 190/10)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 15.04.2010 р. № 665/9/10-206),

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Дочірнє підприємство «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з позовом до відповідачів Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації в м. Києві, Державної податкової адміністрації України про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг.

09.11.2009 р. позивачем була подана заява про відмову від позовних вимог до Державної податкової адміністрації в м. Києві та Державної податкової адміністрації України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 09.11.2009 р. було закрито провадження в частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації в м. Києві та Державної податкової адміністрації України.

17.02.2011 р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- замінити позивача у справі 18187/10/2670 з Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на його правонаступника Дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

- визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.01.2009 р. №0000014120/1, від 18.03.2009 р. №0000014120/2 та від 26.05.2009 р. №0000014120/3, якими ДП «Газ-тепло»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 652 519,96 грн., в тому числі за основним платежем 00,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 652 519,96 грн.

- визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.01.2009 р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000024120/2 та від 26.05.2009 р. №0000024120/3, якими ДП «Газ-тепло»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 66 704,00 грн. в тому числі за основним платежем 3 074,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 63 630,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 18.02.2011 р. замінено позивача у справі 2а-18187/10/2670 Дочірнє підприємство «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на його правонаступника Дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в позові повністю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що перевіркою було не вірно встановлено порушення позивачем пп. 8.2.1 п.8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР щодо неправомірності нарахування амортизаційних затрат на вартість не створених основних засобів 3-ьої групи на загальну суму 397341, 45 грн., що призвело до завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток та відповідно до чого до позивача були застосовані штрафні санкції на суму заниження податку в розмірі 62093, 00 грн.

Також представники позивача зазначили про протиправність встановленого відповідачем порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо включення до складу валових витрат вартості виконаних робіт на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт ВАТ «Тернопільміськгаз», в яких не вказана дата виконання робіт, внаслідок чого було донараховано податок на прибуток в сумі 3074, 00 грн.

Крім того представники позивача зазначили про невірне визначення відповідачем порушення позивачем вимог пп. 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р. щодо відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість зменшення податкових зобов`язань по взаємовідносинах з контрагентами згідно з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за період з 01.07.2006 р. по 30.11.2006 р., відповідно до чого було донараховано у вигляді основного платежу на загальну суму 0 грн., та застосовано штрафні санкції на суму заниження податку на додану вартість на загальну суму 652519, 96 грн.

Відповідач в свою чергу зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті ним у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», було складено акт перевірки № 553/41-211/32587579 від 14.10.2008 р.

На підставі вказаного акту перевірки, були винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 р. №0001844120/0, яким позивачу була визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 42 208, 50 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 83 197, 25 грн., та податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 р. №0001834120/0, яким позивачу була визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 31 307, 67 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 662 163, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями від 27.10.2008р. №0001844120/0, від 27.10.2008 р. №0001834120/0, оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинних скарг ДП “Газ - тепло” на вище вказані податкові повідомлення рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняло рішення від 29.12.2008р. № 14163/10/25-020 та 14164/10/25/020, якими було скасовано вищевказані повідомлення-рішення. На підставі зазначеного рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 10.01.2009 р. №0000014120/1, від 10.01.2009р. №0000024120/1.

Не погоджуючись з доводами СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, викладеними в рішеннях про результат первинних скарг, ДП “Газ-тепло” звернулося з повторними скаргами до ДПА у м. Києві. Рішеннями від 06.03.2009 р. №560/1025-14 та № 561/10/25-114 ДПА У м. Києві залишила без змін оскаржені податкові повідомлення-рішення. На підставі зазначеного рішення ДПА у м. Києві, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були прийняті нові податкові повідомлення-рішення , від 18.03.2009 р. №0000014120/2, від 18.03.2009 р. №0000024120/2,

Не погоджуючись з доводами ДПА у м. Києві, викладеними в рішеннях про розгляд повторних скарг, ДП “Газ - тепло” звернулася з повторними скаргами до ДПА України. Рішенням від 15.05.2009 р. №4498/6/25-0115 ДПА України залишила без змін оскаржені податкові повідомлення-рішення від 27.10.2008 р. №0001844120/0, від 27.10.2008 р. №0001834120/0, від 10.01.2009р. №0000014120/1, від 10.01.2009р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000014120/2, від 18.03.2009р. №0000024120/2. а повторні скарги без задоволення.

Не погоджуючись з вище зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання даних податкових повідомлень-рішень недійсними.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

1. Щодо висновку відповідача про завищення ДП «Газ-тепло»суми амортизаційних відрахувань.

В Акті перевірки від 14.10.2008 № 553/41-211/32587579 СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП зазначає, що ДП «Газ-тепло»в порушення пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неправомірно нарахувало амортизаційні затрати на загальну суму 397341,45 грн., в т.ч. по періодах:

- І квартал 2007 року 140721 грн.;

- ІІ квартал 2007 року 132278 грн.;

- ІІІ квартал 2007 року 124342 грн.

Вказаний висновок відповідач обґрунтовує наступним.

В перевіряємому періоді ДП «Газ-тепло»проводило роботи по капітальному будівництву та ремонту котелень м. Алчевська. Обладнання котелень і топочних обліковувалось на бухгалтерському рахунку №152 «Капітальні інвестиції»ще не створеного обєкту основного фонду, про що свідчить відсутність на момент проведення перевірки актів Державної комісії про введення його в експлуатацію та документи, що засвідчують право власності на дане обладнання. Внаслідок цього, на думку відповідача, амортизаційні затрати на ці обєкти не нараховуються та не відносяться в податковому обліку на зменшення скоригованого валового доходу.

Суд не може погодитися з даною позицією відповідача так як остання спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ДП «Газ-тепло»на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.02.006 № 68-р, протоколу засідання НАК «Нафтогаз України»від 02.02.2006, рішення Алчевської міської ради від 10.03.2006 № 142 «Про виконання статті 1 Указу Президента України від 31.01.2006 № 85 щодо забезпечення стабілізації ситуації в м. Алчевськ та проведення заходів для відновлення системи теплопостачання у м. Алчевськ Луганської області»коштами та засобами ДП «Газ-тепло»проводило роботи з встановлення обладнання для теплозабезпечення обєктів соціальної сфери комунальної та державної власності м. Алчевськ.

Відповідно до договору від 26.12.06 № 15/06-1238, вказане обладнання було передане в оренду Управлінню економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради з метою забезпечення безперебійного теплопостачання бюджетних обєктів соціальної сфери у м. Алчевську.

Згідно із Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (далі Інструкція № 291), рахунок 15 «Капітальні інвестиції»призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Зокрема, субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби»(крім об'єктів будівництва та основного стада).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Пунктом 6 П(С)БО 7 встановлено, що об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.8 П(С)БО 7 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

На виконання вимог П(С)БО 7 та Інструкції № 291 ДП «Газ-тепло»на рахунку № 152 накопичувало витрати, здійснені ним на придбання та створення обладнання для теплозабезпечення. Понесені ним витрати підтверджуються первинними документами, а саме: договорами купівлі-продажу та прибутковими накладними на матеріали та обладнання; актами приймання-здачі робіт; актами приймання виконаних підрядних робіт, що наявні в матеріалах справи.

Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку»встановлено, що Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

Отже, після доведення обладнання для теплозабезпечення до стану, у якому воно стало придатним для використання (а саме: передачі в оренду із запланованою метою організація теплозабезпечення обєктів соціальної сфери комунальної та державної м. Алчевська) ДП «Газ-тепло»на підставі Акта введення в експлуатацію від 25.12.2006р. визнало обєкти основних засобів.

На підставі зазначеного первинного документу (Акта введення в експлуатацію від 25.12.2006 р.) в бухгалтерському обліку ДП «Газ-тепло»було здійснено запис:

Дт рахунку 104 «Машини та обладнання»

Кт рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

При цьому на рахунку 104 «Машини та обладнання»було визнано 7 (сім) обєктів основних фондів.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства та на підставі належним чином оформлених первинних документів, ДП «Газ-тепло»правомірно визнало обєкти основних засобів та, керуючись п.25 П(С)БО 7, розпочало нарахування амортизаційних затрат цих об'єктів основних засобів за нормами і методами нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (п.26 П(С)БО 7).

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до вимог пп. 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП «Газ-тепло»розпочало нарахування амортизації вищевказаних обєктів основних фондів за нормами, встановленими п.8.6 ст.8 цього Закону, а саме: починаючи з 1 кварталу 2007 року за нормою 6%.

о2. Щодо висновку про завищення ДП «Газ-тепло»валових витрат

Як свідчать матеріали справи, перевіркою також встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, внаслідок включення до складу валових витрат за 4 квартал 2006 року вартості виконаних робіт в загальному розмірі 12 296,04 грн. на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт ВАТ «Тернопільміськгаз», в яких не вказана дата виконання робіт, яка є обов'язковим реквізитом акта приймання передачі виконаних робіт.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999року № 996-ХІV, підтверджуючі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, а саме:

- назву документа, дату та місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Тобто, неналежним чином оформлений первинний документ не дає підстав для його використання у господарській операції.

В зв'язку з вищевикладеним, податковий орган не мав можливості ідентифікувати час виконання робіт, а відповідно й період включення до складу валових витрат.

Зазначене порушення призвело до донарахування перевіркою податку на прибуток ДП «Газ-тепло»за 4 квартал 2006 року в розмірі 3 074,00 грн. визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.01.2009 р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000024120/2 та від 26.05.2009 р. №0000024120/3.

Пунктом 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (зі змінами та доповненнями) (далі Інструкція), визначено, що недоплата це заниження суми податкового зобовязання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплат (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такою податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припала така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З наявних матеріалів справи, та наданих представниками сторін пояснень, судом було встановлено, що позивачем дійсно було включено до складу валових витрат за 4 квартал 2006 року вартості виконаних робіт в загальному розмірі 12 296,04 грн. на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт ВАТ «Тернопільміськгаз», в яких не була вказана дата виконання робіт, що і не заперечувалось представниками позивача, а тому суд доходить висновку щодо правомірності донарахування ДП «Газ-тепло»податку на прибуток за 4 квартал 2006 року в розмірі 3 074,00 грн.

3. Щодо висновку про порушення ДП «Газ-тепло»п. 4.5.1 п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»

Згідно Акту перевірки та наданих представником відповідача пояснень, зазначене порушення полягає у тому, що ДП «Газ-тепло»в податкових деклараціях з ПДВ відобразила зменшення податкових зобовязань з ПДВ, а розрахунки відкоригованого значення податку надсилала контрагентам в інших податкових періодах, що, на думку відповідача, призвело до зменшення податкових зобовязань у сумі 8721746,50 грн.

В акті перевірки та в листі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 03.03.2009 р. №2064/8/25-021 зазначено, що ДП «Газ-тепло»НАК “Нафтогаз України” коригування податкових зобов'язань здійснювало в зв'язку з поверненням грошових коштів покупцям, отриманим в якості попередньої оплати в попередніх звітних періодах.

В акті перевірки також зроблено висновок, що ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»було зменшено суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок, але надсилання утримувачу розрахунку відкоригованого значення податку проводилося не своєчасно.

Суд не може погодитися з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів.

Здійснивши за першою подією нарахування податкових зобовязань з ПДВ з відповідним відображенням такого нарахування у Декларації з податку на додану вартість звітного періоду, керуючись вимогами п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Газ-тепло»у момент виникнення податкових зобов'язань продавця надавало покупцям податкові накладні.

Пунктом 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тобто, необхідність відповідного коригування податкових зобовязань та податкового кредиту Закон повязує із фактом здійснення відповідної господарської операції, а не фактом отримання (не отримання) розрахунку коригування.

Підпунктом 4.5.1. п.4.5. ст.4 України «Про податок на додану вартість»встановлено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Тобто, постачальник спочатку зменшує суму податкових зобовязань, а потім надсилає отримувачу розрахунок коригування. При цьому Закон не встановлює строк, у який цей розрахунок має бути надісланий отримувачу).

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Тобто, постачальник та отримувач товару здійснюють коригування податкових зобовязань та податкового кредиту відповідно до відображеної у бухгалтерському обліку господарської операції і в залежності від використання останнім права на збільшення податкового кредиту.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість»зобовязує постачальника здійснити коригування податкових зобовязань і передбачає наявність ситуації, коли коригування податкових зобовязань у постачальника не кореспондується із коригуванням податкового кредиту у покупця.

Пунктом 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (далі Порядок № 165), також встановлено обовязок продавця врахувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

При цьому ні Закон, ні Порядок № 165 не позбавляють продавця права проводити коригування своїх зобовязань у податковій декларації та Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, не узгодивши із отримувачем товару питання проведення ним коригування податкового кредиту.

Після надходження до ДП «Газ-тепло»листів (банківських виписок) від покупців про зміну призначення платежу відбувається зміна суми компенсації вартості товарів, а саме: кошти, отримані в оплату природного газу за конкретним договором спрямовувались розпорядниками цих коштів у розрахунки за іншим договором

Враховуючи зазначене, ДП «Газ-тепло»на виконання п. 4.5.1. п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснило відповідні коригування сум податкових зобов'язань з ПДВ, нарахованих за конкретною операцією поставки газу, що є обовязком продавця.

Крім того, представники позивача зазначили, що оскільки, ДП «Газ-тепло»(ДК «Газ України») за договорами поставки здійснює безперебійне постачання газу 24 години на добу, а фактичні обсяги поставленого газу, а відповідно і вартості цього газу можливо визначити тільки за показаннями лічильників обсягу поставленого газу, які знімаються позивачем кожного дванадцятого числа наступного за звітнім місяця, то надіслання контрагенту розрахунку відкоригованого значення податку на додану вартість може бути здійснено позивачем тільки після дванадцятого числа наступного за звітнім місяцем, а відтак позивач своєчасно проводив формування податкових зобовязань з податку на додану вартість, а тому , суд вбачає, що відповідачем неправомірно було нараховано штрафні санкції у сумі 652 519,96 грн

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 10.01.2009 р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000024120/2 та від 26.05.2009 р. №0000024120/3 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3 074,00 грн. внаслідок порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, щодо включення до складу валових витрат за 4 квартал 2006 року вартості виконаних робіт в загальному розмірі 12296,04 грн. на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт ВАТ «Тернопільміськгаз», в яких не вказана дата виконання робіт, яка є обов'язковим реквізитом акта приймання передачі виконаних робіт.

Натомість представниками позивача були надані обґрунтовані пояснення та достатні докази щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10.01.2009 р. №0000014120/1, від 18.03.2009 р. №0000014120/2 та від 26.05.2009 р. №0000014120/3, якими ДП «Газ-тепло»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 652 519, 96 грн. та від 10.01.2009 р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000024120/2 та від 26.05.2009 р. №0000024120/3 в частині визначення позивачу штрафних санкцій в розмірі 62093, 00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.01.2009 р. №0000014120/1, від 18.03.2009 р. №0000014120/2 та від 26.05.2009 р. №0000014120/3 на суму 652 519, 96 грн.

3.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.01.2009 р. №0000024120/1, від 18.03.2009 р. №0000024120/2 та від 26.05.2009 р. №0000024120/3 в частині суми 62093, 00 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.03.2011 р.