Постанова № 15127674, 21.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2011 р. Справа №2а-14844/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю представників сторін від позивача ОСОБА_1 (довіреність №3464/10/10-0 від 07.07.2010р.)

від відповідача ОСОБА_2.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення фінансових санкцій у сумі 7140,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у сумі 7140,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в строк встановлений законодавством не сплачено штрафні санкції, нараховані за порушення вимог п. 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не видача розрахункового документу при здійснені розрахункової операції та за порушення п.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. (далі Закон №481), а саме продаж пива особам, які не досягли 18 років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010р. закінчене підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позоввних вимог наполягав з підстав, визначених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

17.12.2001р. Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.8).

01.05.2010р. посадовими особами Первомайської МДПІ в АР Крим була здійснена перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт №0061/01/21/23/НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Відповідно до висновків акту перевірки №0061/01/21/23/НОМЕР_1 від 01.05.2010р. відповідачем порушені вимоги:

п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не видано особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

п. 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не проводено розрахунок з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення

Відповідачем акт перевірки не підписано, заперечень на акт перевірки не надано.

За наслідками перевірки та на підставі акту №0061/01/21/23/НОМЕР_1 від 01.05.2010р. позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000442308 від 20.05.2010р., на суму 6800,00грн. та №0000432308 від 20.05.2010р. на суму 340,00грн.

Відповідачем зазначені рішення оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг, скарги залишені без задоволення, рішення №0000442308 від 20.05.2010р. та №0000432308 від 20.05.2010р. без змін.

У судовому порядку зазначені рішення відповідачем оскаржено не було.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР (в редакції на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;

Відповідальність за порушення вищезазначених приписів встановлені ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Частиною 1 ст.17 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Частиною 3 ст.17 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Судом встановлено, що відповідач здійснив продаж пива без застосування реєстратора розрахункових операцій, та не видав розрахункову квітанцію встановленого образца. Таким чином фінансові санкції у розмірі 340,00грн. застосовані до відповідача обґрунтовано та в відповідності до законодавства.

Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

За порушення вимог статті 153 цього Закону передбачено застосування до субєктів господарювання штрафних санкцій у суммі 6800 гривень.

Судом встановлено, що відповідач здійснив продаж пива особі, яка не досягла 18 років, таким чином штрафні санкії у сумі 6800,00грн. застосовані до відповідача обґрунтовано та відповідно до законодавства.

Сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій на момент розгляду справи складає 7140,00грн.

Як вбачається із позовної заяви, підставою для звернення до суду є не сплата відповідачем в установлений законом строк штрафних санкцій, застосованих позивачем до відповідача рішеннями №0000442308 від 20.05.2010р. та №0000432308 від 20.05.2010р.

Щодо посилання відповідача на те, що перевірка, проведена посадовими особами Первомайської МДПІ є плановою і таким чином позивач мав не пізніше ніж за 10 днів до початку такої перевірки направити письмове повідомлення про перевірку, то суд зазначає наступне.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)

Згідно п.2 ст.11 Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Загальний порядок та підстави проведення планових та позапланових перевірок податковими органами встановлений ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Частиною 7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка відповідача що відбулася 01.05.2010р. у розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є позаплановою.

Окрім того, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №265), тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Безпосередньо порядок проведення перевірки дотримання субєктами господарювання вимог Закону №265 у самому Законі №265 не встановлено.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Суд зазначає, що перевірка позивача, на підставі якої були прийняті рішення про нарахування штрафних (фінансвих) санкцій, проведена на підставі плану-графіку проведення перевірок (зворотній бік а.с.5), перевіряючи мали направлення на перевірку , які містять всі передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», реквізити (а.с.9), надали службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки, а відтак дії посадових осіб щодо проведення перевірки є правомірними. Суд зазначає, що відмова від підпису про вручення направлення на перевірку не є відмовою в допуску до перевірки.

Однією із функцій Державної податкової адміністрації України, згідно ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу», є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів, контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролем за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 7140,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, засновані на Законі та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.04.2011р. У повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанову складено 26.04.2011р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7140 (сім тисяч сто сорок) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету (р/р 31117106700212, код платежу 21081100 в УДК в АРК, МФО 824026, ОКПО 34740583).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.