Постанова № 15129591, 29.04.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-1231/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача Шаповалова Д.В.

представників відповідачів Пфо Т.В., Панасенко І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Б.В.С.-Торгбуд»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними, -

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ПП «Б.В.С.-Торгбуд» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дій Кіровоградської ОДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2009 р. по 30.11.2009 р.

В обґрунтування позовної заяви підприємство зазначає, що перевірка проведена Кіровоградською ОДПІ проведена з порушенням вимог п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»так як підприємство не отримувало повідомлення про проведення перевірки за 10 днів.

Також підприємством зазначає, що Кіровоградською ОДПІ порушено вимоги пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як перевірку щодо нарахування податкового зобовязання та кредиту податковий орган має право провести лише протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. Дана перевірка Кіровоградською ОДПІ проведена поза межами такого строку.

Підприємство зазначає, що висновки викладені в акті перевірки стосовно нікчемності господарських договорів в звязку з ознаками фіктивності контрагентів, щодо дійсності господарських договорів, встановлення факту відсутності поставок та факту надання послуг між позивачем і постачальниками не ґрунтується на нормах матеріального права.

Кіровоградська ОДПІ надала заперечення на адміністративний позов в яких зазначено, що перевіряючи провели документальну перевірки в межах своїх повноважень, а тому вважають, що підстав для задоволення позовної заяви не має.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 04.05.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Б.В.С.-Торгбуд»(далі позивач) зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 748728 (а.с.27).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, дії якого оскаржені.

Відповідач направив лист № 8667/10/2360 від 06.09.06 р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження»(а.с.32) в якому просив позивача у 10-денний строк надати копії відповідних документів та пояснення.

Зазначений лист позивач отримав 08.09.2009 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на зворотньому боці повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.33).

Суд приймає до уваги пояснення представника відповідача, що в вихідному номері в році на листі по надання пояснень (06.09.06) допущена описка, оскільки такі пояснення узгоджуються також з квитанцією про поштове відправлення 07.09.2010 р. та штемпелем на повідомленні про поштове відправлення (а.с.33). А відтак, суд приходить до висновку, що лист № 8667/10/2360 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження»відправлено позивачу 08.09.2010 р.

В звязку з неотриманням відповіді на вищезазначений лист, начальником управління податкового контролю юридичних осіб надана доповідна записка, в якій начальник Кіровоградської ОДПІ внесено резолюцію «організувати проведення невиїзної перевірки»(а.с.34).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Б.С.В.-Торгбуд»(код ЄДРПОУ 36514043) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2006 р. по 30.11.2009 р., за результатами якої складено акт від 19.11.2010 р. № 61/23-6/36514043 (далі акт перевірки) (а.с.9-15).

Позивачу направлено повідомлення про запрошення № 18074/10/23-6 від 17.11.2010 р. (а.с.35), яким директора ПП «Б.В.С.-Торгбуд»запрошено зявитись до Кіровоградської ОДПІ для підписання акта перевірки, даний лист отримано позивачем 19.11.2010 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на зворотньому боці повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.35,36).

В звязку з неявкою директора ПП «Б.В.С.-Торгбуд»відповідач направив акт перевірки поштою, і відповідно до відомостей зворотного боку повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.36,37), позивач отримав його, що підтверджується підписом уповноваженої особи на зворотньому боці повідомлення про отримання поштового відправлення та копією квитанції про відправку останнього (а.с.36,37).

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача стосовно того, що всі поштові відправлення отримані особою, яка не є посадовою особою позивача, виходячи з того, що на усіх повідомленням про вручення поштового відправлення стоїть підпис «Брачевська», підпис тієї самої особи стоїть і на повідомленні про вручення поштового відправлення, яким судом направлялась ухвала про відкриття провадження по справі та судова повістка (а.с.20). А відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість таких посилань представника позивача, оскільки всі поштові відправлення направлялись на адресу підприємства, яка зазначена в відомостях ЄДРПОУ.

Посилання представника позивача на порушення відповідачем п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає необґрунтованими, оскільки дані норми не регулюють порядок проведення документальної невиїзної перевірки.

П.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні документальної невиїзної перевірки не зобовязаний був направляти письмове повідомлення саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки, а лише мав право повідомити про таку перевірку.

Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) має назву «Права органів державної податкової служби»і визначає обсяг прав податкових органів, а обовязків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII (в редакції чинній на день виникнення правовідносин),органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Аналіз вищезазначеної норми Закону, дає суду підстави прийти до висновку, що законодавчо визначено три види перевірок це документальна невиїзна перевірка, планова та позапланова виїзна перевірка.

Відповідач провів документальну невиїзну перевірку, а тому застосовувати до даного виду перевірки норми, які регулюють порядок проведення інших видів перевірки, на думку суду є недоцільним.

Крім того, суд звертає увагу, що ні зі змісту позовної заяви, ні в судовому засіданні, представником позивача не зазначено, які саме права позивача було порушено проведенням такої перевірки.

Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Правовими наслідками діяльності контролюючого органу в даному випадку є визначення та донарахування податкових зобовязань. Тобто оскарження тільки дій щодо проведення перевірки без оскарження рішень субєкта владних повноважень щодо визначення податкових зобовязань не є належним способом захисту порушеного права. Тому реальне відновлення порушеного права позивача можливо тільки в разі оскарження наслідків проведення перевірки, тобто податкових повідомлень рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до ч.1 п.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII,завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Державний контроль за додержанням податкового законодавства реалізується державною податковою службою через проведення різного виду перевірок, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Результати перевірки викладаються в акті.

Отже, вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії податкове повідомлення - рішення, саме воно має вплив на його права та обовязки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

Той факт, що до акта перевірки були внесені необґрунтовані відомості, є підставою для визнання правових актів індивідуальної дії, прийнятих за наслідками таких дій,протиправними та їх скасування.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки діяв в межах та на підставі повноважень, які йому надані Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної заяви, а тому такий позов

не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовної заяви приватного підприємства «Б.В.С.-Торгбуд»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.05.2011 р.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П.Нагібіна

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна