Постанова № 15128010, 19.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2949/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Бабіч І.Ю., відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2011 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом «позивач» або «Донецький МЦЗ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом «відповідач» або «ОСОБА_2») про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3987,96 гривен. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 04.11.2009, але, як встановлено при перевірці, остання зареєстрована як фізична особа-підприємець. 08.08.2006 до ЄДРПОУ державним реєстратором внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності відповідача, але остаточно не проведено процедуру по припиненню підприємницької діяльності. Просили стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3987,96 гривен.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказувала на те, що рішенням господарського суду Донецької області по справі №28/100пн від 23.05.2006 була припинена її підприємницька діяльність, державним реєстратором був зроблений відповідний запис до єдиного державного реєстру, тому вважала, що вона не є підприємцем.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 04.11.2009 по 21.08.2010.

04.11.2009 ОСОБА_2 було подано заяву про надання статусу безробітної, в якій вказала, що станом на день подання заяви вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Донецьким міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 з 08.08.2006 зареєстрована як фізична особа-підприємець та 08.08.2006 державним реєстратором проведено реєстраційну дію, а саме внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 24.01.2011.

21.08.2010 позивачем прийнято наказ № НТ 100821 про повернення коштів у встановленому порядку за період з 04.11.2009 по 20.06.2010.

Відповідно ч.1 до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.п1 п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вона не займається підприємницькою діяльністю з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно ч.2 п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Пунктом 4 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону.

З вищенаведеного вбачається, що судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не позбавляє особу статусу підприємця.

Частиною 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у сумі 3987,96 гривен.

Відповідачу листом 24.12.2010 пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але станом на день винесення постанови, допомога по безробіттю не сплачена.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3987,96 гривен є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37176002002327, банк ГУ УДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3987 (три тисячі девятсот вісімдесят сім) гривень 96 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 19 квітня 2011 року.

Постанова в повному обсязі складена 22 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного

Суддя Циганенко А.І.