Постанова № 15134876, 21.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/770/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Чигиринському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Чигиринському районі звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 388 грн. 93 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач заперечень проти позову не надано, у судове засідання явку не забезпечено.Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24 квітня 2003р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Згідно даним довідки ДПІ у Чигиринському районі від 12.01.2011р. № 2/2/28-017, відповідач взята на облік як платник податків 07.07.2003р. за № 682.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, що визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»від 9 квітня 1999 року N 587-XIV (надалі за текстом Закон № 587-XIV).

Відповідно до статті першої цього Закону платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Статтею 2 Закону № 587-XIV визначено, що об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Згідно статті 4 Закону № 587-XIV збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.

Законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Актом перевірки від 19.11.2010р. №314/17-013/НОМЕР_1 встановлено, що відповідачем не своєчасно подано розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень 2010р. та не подано розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за серпень 2010р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. №0002031700/0, яким визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафу в сумі 340 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано особисто відповідачем 11.12.2010р.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010 р. №0002051700/0, від 10.12.2010 р. №0002061700/0, від 10.12.2010 р. №0002041700/0, якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафу в сумі 60 грн. 81 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримано особисто відповідачем 11.12.2010р.

Відповідачем вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржено, визначену суму податкового зобовязання не сплачено.

За даними облікової картки платника станом на 31.12.2010 р. за відповідачем обліковувалась переплата зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 11 грн. 88 коп., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

З урахуванням вищевикладеного, податковий борг ФОП ОСОБА_2 становить 388 грн. 93 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

За змістом пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача 388 грн. 93 коп. в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (20943, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Чигиринському районі (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 25, ідентифікаційний код 34458679) податковий борг у сумі 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 26 квітня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова