Постанова № 15129133, 28.03.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-280/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р. 10.58 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. при секретарі судового засідання Бішко А.Я., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: КП «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства міста Ужгорода» - представник Подсоліна Л.В.;

відповідача: Державна податкова інспекція в м. Ужгород - представник Барановська В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства міста Ужгорода»до Державної податкової інспекції в місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 28 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 01 квітня 2011 року.

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2009 року за №0003161640/0/2268/03344326/15-2/17121, № 0003151640/0/2267/03344326/15-2/17120, - №0003131640/0/2266/03344326/15-2/17119; від 11.09.2009 року за номерами № 0003161640/1/3117/15-2/3344326/22735, №0003161640/1/3118/15-2/3344326/22736, №0003161640/1/3119/15-2/3344326/22737; від 13.11.2009 року за номерами: №0003161640/2 4311/15-2/3344326/27992, №0003161640/2 /4312/15-2/3344326/27993, № 0003161640/2/ 4313/15-2/3344326/27994.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкові вимоги належним чином не надсилалися, а тому позивач вважає їх не надісланими. В розрахунку штрафних санкцій невірно відображений платіж, який здійснювався підприємством у відповідності до вимог Постанови КМУ України від 25 квітня 2008 р. № 440, зокрема платіж від 10.07.2008 р. в сумі 2 296 142,00 грн. податковий орган зарахував не у відповідності до виданої самим податковим органом довідки № 6 від 24.06.2008р., так як зі змісту довідки та відповідно до Постанови КМУ України погашалась податкова заборгованість, яка існувала на день видачі довідки, однак розмір якої не може бути більшим, ніж податкова заборгованість, що існувала на 1 січня 2008 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з мотивів викладених у запереченні (а.с.61-66), зокрема пояснивши, що ДПІ у м. Ужгороді проведено перевірку дотримання податкового законодавства Позивачем, в результаті чого було складено акт №1606/15-2 від 30.06.2009 року про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства. Акт перевірки надіслано поштою з повідомленням про вручення. Перевіркою встановлено, що комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода»в порушення статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплатило із затримкою:

-до 30 календарних днів 440585,81 грн. узгодженого податку на додану вартість;

-від 31 до 90 календарних днів 664650,71 грн. узгодженого податку на додану вартість;

-більше 90 календарних днів 87437,56 грн. узгодженого податку на додану вартість.

Всі платежі позивача були відображені в обліковій картці платника податків, а відтак, були взяті до уваги при складанні відповідного акту перевірки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Ужгороді проведено перевірку дотримання податкового законодавства Позивачем, в результаті чого було складено акт №1606/15-2 від 30.06.2009 року про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства (а.с.11).

За результатом розгляду акту, ДПІ у м. Ужгороді прийнято наступні податкові повідомлення рішення від 10.07.2009 року:

·№0003131640/0, яким застосовано 440585,81 грн. штрафної санкції (10% податку на додану вартість, сплаченого із затримкою до 30 календарних днів ) (а.с.17, 18, 23);

·№0003151640/0, яким застосовано 132930,14 грн. штрафної санкції (20% податку на додану вартість, сплаченого із затримкою від 31 до 90 календарних днів) (а.с.16, 19,22,);

·№0003161640/0, яким застосовано 43717,79 грн. штрафної санкції (50% податку на додану вартість, сплаченого із затримкою більше 90 календарних днів) (а.с.15,20, 21);

Перевіркою встановлено, що комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода»в порушення статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплатило із затримкою: до 30 календарних днів 440585,81 грн. узгодженого податку на додану вартість; від 31 до 90 календарних днів 664650,71 грн. узгодженого податку на додану вартість; більше 90 календарних днів 87437,56 грн. узгодженого податку на додану вартість. (а.с. 11-14).

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон), із змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно з підпунктом „а”, підпунктом „б” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Штрафні санкції є одним із видів податкових зобовязань, оскільки відповідно до п.1.2 ст.1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; відповідно до п.1.5 ст.1 Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (розрахунку), а у разі, коли така податкова декларація (розрахунок) були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Отже, суд приходить до висновку, що Законом встановлено інші строки, в які може бути визначено податкове зобовязання контролюючим органом, ніж це встановлено Господарським кодексом України, а відтак, норми статті 250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, а саме пп.6.1.10 - штрафні санкції, визначені підпунктами 6.1.1 - 6.1.6 та 6.1.9 цього пункту, застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати платника податків за податками (зборами, обов'язковими платежами). Відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції штрафні санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством. У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах. Зазначені в підпункті 6.1.7 даної Інструкції штрафні (фінансові) санкції не поширюються на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені. Підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції є несвоєчасна сплата узгодженої суму податкового зобов'язання, що в даному випадку мало місце.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами та доповненнями, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Відповідно до пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України №2181-ІІІ, при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Згідно із практикою Вищого адміністративного суду України (Ухвала ВАСУ від 03.04.2008 року по справі №29/129) органам державної податкової служби надано право спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобовязань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу.

Суд відхиляє твердження позивача про те що ДПІ у м. Ужгороді вчинено порушення по дотриманню законодавчо встановлених процедур попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки, оскільки Закон не повязує обовязку податкового органу застосування штрафних санкцій із його обовязком надіслання податкових вимог у випадку, якщо податковий борг підприємства є безперервним. Окрім цього, ДПІ у м. Ужгороді надіслано на адресу позивача податкові вимоги й отримано останнім перша податкова вимога: № 1/74 від 10.01.2009р., вручено 14.01.09; та друга податкова вимога: № 2/312 від 13.02.2009р., вручено 18.02.09 року, що не заперечувалося позивачем.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях. Позивачем подано до ДПІ у м. Ужгороді 20.03.2006 р. та 20.06.2006 р. податкові декларації з ПДВ відповідно за лютий 2006р. та за травень 2006р., в яких зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2006р. в сумі 10055,00 грн. підприємством заявлено у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р.22.1 декларації) та за травень 2006 р. в сумі 2963,00 підприємством заявлено як у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р.22.1 декларації) так і у зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації). В обліковій картці Позивача (а.с. 109-123) по ПДВ за 2006р. вказані декларації за лютий та травень 2006р. проведені як нульові; ДПІ у м. Ужгороді на підставі актів камеральної перевірки, внесено в облікову картку Позивача з ПДВ за 2007р. вищевказані від'ємні значення 10055,00 грн., 2963,00 грн. та зараховано їх в погашення суми податкового боргу; проведення у 2007 році вказаних сум в картці особового рахунку не вплинуло на розмір штрафної санкції, передбаченої пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону, оскільки 752849,08 грн. податку на додану вартість сплачено із затримкою більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.1.20. ст..1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Згідно з п.п. 5.2.4. ст..5 Закону України №2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Щодо наведеного Позивачем аргументу стосовно справи №7/396-2006 Постановою Львівського апеляційного господарського суд від 27.02.2007 року задоволено апеляційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді, скасовано Постанову господарського суду Закарпатської області від 08.12.2006 року, прийнято нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення. В наслідок прийняття судом рішення по суті справи - оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими і підлягають зарахуванню в картки платника податків.

Отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 10.07.2009 року, від 11.09.2009 року, від 13.11.2009 року та від 18.01.2010 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість - повністю відповідають чинному законодавству України.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, а отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства міста Ужгорода»до Державної податкової інспекції в місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2009 року за №0003161640/0/2268/03344326/15-2/17121, № 0003151640/0/2267/03344326/15-2/17120, - №0003131640/0/2266/03344326/15-2/17119; від 11.09.2009 року за номерами № 0003161640/1/3117/15-2/3344326/22735, №0003161640/1/3118/15-2/3344326/22736, № 0003161640/1/3119/15-2/3344326/22737; від 13.11.2009 року за номерами: №0003161640/2 4311/15-2/3344326/27992, №0003161640/2 /4312/15-2/3344326/27993, № 0003161640/2/ 4313/15-2/3344326/27994 відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяЮ.Ю.Дору