Постанова № 15127699, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2011 р. (11:28) Справа №2а-420/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача Білий Р.Р., голова,

відповідача ОСОБА_2, дов.№78 від 01.11.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Садівничого товариства «Садко»,

до відповідача Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції,

про скасування рішення.,

Обставини справи: Садівниче товариство «Садко» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про скасування рішення Феодосійської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001422301 від 08.12.2010р.

Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що відповідачем пропущений строк застосування штрафних санкцій за допущені позивачем порушення у 2008-2009 році.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченнях на позов зазначив, що дія ст.250 ГК України не поширюється на строки застосування штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р., які застосовуються органами державної податкової служби за порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, отже штрафні санкції підлягають застосуванню на протязі строку визначеного Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для визначення податкового зобовязання.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

В період з 25.08.2010р. по 07.09.2010р. Феодосійською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Садівничого товариства «Садко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки було складено акт №610/23-1/34092398 від 10.09.2010 року (а.с.16-37), в якому встановлені наступні порушення:

-постанови правління НБУ від 09.02.2005р. за №32, зареєстрованої в МЮ України 18.04.2005р. за №410/10690 та п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за №637 і зареєстрованому в МЮ Україні 13.01.2005р. за №40/10320 - загальна сума перевищення встановленої граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня, яка рахується понадлімітною становить 198300,00 грн.;

-п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за №637 і зареєстрованому в МЮ Україні 13.01.2005р. за №40/10320 загальна сума одержавної з банку та не оприбуткованої готівки у касу підприємства за перевіряє мий період становить 213872,59 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, відповідачем 23.09.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001062301/0 (а.с.38) на загальну суму 1465962,95 грн., у тому числі 1069362,95 (фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування в касі готівки в пятикратному розмірі не оприбуткованої суми, 213872,59 грн. х 5) та 396600,00 грн. (фінансова санкція у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявлених понадлімітної готівки за кожний день, 198300,00 грн. х 2).

Не погодившись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем до Державної податкової адміністрації АР Крим було подано скаргу.

Рішенням про результати розгляду скарги №3115/10/25-023 від 02.12.2010р. Державною податковою адміністрацією АР Крим скасоване рішення про застосування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001062301/0 на загальну суму 1465962,95 грн., у звязку з порушенням податковим органом п.7.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В подальшому, 08.12.2010р. Феодосійською МДПІ прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001422301 на загальну суму 1465962,95 грн. (а.с.45).

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження вищезазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі-Положення №637, в редакції чинній на момент вчинення порушень), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п.2.3 Положення №637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Пунктом 1 постанови Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» №32 від 09.02.2005р. встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем допущені наступні порушення п.2.3 Положення №637 з урахуванням того, що позивач у 2007-2010 роках ліміти каси не встановлював:

-09.04.2009р. загальна сума розрахунку СТ «Садко» з ТОВ «2007-КС» в день становить 170000,00 грн. Перевищення складає 160000,00 грн. (170000,00 грн. 10000,00 грн.);

-15.04.2009р. загальна сума розрахунку СТ «Садко» з ТОВ «2007-КС» в день становить 30000,00 грн. Перевищення складає 20000,00 грн. (30000,00 грн. 10000,00 грн.);

-15.01.2009р. загальна сума розрахунку СТ «Садко» з ТОВ «2007-КС» в день становить 28300,00 грн. Перевищення складає 18300,00 грн. (28300,00 грн. 10000,00 грн.).

Загальна сума перевищення встановленої граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом дня, яка рахується понадлімітною, становить 198300,00 грн.

Абзацом другим частини 1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р. передбачено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Відповідно до п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем відповідно до виписок з банку (рах.190 цільові внески) одержані наступні грошові кошти:

-09.04.2009р. 170000,00 грн.;

-15.04.2009р. 30000,00 грн.;

-18.04.2008р. 1253,85 грн.

-02.10.2008р. 10000,00 грн.;

-11.12.2008р. 2618,74 грн.,

всього з загальній суми 213872,59 грн., 210000,00 грн. витрачено на розрахунки з ТОВ «2007-КС» та 3872,59 грн. на виплату заробітної плати.

Абзацом другим частини 1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р. передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми

За своєю правовою природою фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, а тому їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Аналогічний висновок також наведено у листі Вищого адміністративного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)» №1776/100/13-08 від 24.10.2008р.

Стаття 239 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить перелік видів адміністративно-господарських санкцій, з яких є адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на це такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Рішення відповідача №0001422301 (попереднє №0001062301/0) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1465962,95 грн. прийнято лише 08.12.2010р. (попереднє 23.09.2010), але порушення норм регулювання обігу готівки допущено в період з 02.10.2008р. по 09.04.2009р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1465962,95 грн. за період 02.10.2008р. по 09.04.2009р., оскільки пропущений строк застосування адміністративно-господарських санкцій, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 19.04.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 26.04.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Феодосійської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001422301 від 08.12.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Садівничого товариства «Садко» судові витрати зі сплати судового збору розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.