Постанова № 15128083, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/3696/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Нарадча кімната

                                                                                м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Селидіввугілля” до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій та недійсними Рішень № 68, № 69 та № 70 від 25.02.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вузлезбут” ДП „Селидіввугілля” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, та недійсними Рішень № 68, № 69 та № 70 від 25.02.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, та прийняті ним спірні рішення вчинені і винесені відповідно з порушенням приписів ст. 41 Конституції України, ч. 5 ст. 106 та п. 14-2 „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” в частині порушення права розпорядження власністю та самостійного розподілу сплачених позивачем коштів в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків в порядку календарної черговості. Просить позов задовольнити.

          Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з”явилися, але через канцелярію суду надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Крім того, відповідачем через канцелярію суду надані письмові заперечення проти позову з документами в їх підтвердження, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв”язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, встановлено наступне.

Позивач, Державне підприємство „Селидіввугілля”, зареєстроване 06.06.2005р. Виконавчим комітетом Селидівської міської ради в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33426253, у відповідності до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, яка діяла до 01.01.2011р., є платником страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

До структури позивача входить відокремлений підрозділ „Вуглезбут” ДП „Селидіввугілля” без права юридичної особи, який є платником страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов”язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме ДП „Селидіввугілля”, яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування”. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Розділу 8 „Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного Закону, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов”язкового державного соціального страхування та суми штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов”язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, заборонено.

На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов”язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі нарахованих страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов”язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням начальника УПФУ в м. Селидове Донецької області № 68 від 25.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1247,86 грн. та нараховано пеню в сумі 110,89 грн. за період з 28.12.2010р. по 27.01.2011р., тобто на суму заборгованості, яка виникла за базовий звітний період - листопад 2010 року.

Рішенням начальника УПФУ в м. Селидове Донецької області № 69 від 25.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків позивачеві нараховано пеню в сумі 23,99 грн. за період з 03.01.2011р. по 27.01.2011р., тобто на суму застосованих до 01.01.2011р. штрафних санкцій.

Рішенням начальника УПФУ в м. Селидове Донецької області № 70 від 25.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 216,47 грн. та нараховано пеню в сумі 239,73 грн. за період з 29.06.2010р. по 27.01.2011р., тобто на суму заборгованості, яка виникла за базовий звітний період - травень 2010 року.

Таким чином, у зв”язку з тим, що заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 01.01.2011р., тобто в червні та листопаді 2010 року, та штрафні санкції, за несвоєчасну сплати яких винесено Рішення № 69 від 25.02.2011р., застосовані до 01.01.2011р., відповідач в частині контролю за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, наділений повноваженнями, передбаченими Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, яка діяла до 01.01.2011р.

Спірні відносини, що виникли між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України № 1058 від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, а також Змінами до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009р. №19-1 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.1009р. за №825/16841.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон) передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону визначено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Відповідно до п. 9 ст. 20 Закону, сплата (перерахування) страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці. Днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку безготівкових коштів з рахунку страхувальника незалежно від часу їх зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

У відповідності до п. 4 ст. 20 Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду.

Законом України „Про підвищення престижу шахтарської праці” від 02.09.2008р. № 345-VI внесені зміни до Закону України № 1058 від 09.07.2003р. „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і визначено, що гірничі підприємства зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний базовий період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

          Базовим звітним періодом для ВП «Вуглезбут» ДП «Селидіввугілля», з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст.14, п. 6 ст. 20 Закону, є календарний місяць.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо перерозподілу сплачених поточних сум страхових внесків в рахунок погашення недоїмки, боргу з фінансових санкцій та пені в порядку календарної черговості та зміни «призначення платежу», зазначеного у платіжних дорученнях. Крім того вважає, що у відповідності до п. 14-2 „Прикінцевих положень” Закону, застосовані відповідачем суми фінансових санкцій та пені підлягали списанню, оскільки були застосовані до 12.10.2010р.

Зазначені доводи позивача є необгрунтованими з наступних підстав.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум страхових внесків. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (надалі – Інструкція), розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.

Наявність у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за період з 29.06.2010 р. по 27.01.2011р., з 28.12.2010 р. по 27.01.2011р. та з 03.01.2011р. по 27.01.2011р. підтверджується даними картки особового рахунку платника страхових внесків – ВП „Вуглезбут” ДП „Селидіввугілля”.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Пунктом 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, визначено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з роздруківки картки особового рахунку позивача, сплачені ним суми поточних страхових внесків за період з червня 2010 року по 27 січня 2011 року були частково розподілені відповідачем в рахунок погашення боргу (в порядку календарної черговості виникнення) зі сплати страхових внесків за травень та листопад 2010 року та застосованих фінансових санкцій. Крім того, як вбачається зі спірних рішень відповідача, фінансові санкції і пеня до позивача застосовані після 12.10.2010р.

Позивачем в підтвердження своїх позовних вимог до суду не надано жодного платіжного доручення із зазначенням призначення платежу за вищезазначений період часу, що також є підставою для неприйняття до уваги доводів позивача щодо зміни відповідачем призначення платежу, а також щодо перехування грошових коштів, які були сплачені як єдиний внесок, в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені.

Таким чином, посилання позивача на неправомірність зарахування відповідачем поточних сум страхових внесків в рахунок погашення недоїмки та нарахування, у зв’язку із цим, штрафу та пені, є необгрунтованими, оскільки законом прямо передбачено вчинення таких дій органами Пенсійного фонду у разі виникнення недоїмки у платника страхових внесків.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частина 1 ст. 5 Закону визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач у справі як суб’єкт владних повноважень, при прийнятті спірних рішень і перерозподілі поточних сум страхових внесків в рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв’язку із чим позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158–163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства „Селидіввугілля” до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, та недійсними Рішень № 68, № 69 та № 70 від 25.02.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.