Постанова № 15131780, 31.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

31.03.2011 р. справа № 2а-561/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2010 № 16441/01);

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі

м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018 доПриватного підприємства "Югресурси",

пр. Миру, 17/2, кв. 44, м. Миколаїв, 54000 простягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 1037,22 грн., керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Югресурси" (54044, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 17/2, ЄДРПОУ 209116758, р/р 256023126118 АКІБ "Укрсіббанк", МФО 326061) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄРДПОУ 20916741, р/р 256083016116, ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461) заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.04.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

31.03.2011 р. справа № 2а-561/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2010 № 16441/01);

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі

м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018 доПриватного підприємства "Югресурси",

пр. Миру, 17/2, кв. 44, м. Миколаїв, 54000 простягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 1037,22 грн., В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Югресурси" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 1037,22 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у Підприємства існує заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.04.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1037,22 грн., яка ним у встановлені строки, добровільно не сплачена.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах.

У судовому засіданні 31 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Підприємство є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. У відповідача існує заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.04.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1037,22 грн. (про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рішення від 18.05.2010 р. № 520 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату сплату страхувальником страхових внесків).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

Страхові внески до солідарної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (абзац другий частини 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відсоток відрахувань внесків на обовязкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обовязковою для всіх субєктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності.

Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць (частина 6 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 109 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Згідно з пунктом 13 статті 106 цього Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Внаслідок несвоєчасної сплати Підприємством страхових внесків, начальником Управління було прийнято рішення від 18.05.10 № 520 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків в розмірі 1037,22 грн., яке отримане відповідачем 26.05.2010 р. (про свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення).

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Управлінням було направлено Підприємству вимогу про сплату боргу від 06.01.2011 р. № Ю-56, яка отримана ним 13.01.2011 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на цій вимозі, проте протягом десяти робочих днів після її отримання сплачена не була.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

З огляду на те, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з Підприємства заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.04.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1037,22 грн., підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Югресурси" (54044, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 17/2, ЄДРПОУ 209116758, р/р 256023126118 АКІБ "Укрсіббанк", МФО 326061) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄРДПОУ 20916741, р/р 256083016116, ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461) заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.04.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 1 квітня 2011 року.