Постанова № 15130761, 14.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 р. № 2а-5162/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Хоми О.П.,

судді Запотічного І.І.,

судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Янчака П.О.,

з участю прокурора Коваль Р.А.,

представників: позивача Яцук Г.М., Гейшева О.О,

відповідачів Козленко С.А., Сендеги Т.Р.,

третьої особи Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент», Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,

в с т а н о в и в :

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент»та Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», третя особа ДПІ у Залізничному районі м.Львова про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою від 05.01.2009 року, укладеною між відповідачами. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. ДПІ у Миколаївському районі Львівської області було проведено перевірку ВАТ «Миколаївцемент», за результатами якої складено акт від 17.07.2009 року № 414/23-0/00293025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Миколаївцемент», код ЄДРПОУ 00293025 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», код за ЄДРПОУ 19335750 за період з 01.02.2009 року по 31.03.2009 року»та встановлено, що ВАТ «Миколаївцемент»уклало з Адвокатським обєднанням «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»договір без номера від 05.01.2009 про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво. Згідно умов договору АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»надаватиме комплекс консультаційно-правових послуг з питань, повязаних з будівництвом запроектованого цементного заводу. ВАТ «Миколаївцемент»в лютому та березні 2009 року згідно договору від 05.01.2009 перерахувало АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»кошти в сумі 12480000 грн., а останнє на отримані кошти виписало податкові накладні. Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включені ВАТ «Миколаївцемент»до податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий місяць 2009 року та за березень місяць 2009 року. В ході проведеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова позапланової виїзної документальної перевірки Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»за період з 01.04.2006 року по 12.05.2009 року встановлено, що для надання консультаційно-правових послуг ВАТ «Миколаївцемент»по будівництву цементного заводу та підїзних шляхів АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»(код 35370669) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»(код 35465404) та укладено з кожним з них договір б/н про надання юридичних послуг від 03.01.09 року. Предметом вказаних договорів є такі самі послуги, що передбачені договором, укладеним 05.01.2009 року між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс». Правочини між АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» і його контрагентами ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»є, в силу ст. ст. 215, 203 та 228 ЦК України нікчемними, оскільки згадані товариства не знаходяться за юридичною адресою, їхня діяльність не повязана з наданням юридичних послуг; не звітують до органів державної податкової служби або подають звіти з нульовими показниками. Крім того, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва ГнатюкаЛ.В., який брав участь у створенні ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія», визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України; дане товариство ліквідовано за рішенням суду. В ході перевірки позивачем встановлено відсутність надання послуг за договором про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009 року, що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків і в силу ст. ст. 215, 203 та 228 ЦК України такий є нікчемним. Тому відповідно до ч.1 ст.208 ГК України просить стягнути з ВАТ «Миколаївцемент»в дохід держави 12480000 грн. та зобовязати АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»повернути ВАТ «Миколаївцемент»грошову суму в розмірі 12480000 грн.

Представники позивача ДПІ у Миколаївському районі Львівської області Яцук Г.М., Гейшев О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Прокурор, який вступив у справу, в судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у Залізничному районі м. Львова Карпин Я.С. позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Миколаївцемент»Козленко С.А. в судовому засіданні позову не визнав. Дав пояснення, аналогічні письмовим запереченням від 19.10.2009 року. Пояснив, що укладений між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»Договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009 року відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення, має усі істотні умови для даного виду договорів, факт здійснення господарської операції за ним документально підтверджений, сторони договору наділені цивільною правоздатністю, посадові особи, які його уклали, діяли в межах компетенції, волевиявлення учасників правочину є вільним і відповідає їх внутрішній волі, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором і які настали. Предметом договору є надання на довгостроковій основі комплексу юридичних послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами договору та наступними додатковими письмовими угодами. Зазначив, що податковий орган визначив предмет договору неповно та помилково застосував поняття «правовий супровід»лише до певних процедур, не взявши до уваги п.1.3 Договору, тому представлені позивачем документи не можуть підтверджувати факт виконання чи невиконання сторонами зобовязань за договором. Термін дії договору на момент звернення позивача з позовом не закінчився і такий продовжував сторонами виконуватися. Наголосив, що за вказаним договором надавалися та надаються, серед іншого, послуги щодо правового супроводу процедури відводу земельної ділянки під будівництво підїзних шляхів (залізничного та автомобільного) до запроектованого заводу, правовий супровід процедури погодження та затвердження необхідної для будівництва заводу проектної документації. Вважає доводи ДПІ про нікчемність договору від 05.01.2009 року безпідставними і такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»СендегаТ.В. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009 року, укладений з ВАТ «Миколаївцемент», відповідає всім нормам чинного законодавства, передбачених для такого роду правочинів, він спричинив настання реальних наслідків і продовжує виконуватися, в податковому обліку сторін відображено фінансові результати виконання цієї угоди. Податковим органом не доведено наявність умислу у сторін договору на укладення правочину, який порушує публічний порядок, а посилання на те, що метою сторін було завдання значної шкоди інтересам держави внаслідок несплати суми податку на додану вартість не підтверджене належними доказами та є безпідставним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

За результатами проведеної ДПІ у Миколаївському районі Львівської області документальної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» складено акт від 17.07.2009 року № 414/23-0/00293025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Миколаївцемент», код ЄДРПОУ 00293025 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», код за ЄДРПОУ 19335750 за період з 01.02.2009 року по 31.03.2009 року».

Перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку ВАТ «Миколаївцемент», а саме: порушення вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2080000 грн., а саме: в лютому 2009 року 833333 грн. та в березні 2009 року 1246667 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зроблений на підставі того, що в ході перевірки встановлено відсутність надання послуг за договором без номера від 05.01.2009 року про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеним між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс». Відтак, вказаний договір є нікчемним та був укладений без мети настання реальних наслідків.

Такий висновок ДПІ у Миколаївському районі Львівської області зроблений на підставі висновків проведеної ДПІ у Залізничному районі м. Львова позапланової виїзної документальної перевірки Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» за період з 01.04.2006 року по 12.05.2009 року, в ході якої встановлено наступне.

Для надання консультаційно-правових послуг ВАТ «Миколаївцемент» по будівництву цементного заводу та підїзних шляхів АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»(код 35370669) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»(код 35465404) та укладено з кожним з них договір б/н про надання юридичних послуг від 03.01.09 року.

Предметом договорів про надання юридичних послуг від 03.01.09 року, укладених АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»є такі самі послуги, що передбачені договором, укладеним 05.01.2009 року між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс».

В акті перевірки зазначено, що правочини між АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» і його контрагентами ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»є, в силу ст. ст. 215, 203 та 228 ЦК України нікчемними, оскільки згадані товариства не знаходяться за юридичною адресою, їхня діяльність не повязана з наданням юридичних послуг; не звітують до органів державної податкової служби або подають звіти з нульовими показниками. Крім того, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва Гнатюка Л.В., який брав участь у створенні ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія», визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України; дане товариство ліквідовано за рішенням суду.

Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим та мотивує це наступним.

Як вбачається з акту перевірки від 17.07.2009 № 414/23-0/00293025 ВАТ «Миколаївцемент»включило до податкового кредиту по податку на додану вартість взаєморозрахунки з АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»за лютий місяць 2009 року в сумі 833333,33 грн. та за березень місяць 2009 року в сумі 1246666,67 грн.

05.01.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Миколаївцемент» - «Замовник»- уклало договір без номера з Адвокатським обєднанням «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»- «Виконавець»- про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво.

Згідно п.1.2 Договору, Виконавець надаватиме у відповідності до умов Договору комплекс консультаційно-правових послуг з питань, повязаних з будівництвом запроектованого цементного заводу, а саме:

правовий супровід процедури відводу земельної ділянки під будівництво підїзних шляхів ( залізничного та автомобільного) до запроектованого заводу;

правовий супровід процедури погодження та затвердження необхідної для будівництва заводу проектної документації;

правовий супровід процедури будівництва запроектованого заводу та здачі його в експлуатацію;

Пунктом 1.3. Договору передбачено надання усних та письмових консультацій, розяснень, рекомендацій з питань оптимізації витрат на будівництво запроектованого цементного заводу, участь у будь-яких переговорах за участю Замовника, повязаних з проектом будівництва нового заводу; підготовка юридичних висновків, розробка проектів угод, договорів, контрактів будь-якого виду, інших документів правового характеру, правове обґрунтування проектів діяльності Замовника, включаючи рекомендації стосовно оптимальних шляхів досягнення поставленої мети; представництво інтересів Замовника в органах державної влади, в суді, господарському суді з питань захисту законних прав Замовника, у відносинах з контролюючими органами, оскарження неправомірних дій по відношенню до Замовника з питань, повязаних з будівництвом запроектованого цементного заводу; надання інших юридичних послуг за погодженням з Замовником.

На підтвердження здійснення господарської операції з АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»позивач представив суду наступні документи:

- платіжні доручення про перерахунок в лютому 2009 року та березні 2009 року згідно договору від 05.01.2009 року коштів в сумі 12480000 грн., в т. ч. ПДВ 2080000 грн. (№ 787 від 18.02.2009 року; № 899 від 26.02.2009 року; № 1084 від 10.03.2009 року; № 1088 від 11.03.2009 року; № 1118 від 12.03.2009 року; № 1127 від 13.03.2009 року; № 1203 від 16.03.2009 року; № 1222 від 18.03.2009 року; № 1223 від 18.03.2009 року; № 1226 від 18.03.2009 року; № 1243 від 18.03.2009 року);

- податкові накладні, виписані АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»на суму 12480000 грн., в т. ч. ПДВ 2080000 грн., а саме:

№ 1 від 18.02.2009 на суму 3000 000 грн., в тому числі ПДВ 500 000 грн.;

№ 2 від 26.02.2009 на суму 2000 000 грн., в тому числі ПДВ 333333,33 грн.;

№ 3 від 10.03.2009 на суму 280 000 грн., в тому числі ПДВ 46666,67 грн.;

№ 4 від 11.03.2009 на суму 200 000 грн., в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.;

№ 5 від 12.03.2009 на суму 200 000 грн., в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.;

№ 6 від 13.03.2009 на суму 4 000 000 грн., в тому числі ПДВ 666 666,67 грн.;

№ 7 від 16.03.2009 на суму 400 000 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн.;

№ 8 від 18.03.2009 на суму 2 400 000 грн., в тому числі ПДВ 400000 грн.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені ВАТ «Миколаївцемент»до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за лютий місяць 2009 року (вх. № 3853 від 20.03.2009 р.) та за березень місяць 2009 року (вх. № 7066 від 21.04.2009 р.);

- протоколи засідань робочої групи, створеної з метою належного виконання умов договору від 05 січня 2009 року та меморандуми;

- звіт по виконанню договору про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 30.06.2009 року;

- технічні умови на пожежне забезпечення нового цементного заводу, видані Державним департаментом пожежної безпеки 27.02.2009 року;

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 01-08/А-10 на проектування заводу з виробництва цементу сухим способом, потужністю 2.24 млн. тон в рік;

- документацію по отриманню тимчасового земельного відводу на будівництво підвідного газопроводу до нового цементного заводу (рішення № 367 Бродківської сільської ради, рішення № 234 Тернопільської сільської ради, акт обстеження та вибору траси газопроводу від ГРС «Лубяни»до нової технологічної лінії виробництва цементу ВАТ «Миколаївцемент»);

- документацію по розробці та погодженню відповідними службами робочого проекту реконструкції ГРС «Лубяни»(точка приєднання) для забезпечення потреб нового цементного заводу, видану Західною міжрегіональною інспекцією державного нагляду на виробництвах нафтогазового комплексу № 1847 від 04.03.2009 року;

- документацію по розробці та погодженню відповідними службами державної експертизи на робочий проект будівництва підвідного газопроводу до нового цементного заводу від ГРС «Лубяни»;

- технічні умови, видані ДТГО «Львівська залізниця»для залізничного приєднання до ст. Щирець нового цементного заводу;

- документацію по розробці та погодженню передпроектних пропозицій на залізничне забезпечення нового цементного заводу, видану ДТГО «Львівська залізниця»;

- документацію по розробці та погодженню робочого проекту будівництва підїзної автомобільної дороги, видану службою автомобільних доріг у Львівській області № 01873 від 20.07.2009 року та службою ДАІ у Львівській області №9/7-724;

- документацію по розробці та погодженню висновку комплексної державної інвестиційної експертизи на робочий проект.

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс».

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Статтями 3 та 4 Закону № 168/97-ВР визначались обєкт оподаткування, операції, що не є обєктом оподаткування та база оподаткування, а статтею 7 цього Закону - правила податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених норм пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагент позивача АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»на момент видачі податкових накладних на загальну суму 12480000 грн., в т. ч. ПДВ 2080000 грн., був зареєстрований платником ПДВ, відтак мав право на виписку таких податкових накладних.

На обґрунтування завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети господарського зобовязання між відповідачами по справі ДПІ у Миколаївському районі Львівської області посилалося на висновки проведеної ДПІ у Залізничному районі м. Львова позапланової виїзної документальної перевірки Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»за період з 01.04.2006 року по 12.05.2009 року щодо нікчемності в силу ст. ст. 215, 203 та 228 ЦК України правочинів між АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» і його контрагентами ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест».

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»оскаржило в судовому порядку прийняті Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова на підставі акту перевірки №1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 року № 0001222302/0/16429, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2776499 грн. 00 коп. (у тому числі 2071666 грн. 00 коп. за основним платежем та 704833 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 року №0001232302/0/16430, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 2589583 грн. 00 коп. (у тому числі 2589583 грн. 00 коп. за основним платежем та 1554088 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2а-4271/09/1370, яка набрала законної сили, задоволено позов АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 року №0001222302/0/16429 та податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 року №0001232302/0/16430.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2010 року № К-21133/10 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2010 року у справі № 2а-4271/09/1370.

Судовими рішеннями спростовано доводи податкового органу про неправомірність формування АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання договорів від 03.01.2009 року, укладених АО з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест», а також висновки про відсутність реального характеру операцій з поставки передбачених договорами послуг позивачеві з огляду на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності названих контрагентів позивача (реєстрація вказаних субєктів господарювання на підставну особу, їх відсутність за місцезнаходженням та не звітування до податкового органу) та відсутність належних доказів на підтвердження факту надання таких послуг, нікчемність вказаних угод, відсутність у переліку основних видів діяльності вказаних товариств спірних послуг та відсутність у позивача потреби в отриманні юридично-правових послуг від зазначених контрагентів.

Судами встановлено, що АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»було дотримано визначені Законом України «Про податок на додану вартість»та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»умови правильності формування податкового кредиту та валових витрат за результатами виконання вказаних договорів про надання юридичних послуг.

Крім цього, судами було виявлено, що результати надання цих послуг передбачалося використати АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»у власній господарській діяльності, а саме під час виконання своїх договірних зобовязань за договором про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009 року, умовами якого передбачено виконання позивачем як виконавцем за цим договором на користь замовника ВАТ «Миколаївцемент»комплексу юридичних послуг консультаційно-правового характеру у процедурі відводу земельної ділянки під будівництво підїзних шляхів до запроектованого заводу.

Судовими інстанціями підтверджено висновки суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу на відсутність у переліку статутних видів діяльності ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест»такого виду, як надання консультаційно-правових послуг та відсутність потреби у АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»в одержанні спірних послуг, оскільки субєкт господарювання може здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать законодавству України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Частиною другою статті 157 Господарського кодексу України передбачено, що в установчих документах повинні бути зазначені, зокрема, мета і предмет господарської діяльності, однак не встановлено обовязковості наведення виключного переліку конкретних видів діяльності субєкта господарювання.

В силу вимог частини другої статті 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Відтак, вирішення питання щодо необхідності укладення тих чи інших видів договорів, доцільності їх укладення є виключною компетенцією підприємства.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Фіктивний характер діяльності контрагентів АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»та порушення ними податкової дисципліни також не може слугувати підставою для позбавлення Адвокатського обєднання права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Адже з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентами позивача своїх зобовязань щодо декларування та сплати необхідних сум податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області не надано інших доказів, ніж ті, що вказані Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова в акті перевірки №1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року та які спростовані Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2а-4271/09/1370, яка набрала законної сили.

Крім цього, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів, які б свідчили про наявність в діях посадових осіб АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки 17.07.2009 року № 414/23-0/00293025 про нікчемність правочину договору від 05.01.2009 року про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеному між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», не є достатньо обґрунтованими та спростовуються зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2а-4271/09/1370, яка набрала законної сили, спростовано висновки ДПІ у Залізничному районі м. Львова про нікчемність договорів від 03.01.2009 року, укладених АО«Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія»та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, підставою виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інша угода.

Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом.

Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини 1 статті 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.

Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобовязання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобовязання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що доводи ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про нікчемність правочину договору від 05.01.2009 року про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеному між ВАТ «Миколаївцемент»та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», не знайшли свого підтвердження, тому позов є безпідставним.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент», Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 19 березня 2011 року.

Головуючий суддя Хома О.П.

Суддя Запотічний І.І.

Суддя Крутько О.В.