Постанова № 15127577, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 р. Справа №2а-913/11/1/0170 (12:29) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника позивача - Новикова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурора Центрального району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каракурт»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Прокурор Центрального району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каракурт» про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 гривень до державного бюджету м.Феодосії: 21081100, ОКПО 34740709, р/р 31112106700024, МФО 824026 ГУДК України в м.Сімферополі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2011 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2011 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-1596/11/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 року поновлено провадження по справі з 18.04.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, вказаних у позовній заяві та доповненні до позову.

У судове засідання представник прокуратури та представник відповідача не зявилися, повідомлені належним чином про місце, дату та час судового розгляду, будь-яких клопотань до суду не надіслали.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, вивчивши чинне законодавство та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України однією з функцій прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру”від 5 листопада 1991 року N 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до розділу 1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Управління утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Таким чином, прокурор Центрального району м. Сімферополя АР Крим та Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каракурт» є юридичною особою,зареєстрованою 30.11.1994 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 440807, Довідкою з ЄДРПОУ № 58.01.29-70/1016 від 22.11.2007 року

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Каракурт» є субєктом господарювання, зобовязано виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін по справі, судом було встановлено наступне.

23 липня 2010 року посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим юрисконсультом відділу організаційно-правової забезпечення, реклами та розгляду звернень громадян Новіковим А.В. було складено протокол про порушення законодавства про рекламу, в якому було вказано, що в ході перевірки дотримання законодавства про рекламу у м. Феодосія, смт. Коктебель було виявлено порушення, а саме: на відкритій місцевості на території кафе «Троянда» ТОВ «Каракурт», розташованого за адресою: м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Морська, буд, 21, встановлено розповсюдження реклами алкогольної продукції та реклами знаків товарів під якими випускаються алкогольні напої з текстом «Jack Daniels old brand № 7, Legenda del Tequila Milagro 100 % de agave, Souzern comfort». В протоколі зазначено, що розповсюдження реклами алкогольної продукції без використання в рекламі попереджувального напису про шкоду здоровю при надмірному споживанні алкоголю є ознакою порушення ч.7 статті 22 Закону України “Про рекламу”.

12 серпня 2010 року за вихідним № 1714 до ТОВ «Каракурт» Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим було направлено вимогу про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами із встановленим строком надання до 25.08.2010 року. Також у вимозі було зазначено, що питання про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Каракурт» за порушення вимог відповідно до ст. 27 Закону України “Про рекламу”буде розглядатись на комісії Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим 31.08.2010 року.

Зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач в листі від 20.08.2010 року № 01/п, направленому на адресу Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим, зазначив, що ніяких порушень з боку ТОВ «Каракурт» не допущено, отже, застосування до ТОВ «Каракурт» штрафів за порушення Закону України «Про рекламу» є необґрунтованим.

Повторно, 01 вересня 2010 року за вихідним № 1900 до ТОВ «Каракурт» Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим було направлено вимогу про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами із встановленим строком надання до 10.09.2010 року. Також у вимозі було зазначено, що питання про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Каракурт» за порушення вимог відповідно до ст. 27 Закону України “Про рекламу” буде розглядатись на комісії Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим 14 вересня 2010 року.

Зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

14.09.2010 року Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим відповідно до Постанови КМУ № 693 від 26.05.2004 року “Про порядок накладення штрафів за порушення про рекламу” було винесене рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 2041-р, яким було вирішено - за недотримання вимог, встановлених ч. 6 ст. 27 Закону України “Про рекламу”, накласти на ТОВ «Каракурт» штраф в розмірі 1700,00 гривень. Правопорушення виразилось в тому, що у відповідь на вимоги № 1714 від 12.08.2010 року, № 1900 від 01.09.2010 року до Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим не надійшло даних та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, хоча вимоги направлялись як за юридичною, так і за фактичною адресою відповідача

Зазначене рішення направлено рекомендованою кореспонденцією відповідачеві та ним отримано, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Каракурт» штраф не сплатило та витребувану Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим інформацію та документи стосовно вартості розповсюджуваної реклами не надало.

Перевіривши вказані позивачем факти, вивчивши чинне законодавство з цього приводу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон).

У відповідності до статті 5 вказаного Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно статті 26 Закону України “Про рекламу” контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Пунктами 9,10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Крім того, пунктом 3.1., 3.2. Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229 Управлінню у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим надано право контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу та результати перевірок кожного суб'єкта господарювання оформляти відповідним окремим актом, яким у даному випадку є протокол про порушення законодавства про рекламу від 23 липня 2010 року.

Таким чином, суд вказує, що позивач мав всі підстави для того, щоб скласти протокол про порушення законодавства про рекламу від 23 липня 2010 року, та мав на здійснення цих дій відповідні повноваження.

Щодо посилань представника відповідача на те, що будь-які порушення законодавства про рекламу виявляються управлінням у справах захисту прав споживачів тільки у результаті проведення перевірки субєкта господарювання, чого зроблено не було, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Преамбулою Закону України “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Суд вказує, що позивачем не здійснювалася перевірка господарської діяльності ТОВ “Каракурт ”, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд зазначає, що управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим було виявлено порушення законодавства про рекламу, оформлене протоколом від 23.07.2010 року, в якому був зафіксований факт наявності реклами алкогольної продукції.

При цьому, суд зазначає, що порядок фіксування порушень законодавства про рекламу, проведення та оформлення перевірок з цього питання врегульовані спеціальними нормативними актами, а саме Законом України “Про рекламу” та Постановою КМУ № 693 від 26.05.2004 року “Про порядок накладення штрафів за порушення про рекламу”, які мають бути застосовані до вказаних відносин.

Доводи відповідача стосовно того, що порушення законодавства про рекламу, які зафіксовані в протоколі від 23.07.2010 року, ТОВ «Каракурт» не допускалися, не знайшли свого підтвердження.

Суд зазначає, що окрім протоколу за порушення законодавства про рекламу від 23.07.2010 року, який підтверджує встановлене посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АРК порушення ТОВ «Каракурт» законодавства про рекламу , а саме: ч.7 ст.22 Закону України «Про рекламу», доказами допущення такого порушення відповідачем є зроблені позивачем фотокопії, що підтверджують розповсюдження ТОВ «Каракурт» реклами алкогольної продукції без використання попереджувального надпису про шкоду здоров'ю.

Посилання представника відповідача не те, що він не є ані виробником, ані рекламодавцем, ані розповсюджувачем реклами у розумінні положень Закону України «Про рекламу», а тому не мав можливості надати витребувані позивачем документи, суд вважає необґрунтованими.

Суд підкреслює, що протокол про порушення законодавства про рекламу від 23 липня 2010 року та фотокопії, зроблені посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АРК, є належними доказами допущення відповідачем порушення законодавства про рекламу.

Отже, враховуючи, що відповідач допустив порушення ч.7 статті 22 Закону України “Про рекламу” - розповсюдження реклами алкогольної продукції без використання в рекламі попереджувального напису про шкоду здоровю при надмірному споживанні алкоголю, суд приходить до висновку, що відповідач є розповсюджувачем реклами.

Суд зазначає, що повноваження відповідача отримувати необхідну інформацію від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю прямо передбачені ст. 26 Закону України “Про рекламу”та пунктом 13 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Більш того, зазначеними нормами передбачений обовязок зазначених осіб надати таку інформацію контролюючому органу, яким у спірних правовідносинах виступає Управляння у справах захисту прав споживачів.

Таким чином, Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим має право вимагати від ТОВ «Каракурт» надати матеріали та документи, в яких вказано вартість розповсюджуваної реклами та виносити про це вимоги особі, яка є зобовязаною за цією вимогою надати такі документи.

Відповідно абзацу “а” пункту 4.1. розділу 4 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229 вказано, що посадові особи Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, зокрема начальник Управління та його заступники, накладають штрафи на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами на підставі статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 27 Закону України “Про рекламу”, статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

Згідно ч. 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" та абзацу 10 пункту 2 Порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо посилання представника відповідача на те, що відповідно до Постанови КМУ № 693 від 26.05.2004 року штрафи накладаються на рекламодавців, яким ТОВ «Каракурт» не являється, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що до відповідача рішенням від 14.09.2010 року № 2041-р застосовано штраф на підставі ч. 6 статті 27 Закону України "Про рекламу", якою передбачено накладення штрафів, в т.ч., і на розповсюджувачів реклами, яким є ТОВ «Каракурт». Отже, вищевказані доводи представника відповідача є необгрунтованими.

Приймаючи до уваги, що відповідачу були неодноразово направлені вимоги про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами на його фактичну та юридичну адреси, які ним надані не були, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано застосовані санкції за порушення пункту 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" в розмірі 1700 гривень.

Враховуючи те, що відповідачем не були сплачені штрафні санкції, визначені рішенням Управління у справах захисту прав споживачів, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Каракурт» за порушення законодавства про рекламу штраф в розмірі 1700,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Судом 18.04.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.04.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з ТОВ «Каракурт» (ЄДРПОУ 20666926) штраф в розмірі 1700,00 гривень до державного бюджету м.Феодосії: 21081100, ОКПО 34740709, р/р 31112106700024, МФО 824026 ГУДК України в м.Сімферополі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.