Постанова № 15129192, 20.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року 10:23 Справа № 2а-0870/1567/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання Гайдай А.В.

за участю:

прокурора: Кравець І.А.

представника позивача: Панцакова С.Ю.

відповідач: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепргазенергосервіс»

про: стягнення 61 361 грн.

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 Прокурор Орджонікідзевсього району м.Запоріжжя звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепргазенергосервіс» про стягнення 61361 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 21.03.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/1567/11, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 05.04.2011. Розгляд справи відкладався до 20.04.2011 у звязку із неявкою відповідача.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 20.04.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви. Просить стягнути з відповідача 61 361 грн. заборгованості з податку на додану вартість. Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, Податковим кодексом України. Зазначає, що заборгованість з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених відповідачем сум податкових зобовязань. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу на його юридичну адресу з відміткою поштового відділення зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження від 21.03.2011 та повістки про виклик вручені відповідачу належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепргазенергосервіс» (ЄДРПОУ 33836122) зареєстроване 05.10.2005 виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа за юридичною адресою: вул.Патріотична, буд.58-В, кв.18, м.Запоріжжя, 69000, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №202344.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у 2010 році на виконання вимог діючого законодавства України, до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя відповідачем надані податкові декларації з податку на додану вартість №95656 від 17.09.2010, якою відповідачем самостійно задекларовано податкових зобовязань на суму 12893 грн. та №110943 від 19.10.2010, якою відповідачем самостійно задекларовано податкових зобовязань на суму 51 200 грн.

Згідно особової картки платника податків, яка ведеться ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 61 361 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо погашення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/1075 від 07.10.2010, яка повернута поштою у звязку з неможливістю вручення, про що податковою складено акт від 25.10.2010 №391. У день складання акту податкова вимога розміщена на дошці податкових оголошень. Також відповідачу була направлена друга податкова вимога №2/1220 від 25.12.2010, яка отримана відповідачем 17.01.2011, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

На день подачі податкових декларацій, був чинний Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ гід 21.12.2000 (далі - Закону №2181), який установлював порядок погашення зобов'язань та зникнення податкового боргу юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем до сплати суми податкових зобовязань відповідно до наданих податкових декларацій з податку на додану вартість не сплачені у встановлений законодавством строк, є узгодженими і визнаються податковим боргом платника податків.

Згідно пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.5.4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата маткового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого заплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого і: датку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 - календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У даному випадку, податкові вимоги було направлено боржнику на підставі Закону №2181, яким регулювався порядок - адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу ТОВ «Днепргазенергосервіс».

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Орджонікідзевсього району м.Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепргазенергосервіс» про стягнення 61361 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепргазенергосервіс» (АДРЕСА_1, 69000, код ЄДРПОУ 33836122) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя (р/р 31118029700007, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, код отримувача 34677145, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 61 361 (шістдесят одна тисяча триста шістдесят одна) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 22.04.2011