Постанова № 15129186, 20.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/1461/11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний карєр»

до: Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001881504/0 від 20.12.2010 та №0001881504/1 від 30.12.2010, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 15.02.2011)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 127/10 від 25.01.2010)

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Янцівський гранітний карєр» (далі ВАТ «Янцівський гранітний карєр», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізькій області (далі Вільнянська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001881504/0 від 20.12.2010 та №0001881504/1 від 30.12.2010, якими позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 1471273,65 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/1461/11 та призначено до судового розгляду на 14.04.2011. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.04.2011.

В ході судового розгляду відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у звязку із пропуском позовної давності, оскільки позивач, зрештою оскаржує висновки акту перевірки від 28.05.2010. А ст. 99 КАС України, для звернення до суду визначений шестимісячний строк, який позивачем пропущено.

Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення №0001881504/0 від 20.12.2010 та №0001881504/1 від 30.12.2010, що винесені на підставі акту перевірки від 09.12.2010. То ж позивач звернувся до суду в межах визначеного законом терміну.

Відповідно до ст.160 КАС України, 20.04.2011 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ВАТ „Янцівський гранітний карєр” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. нарахував податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до виданих податкових накладних, оригінали яких знаходяться на підприємстві. На момент надання податкових накладних ТОВ «Призма С», та ЗАТ «НААЛ» були зареєстровані в Реєстрі платників податків ПДВ.

Крім того, безпідставно зроблено висновок про завищення відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом на загальну суму 30017, 02 грн., оскільки за приписами п.7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, ПП ОСОБА_3, надавав транспортні послуги, податкові накладні, та акти виконаних робіт, які і були представлені для перевірки.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а саме відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Оскільки надходжень податку на додану вартість до бюджету від постачальника продукції - контрагента ПП „Призма С” ЗАТ „НААЛ” підтвердити неможливо, ВАТ «ЯГК» безпідставно завищено податковий кредит та відємне значення з податку на додану вартість червня, липня, серпня, листопада 2007 року 1370617,52 грн.

При цьому актом документальної виїзної перевірки від 28.05.2010 №494/23/05467607 встановлено завищення залишку від'ємного значення ПДВ в загальній сумі 1489134 грн., в тому числі за рахунок зазначених нижче операцій.

При проведенні планової виїзної перевірки встановлено, що ВАТ „Янцівський гранітний карєр” до складу податкового кредиту віднесено витрати по отриманим транспортним послугам в сумі 30017,02 грн., які не підтверджені належними доказами та платником в господарській діяльності не використовувались, що призвело до завищення суми податкового кредиту по податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 30017,02 грн.,

Також зазначеним актом повторно підтверджено, що в порушення пункту 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ , затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054, ВАТ не відображено в декларації за серпень 2009 р. результати невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення (р.26) по декларації за серпень 2009 року.

За результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року оформленої Актом про результати невиїзної документальної камеральної перевірки від 09.12.2010 року № 1561/15-05467607 встановлено, що сума зменшення від'ємного значення , що визначена актом виїзної документальної перевірки від 28.05.2010 № 494/23/05467607, та яка підлягала відображенню в р. 23.4 декларації ВАТ «ЯГК» за липень 2010 року в сумі 1401213 грн. у зазначеній декларації платником не відображена.

Актом про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 09.12.2010 року № 1561/15-05467607 встановлено, що сума заниження від'ємного значення , що визначена актом виїзної документальної перевірки від 28.05.2010 № 494/23/05467607, та яка підлягала відображенню в р. 23.4 декларації ВАТ «ЯГК» за липень 2010 року складається з наступник сум: 30017,02 грн. завищення від'ємного значення ПДВ (р.26) за період з червня 2009 р. по жовтень 2009 року (за період, охоплений виїзною документальною перевіркою від 28.05.2010 р. № 494/23/05467607). та 1371196,13 грн. завищення від'ємного значення ПДВ (р.26) за рахунок невідображення в р.23.4 декларації за серпень 2009 р. результатів камеральної перевірки декларації ВАТ «ЯГК» за червень 2009 р.

Враховуючи обставини завищення від'ємного значення ПДВ викладені в акті перевірки від 28.05.2010 № 494/23/05467607 Вільнянською МДПІ за актом про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 09.12.2010 року № 1561/15-05467607 було прийнято повідомлення - рішення № 0001881504/0 від 20.12.2010 р. на загальну суму податкового зобовязання 1471273,65 грн., в т.ч. за основним платежем 1401413,00 грн., за штрафними санкціями 70060,65 грн.

Тобто нарахування за спірними податковими повідомленнями рішеннями безпосередньо повязані з діями податкового органу щодо визначення актом виїзної документальної перевірки від 28.05.2010 № 494/23/05467607 суми зменшення від'ємного значення - 1401413,00 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації позивача у справі.

