Постанова № 15127588, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 р. о 12:36 Справа №2а-15393/10/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін:

від позивача - Біда В.А.;

від відповідача - Лук'янець О.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Алатон"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення недійсним та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Приватне підприємство "Фірма "Алатон" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011282303 від 05.07.2010 року на суму 585,00 грн. та №0011302303 від 05.07.2010 року на суму 1000,00 грн.

Ухвалами суду від 15.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.04.2011 року за заявою представника позивача позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011282303 від 05.07.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 85,00 грн. та вимог про визнання недійсним рішення №0011302303 від 05.07.2010 року на суму 1000,00 грн.

В решті частині позов мотивовано порушенням порядку організації і проведення перевірки, відсутністю у відповідача належних доказів незабезпечення позивачем відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, які в частині, що стосується предмету судового розгляду мотивовані наступним. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перевірку господарської одиниці, яка використовується позивачем, проведено у відповідності до вимог Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі Закон №265), від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон №509), згідно із порядком, передбаченим Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами ОДПС при організації проведення перевірки платників податків, затвердженими наказом ДПА України від 27.05.2008 року №355. Під час проведення перевірки встановлені порушення вимог Закону №265, які полягали у тому, позивачем не забезпечено відповідність суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті, виявлено невідповідність у розмірі 100,00 грн.

В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, (посадових осіб, які проводили перевірку) які надали пояснення стосовно того, яким чином було виявлено розмір невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті. Так, вони пояснили, що опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків не складався, за даними денного звіту на місці проведення розрахунків грошей не знаходилось, в той час як встановлено проведення двох розрахункових операцій, при здійсненні яких продавець отримав купюри по 50,00 грн. і видав здачу.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 25130324, знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу на підставі направлення на планову перевірку від 21.06.2010 року №1380/23-3 (а.с. 27, 39) та відповідно до плану контрольно-перевірочної роботи сектору контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі на червень 2010 року (а.с. 40) проведено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого в м. Сімферополі, вул. Кечкеметська, 131. За наслідками цієї перевірки було складено акт від 22.06.2010 року № бланку 004082 (а.с. 42-43) за висновками якого встановлено, зокрема, порушення пункту 13 статті 3 Закону №265, у зв'язку із тим, що позивачем не була забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО (виявлено невідповідність у розмірі 100,00 грн.).

На підставі даного акту та відповідно до пункту 6 статті 17, статті 22 Закону №265 ДПІ в м. Сімферополі прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 585,00 грн. (а.с. 44).

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

За змістом частини сьомої статті 11-1 Закону №509 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265, вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками податкового органу зазначених вимог Закону №509 під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Вказану правову позицію висловлено також і Вищим адміністративним судом України у постанові 28.10.2010 року у справі № К-16536/07.

Позивач не скористався правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки перевірка фактично була проведена, що по суті не заперечується представниками сторін і підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вказаних вимог передбачена статтею 22 Закону №265, згідно із якою у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Правомірність прийняття відповідачем спірного рішення перевіряється судом з урахуванням критеріїв, наведених в ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що кошти на місці проведення розрахунків посадовими особами податкового органу не перераховувались, їх сума встановлена на підставі встановлених фактів проведення трьох розрахункових операцій (на суму 31,25 грн., 10,50 грн. і на суму 13,00 грн.), при здійснення яких із продавцем розрахувались двома купюрами по 50,00 грн., а продавцем видано здачу. При цьому розрахункові операції проведені через реєстратор розрахункових операцій і видано розрахункові документи (а.с. 46, час видачі - 11:43, 11:44 та 11:45). В денному звіті, виданому об 11:45 вказано, що на місці проведення розрахунків готівкою - 0,00 грн., загальна сума продаж з початку дня - 75,55 грн., службова видача - 75,55 грн.

Судом встановлено, що кошти на місці проведення розрахунків при проведенні перевірки не перераховувались, опис коштів не складався.

За таких обставин, застосування у спірному рішення санкцій на суму 500,00 грн. засновано виключно на припущеннях податкового органу про наявність на місці проведення розрахунків 100,00 грн., яке не підтверджено жодним доказом.

Враховуючи це, суд дійшов висновку, що рішення №0011282303 від 05.07.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 500,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи, що позивачем невірно зазначені позовні вимоги про визнання цього рішення недійсним, замість вимог про визнання його протиправним і скасування, як це передбачено КАС України стосовно правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Суд також стягує на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в порядку, передбаченому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 20.04.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 22.04.2011 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0011282303 від 05.07.2010 року в частині застосування до Приватного підприємства "Фірма "Алатон" (ідентифікаційний код 25130324) штрафних (фінансових) санкцій на суму 500,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фірма "Алатон" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.