Постанова № 15134941, 28.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/809/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі – Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача –ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, кошти на користь бюджету із заборгованості зі сплати єдиного податку,

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку.

          Позивач стверджував, що відповідач, здійснюючи підприємницьку діяльність та застосовуючи спрощену систему оподаткування, з січня 2009р. по грудень 2009р. не сплачував єдиний податок, унаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 541 грн. 49 коп.

          На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, у судове засідання не з’явився.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 26 липня 2007р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

На сьогодні в Україні запроваджено два самостійних режими оподаткування: звичайний і спрощений. Суть останнього полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі за текстом –«Указ») і Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. N 2063-III.

Відповідно до пунктуу 2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно пункту другого Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Користуючись цим правом, відповідачем обрано спрощений режим оподаткування, оскільки ОСОБА_2 звернувся 14 грудня 2008р. до позивача із заявою про право застосування спрощеного режиму оподаткування, обліку та звітності на 2009р. та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Як вид підприємницької діяльності відповідач зазначив роздрібну торгівлю та посередництво.

          Пунктом другим Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

          Рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2007 р. № 4-134 «Про встановлення ставок єдиного податку»затверджено ставки податку для суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно додатку до цього рішення фізичні особи-підприємці за здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі та посередництва сплачують єдиний податок у сумі 200 грн. щомісяця.

          Відповідно до пункту другого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Таким чином, з урахуванням викладених положень Указу, відповідач зобов’язаний був сплачувати в 2010р. єдиний податок в сумі 200 грн. щомісяця.

          Як вбачається з наданого суду витягу з облікової картки платника податків, за відповідачем станом на 31.12.2009р. обліковувалась переплата зі сплати єдиного податку в сумі 244 грн. 61 коп. Відповідачем у рахунок погашення заборгованості з єдиного податку сплачено 615 грн. При цьому за період з січня 2009 р. - грудень 2009 р. відповідач єдиний податок не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 540 грн. 39 коп. (12 х 200 –615 грн. –244 грн. 61 коп.).

Спеціальним законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

          З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення платіжної дисципліни відповідачу була нарахована пеня в сумі 1 грн. 10 коп., що знайшло своє відображення в обліковій картці платника.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

           За змістом пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України (25к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту п’ятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Беручи до уваги, що заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1 540 грн. 39 та пеню в сумі 1 грн. 10 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не погасив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) із заборгованості зі сплати єдиного податку у сумі 1 541 (одна тисяча п’ятсот сорок одна) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 29 квітня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова