Постанова № 15131674, 21.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 р. № 2а-11722/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Залуцької І.І.

представника позивача Пилип'яка В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0010311501/0 від 23.11.2010 року,-

встановив :

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, в якому просить визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 23.11.2010 року № 0010311501/0 за платежем користування надрами загальнодержавного значення на суму 32496, 34 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію зсилається на те, що «Шахта «Лісова» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Лісова»та, не має необхідного для юридичної особи ступеня майнової відокремленості. Доходи, які отримані в результаті господарської діяльності шахти акумулюються і належать Державному підприємству «Львіввугілля», яке в подальшому може надавати їх підрозділу. Додатково зазначає, що фінансові та кредитно-розрахункові операції підрозділу, здійснюється підприємством Державного підприємства «Львіввугілля»централізовано, що підтверджується АВІЗО Державного підприємства «Львіввугілля»№ 2162 від 20.09.2010 року та АВІЗО № 2281 від 31.08.2010 року. За таких обставин просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення рішення від 23.11.2010 року № 0010311501/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву згідно якої просив розглядати дану справу у його відсутності. У судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2011 року надав пояснення суть яких зводиться до того, що під час проведеної перевірки, посадовими особами податкового органу встановлені порушення позивачем граничного строку сплати податкових зобов'язань самостійно визначених у розрахунку за користування надрами для видобування корисних копалин, а тому на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правомірно визначене податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 32496, 34 грн. Окрім цього, додатково зазначив, що у відповідності до Положення про відокремлений підрозділ Шахта «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля», відповідач самостійно нараховує та сплачує податки та інші загальнообов'язкові платежі, а відтак має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків, які відкриваються для підрозділу підприємства. За таких обставин, вважає, що підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення немає, у звязку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля», 12.03.2003 року зареєстрований Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області, організаційно-правова форма за КОПФГ філія, що підтверджується довідкою № 326 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

27.03.2003 року Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля», згідно довідки № 7 від 25.01.2011 року, узятий на облік у Державній податковій інспекції у Сокальському районі Львівської за № 344.

23.11.2010 року на підставі акта № 900/150/26359891 від 08.11.2010 року «Про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля»за період з 20.08.2007 року по 29.10.2010 року по 29.10.2010 року», відповідачем на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняте податкове повідомлення-рішення № 0020311501/0, яким за затримку на 182 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 64992, 67 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % на суму 32496, 34 грн.

Положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту17.1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У відповідності до пункту 1.5 статті 1 даного Закону штрафна санкція це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням правил оподаткування визначених відповідними законами.

Факт несвоєчасного погашення узгоджених сум податкових зобовязань та їх розмір, наведений в акті перевірки, позивачем не заперечується.

Щодо посилання позивача на неправомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з тих підстав, що позивач не є юридичною особою, а ДП «Львіввугілля»централізовано забезпечує сплату податків та інших відрахувань, що підтверджується копіями АВІЗО № 2162 від 20.08.2010 року, № 2281 від 31.08.2010 року, судом до уваги такі не беруться, з огляду на таке.

У відповідності до припису п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Тобто, позивач є філією Державного підприємства «Львіввугілля», який узятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків, а відтак зобов'язаний утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Судом також береться до уваги Положення про шахту «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля», зокрема пункт 1.15, яким передбачено, що згідно з чинним законодавством Підрозділ самостійно нараховує та сплачує податки та інші загальнообовязкові платежі, крім податку на додану вартість, та податку на прибуток.

Згідно з п.п 2 п. 2 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 р. за N 20/2460, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи користувача надр (далі - філії), які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, можуть сплачувати самостійно плату за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Як вбачається з копії податкового розрахунку з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за четвертий квартал 2009 року та зворотнього боку облікової картки позивача станом на 31.12.2010 року, такий здійснював нарахування та сплачував податки і збори (обовязкових платежів).

Окрім цього, слід звернути увагу й на те, що позивач має відкриті банківські рахунки, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, тобто може самостійно сплачувати, зокрема, й вносити плату за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідач - як субєкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 23.11.2010 року № 0010311501/0.

З урахуванням норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови виготовлений 25 березня 2011 року.

Суддя Мричко Н.І.