Згідно п.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Як свідчать матеріали справи, Працівниками Вільнянської МДПІ Запорізької області проведено перевірку позивача, по результатам якої було складено акт №1561/15-05467607 від 09.12.2010, та винесено Податкові повідомлення-рішення №0001881504/0 від 20.12.2010, та податкове повідомлення-рішення №0001881504/1 від 30.12.2010, відповідно до якого платником при складанні податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року не відображене результати виїзної документальної перевірки в р.23.4 зі знаком «-» в розмірі 1489134,00 гривні, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість в р. 27 в сумі 1489134,00 гривень.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено документальними доказами, при здійснені проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 р. було складене податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 р. №0000242303/0, згідно з яким сума податкового зобовязання склала 45919,62 грн. В подальшому при здійснені проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимого податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 р. було складене податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 №0000212303/0 згідно з яким сума податкового зобовязання склала 65063,70 грн.

Таким чином по результатам вказаних перевірок порушення на суму 1489134,00 гривень у позивача були відсутні.

Не відображення вказаної суми у результатах попередніх перевірок представник відповідача пояснив відсутністю порядку складання результатів цих перевірок, тому ці порушення зроблені в 2008 р. були відображені тільки в грудні 2010 р.

Однак згідно з п. 4.11 Наказу ДПА України №327 про «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10.08.2005 р. «Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок , а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання».

Згідно до п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, а саме дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач в ході судового засідання не заперечував факт наявності у позивача податкових накладних наданих йому ЗАТ «НААЛ», однак пояснив, що перевірку ТОВ «Призма С» здійснити не можливо оскільки платник має стан 14- визнано банкрутом, не сплачував зазначених сум до бюджету, та за місцем реєстрації не знаходиться.

Вивчаючи матеріали справи суд не знайшов підтверджень того, що ТОВ «Призма С» суму в розмірі 1329387,50 грн., згідно податкових накладних за період червень, липень, серпень листопад 2007 року, не було сплачено до бюджету.

Згідно акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, було зроблено запит Вільнянської МДПІ про надання загальних відомостей про ТОВ «Призма С» надісланий до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, на який отримано відповідь від 20.05.2008 р. про неможливість проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження декларування податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, листопад 2007 р. у звязку з визнанням підприємства банкротом 11.03.2008 р. Вказана відповідь до матеріалів справи не долучена, і з неї неможливо зробити висновок про несплату ТОВ «Призма С» податків до бюджету.

Крім того, позивачем до матеріалів справи була долучена ухвала Господарського суду Дніпропетровської обл.. від 16.06.09 р. згідно з якою заяву ТОВ «Техносервіс ПВП» до боржника ТОВ «Призма С» про визнання банкротом, залишено без розгляду.

Таким чином, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Призма С» не був і не є ліквідованим, оскільки запис про державну реєстрацію припинення не здійснено.

Стаття 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, угода між позивачем і ТОВ «Призма С» виконана сторонами повністю, факт виконання підтверджено первинними документами обліку, оформленими згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

На дату вчинення оскаржуваного зобов'язання і на дату складання податкових накладних, ТОВ «Призма С» не було виключено з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України.

На дату формування податкового кредиту позивачем по податковим накладним ТОВ «Призма С», указане підприємство знаходилось в Реєстрі платників ПДВ в якості платників ПДВ згідно приписів ст. 9 Закону про ПДВ.

Вимогами пп.7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувана таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення утримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Таким чином, указані в повідомленні-рішенні порушення статті 7 Закону про ПДВ не можуть бути віднесені до порушень податкового законодавства зі сторони позивача, оскільки позивач не є продавцем, у якого виникають права нарахування податку на додану вартість і складання податкових накладних у момент виникнення податкових зобов'язань.

Крім того, для підтвердження правильності нарахування ПДВ при замовленні транспортних послуг у ПП ОСОБА_3, позивачем були надані суду талон замовника, виданих підприємству ПП ОСОБА_3, в якому вказані маршрут, дата та вартість наданих послуг.

Також позивачем на підтвердження правильності включення сум и ПДВ в розмірі 578,61 грн. надано суду податкові накладні видані ДП «Запорізьким експертно-технічногічним центром Держнаглядохоронпраці» №1440 від 14.03.08 р., №2155 від 14.04.08 р., №3968 від 23.07.08 р., №4088 від 29.07.08 р., №4600 від 28.08.08 р., №5272 від 01.10.08 р., 4715 від 15.12.08 р., 4750 від 17.12.08 р., на загальну суму 578,61 грн.

А отже, висновки акта перевірки зроблено з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний карєр» до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001881504/0 від 20.12.2010 та №0001881504/1 від 30.12.2010 задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізькій області №0001881504/0 від 20.12.2010 та №0001881504/1 від 30.12.2010, якими Відкритому акціонерному товариству «Янцівський гранітний карєр» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1471273,65 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.04.2011

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко