ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
01 березня 2011 р. (11:53 год.) Справа №2а-3864/08/8 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский"
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Казановська Ольга Романівна, розпорядження № 09 від 23.02.10;
Сутність спору: Державна податкова інспекція у м. Феодосія АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» суми податку на додану вартість в розмірі 134836,05 грн. за рахунок активів, з перерахуванням коштів в Державний бюджет м. Феодосія на р/р 31114029700024, код платежу 14010100 ОКПО 34740709 Управління Державного казначейства в м. Феодосії.
Позивач вказує, що сума заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 134836,05 грн., яка обліковується за відповідачем станом на 30.09.2008р., складається з суми узгоджених, але не сплачених відповідачем податкових зобовязань на підставі: податкових декларацій з ПДВ за період вересень - грудень 2007р. та січень липень 2008р.; податкового повідомлення-рішення №0001581502/0 від 18.08.2008р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 3557,51 грн.; податкового повідомлення-рішення №0000171502/0 від 18.08.2008р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 2547,53 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0002821502/0 від 27.11.2007р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 2755,02 грн.; податкового повідомлення-рішення №0002261502/0 від 18.10.2007р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 5345,52 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0002091502/0 від 17.09.2007р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 4259,03 грн.
Позивач також зазначив, що ним на підставі п.п. 6.2.1 та 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. були застосовані заходи для примусового погашення податкового боргу направлені на адресу боржника перша податкова вимога № 1/338 від 07.09.2004р. на суму 801,30 грн. та друга податкова вимога №2/28 від 09.03.2005р. на суму 1031,20 грн., які були отримані останнім, майно КЖЕП «Приморський» включено до податкової застави, проте ці заходи примусового характеру не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3864/08/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (том 1 а.с. 63-65).
Зокрема, спростовуючи доводи позивача про несплату відповідачем узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за вказаними в позові податковими деклараціями за період вересень 2007р. грудень 2007р. на суму 31388 грн. та січень-липень 2008р. на суму 65785 грн., відповідач зазначив, що по платіжним дорученням позивача він перерахував на рахунок Державного бюджету ПДВ у 2008р. 59735грн., чим були погашені податкові зобовязання за лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2008р., а отже за вказаний в позові період сума заборгованості складає 37438грн.
Що стосується несплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за вказаними в позові податковими повідомленнями-рішеннями, то відповідач зазначив, що за результатами проведеної 14.07.2008р. перевірки відповідача ДПІ в м. Феодосії був складений акт від 14.07.2008р. № 1898/15-2/31382340, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2008р. (а не від 18.08.2008р., як вказано в позові) за №0001581502/0 на суму 3557,51 грн., яке було оскаржено в адміністративному порядку до органів державної податкової служби вищестоящого рівня, але які своїми рішеннями залишили без змін оскаржене податкове повідомлення-рішення. Разом з тим, відповідач наполягає на незаконності вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки податкова інспекція, без згоди з платником податків, перераховувала грошові кошти на погашення податкового зобовязання в рахунок погашення податкового боргу, пені і штрафних санкцій, чим порушила п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000р.
Щодо інших податкових повідомлень-рішень №0000171502/0 на суму 2547,53 грн., № 0002821502/0 на суму 2755,02 грн., № 0002261502/0 на суму 5345,52грн. та №0002091502/0 на суму 4259,03 грн., всього на суму 14907,10 грн., то вони відповідачем не оскаржувалися і тому приймаються відповідачем.
Таким чином, відповідач вважає, що позовна заява ДПІ в м. Феодосії підлягає задоволенню частково на суму 52345,10грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.2009р. провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-3134/09/6 за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» до ДПІ в м. Феодосії АР Крим про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень (том 1 а.с. 263-264).
У судовому засіданні 02.08.2010р. відповідач надав відгук на адміністративний позов, в якому зазначив про те, що із зазначеною сумою позову він не погоджується, а саме згідно з актом звірки між ДПІ в м. Феодосії та КЖЕП «Приморський» заборгованість останнього по ПДВ на 01.01.2007р. складає: штраф 14865,36 грн., пеня 1105,95 грн. (том 2 а.с. 8)
Крім того, відповідач пояснив, що згідно з деклараціями податкове зобовязання складає у 2007р. - 31388грн., в т.ч.: вересень 9690грн., жовтень 4428грн., листопад 8721грн., грудень - 8549грн., а в 2008р. 65785грн., в т.ч.: січень 6190грн., лютий 7166грн., березень 6486грн., квітень 8011грн., травень 8829грн., червень 12610грн., липень 16493грн., а згідно з податковими повідомленнями-рішеннями податкове зобовязання складає 22021,80грн., в т.ч.: № 0006261502/0 від 18.10.2007р. 5345,22грн., №0002091502/0 від 17.09.2007р. - 4259,03 грн., №0002821502/0 від 27.11.2007р.- 2755,02 грн., №0000171502/0 від 01.02.2008р. - 2547,53 грн. та № 0001581502/0 від 18.08.2008р. 7115,00грн.
Таким чином, як вважає відповідач, всього КЖЕП «Приморський» узгоджено 103778,11грн., а оскільки постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2009р. по справі № 2а-3134/09/6/0170 було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0 від 23.07.2008р. про застосування штрафних санкцій на суму 1987,51 грн., то відповідач погодився з сумою позову в розмірі 101790,60 грн. (103778,11 грн. 1987,51грн.), у звязку з чим просив адміністративний позов про стягнення податкового боргу на користь ДПІ в м. Феодосії задовольнити частково на суму 101790,60грн.
У судовому засіданні 02.09.2010р. позивачем було заявлено клопотання про заміну позивача у справі ДПІ в м. Феодосії на правонаступника Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію, оскільки на виконання Наказу ДПА України від 19.02.2010р. № 97 «Про реорганізацію державних податкових інспекцій в 2010р.», Наказу ДПА в АР Крим від 05.03.2010р. № 111 ДПІ в м. Феодосії було реорганізовано у Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію (том 2 а.с. 23).
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2010р. здійснено заміну первісного позивача ДПІ в м. Феодосії АР Крим його правонаступником Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією (том 2 а.с. 34).
Крім того, в судовому засіданні 02.09.10 позивач уточнив позовні вимоги та враховуючи, що станом на 27.08.2010р. борг підприємства з ПДВ складає 56290,09грн., просить суд стягнути з КЖЕП «Приморський» суму боргу з ПДВ в розмірі 56290,09грн. за рахунок активів, з перерахуванням коштів в Державний бюджет м. Феодосія на р/р №31114029700024, код платежу 14010100 ЄДРПОУ 34740709 Управління Державного казначейства в м. Феодосії (том 2 а.с. 27).
У судовому засіданні 29.11.2010р. позивач просив прийняти відмову від адміністративного позову, оскільки станом на 26.11.2010р. сума податкового боргу, що заявлена в адміністративному позові, відповідачем погашена в повному обсязі (том 2 а.с. 44).
Проте, як пояснив відповідач КЖЕП «Приморський», він борг ДПІ в м. Феодосії не сплачував, а позивач зарахував кошти, направлені ним на погашення інших податкових зобовязань, в рахунок погашення податкового боргу в автоматичному режимі (том 2 а.с. 47).
Заслухавши пояснення сторін, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відсутність за відповідачем податкового боргу з ПДВ станом на 26.11.2010р. обумовлена самостійним зарахуванням ДПІ в м. Феодосії сплачених відповідачем коштів в рахунок сплати поточних зобовязань в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями.
Проте, враховуючи, що п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” наділяє органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, але не наділяє їх правом самостійно розпоряджатись коштами платника податків на свій розсуд, суд вважає, що положення п. 7.7 ст. 7 Закону, яким встановлена рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, розповсюджуються виключно на платника податків, адже обовязок по сплаті податкових зобовязань та податкового боргу згідно з вимогами податкового законодавства покладено саме на платників податків, а не на контролюючий орган і п. 7.7 ст. 7 Закону не дає права податковим органам направляти кошти підприємства на свій розсуд.
Таким чином, як було встановлено судом під час розгляду справи, сума існуючої за відповідачем заборгованості з ПДВ добровільно ним погашена не в повному обсязі, у звязку з чим суд усною ухвалою відмовив в прийнятті заяви позивача про відмову від адміністративного позову, адже відповідно до ч. 4 ст. 51 КАС України суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника відповідача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський» має статус юридичної особи з 26.03.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, виданим Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим (том 1 а.с. 16) та Статутом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» (том 1 а.с. 6-10).
Відповідно до довідки про постановку на облік платника податків від 05.04.2001р. №1033, підприємство поставлено на податковий облік у ДПІ в м. Феодосії АР Крим та є платником податків і зборів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч. 2 ст. 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, до якої, зокрема, віднесені спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990р. визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.
В силу ст. 2 даного Закону завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Права органів державної податкової служби визначені в ст. 11 вищевказаного Закону.
Так, згідно з п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
В свою чергу, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи субєктний склад та зміст правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає, що спір за цією справою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як свідчить наявний в матеріалах справи Розрахунок суми заборгованості щодо уточнених позовних вимог, сума заборгованості відповідача з ПДВ в розмірі 56290,09грн. складається з сум узгоджених, але не сплачених позивачем податкових зобовязань:
-по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008р. № 22860 від 19.05.2008р. в розмірі 660,09грн. (було самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 8011грн., частково сплачено 7350,91грн.; отже, 8011грн. 7350,91грн. =660,09грн.);
-по податковій декларації з ПДВ за травень 2008р. № 26605 від 19.06.2008р. в розмірі 8829грн. (було самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 8829грн., яке не було сплачено відповідачем);
-по податковій декларації з ПДВ за червень 2008р. № 33340 від 21.07.2008р. в розмірі 12610грн. (було самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 12610грн., яке не було сплачено відповідачем);
-по податковій декларації з ПДВ за липень 2008р. № 40568 від 19.08.2008р. в розмірі 16493грн. (було самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 16493грн., яке не було сплачено відповідачем);
-по податковому повідомленню-рішенню № 0001581502/0 від 18.08.2008р. в розмірі 1570грн. (даним податковим повідомленням-рішенням було нараховано ПДВ в розмірі 3557,51грн., виведено за рішенням суду 1987,51грн.; 3557,51грн. 1987,51грн. = 1570грн.);
-по податковій декларації з ПДВ за серпень 2008р. № 43711 від 17.09.2008р. в розмірі 16128грн. (було самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 16128грн., яке не було сплачено відповідачем) (том 2 а.с. 28).
Дослідивши наявні в матеріалах справи податкові декларації з ПДВ за період з квітня 2008р. по серпень 2008р., податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0, а також надані відповідачем платіжні доручення та вказані в них призначення платежів, судом встановлено наступне.
У податковій декларації з ПДВ за квітень 2008р. № 22860 від 19.05.2008р. КЖЕП «Приморський» самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 8011грн. (том 1 а.с. 40-41). Платіжним дорученням №877 від 12.06.2008р. сплачено ПДВ за квітень 2008р. в розмірі 1070грн. (том 2 а.с. 53). Інших платіжних доручень з відповідним призначенням платежу «ПДВ за квітень 2008р.» відповідачем суду не надано. Таким чином, недоїмка відповідача з ПДВ за квітень 2008р. складає 6941грн. (8011грн. 1070грн.).
У податковій декларації з ПДВ за травень 2008р. № 26605 від 19.06.2008р. КЖЕП «Приморський» самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 8829грн. (том 1 а.с. 42-43). Платіжним дорученням №901 від 20.06.2008р. сплачено ПДВ за травень 2008р. в розмірі 2210грн., платіжним дорученням № 930 від 26.06.2008р. сплачено ПДВ за травень 2008р. в розмірі 1130грн., платіжним дорученням № 926 від 25.06.2008р. сплачено ПДВ за травень 2008р. в розмірі 2070грн., платіжним дорученням № 904 від 20.06.2008р. сплачено ПДВ за травень 2008р. в розмірі 270грн., всього сплачено 5680грн. (том 2 а.с. 54-57). Інших платіжних доручень з відповідним призначенням платежу «ПДВ за травень 2008р.» відповідачем суду не надано. Таким чином, недоїмка відповідача з ПДВ за травень 2008р. складає 3149грн. (8829грн. 5680грн. = 3149грн.).
У податковій декларації з ПДВ за червень 2008р. № 33340 від 21.07.2008р. КЖЕП «Приморський» самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 12610грн. (том 1 а.с. 44-45). Платіжним дорученням № 1037 від 24.07.2008р. сплачено ПДВ за червень 2008р. в розмірі 7800грн., платіжним дорученням № 1032 від 22.07.2008р. сплачено ПДВ за червень 2008р. в розмірі 1000грн., платіжним дорученням № 981 від 08.07.2008р. сплачено ПДВ за червень 2008р. в розмірі 1260грн., платіжним дорученням №1038 від 24.07.2008р. сплачено ПДВ за червень 2008р. в розмірі 1860грн., платіжним дорученням № 977 від 07.07.2008р. сплачено ПДВ за червень 2008р. в розмірі 690грн., всього сплачено 12610грн. (том 2 а.с. 58-62). Таким чином, недоїмка відповідача з ПДВ за червень 2008р. відсутня (12610грн. 12610грн.).
У податковій декларації з ПДВ за липень 2008р. № 40568 від 19.08.2008р. КЖЕП «Приморський» самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 16493грн. (том 1 а.с. 46-47). Платіжним дорученням № 1202 від 29.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 710грн., платіжним дорученням № 1175 від 22.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 6166грн., платіжним дорученням № 1194 від 29.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 1600грн., платіжним дорученням № 1192 від 28.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 674грн., платіжним дорученням №1180 від 22.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 327грн., платіжним дорученням № 1171 від 19.08.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 3000грн., платіжним дорученням № 1203 від 01.09.2008р. сплачено ПДВ за липень 2008р. в розмірі 4000грн., всього сплачено 16477грн. (том 2 а.с. 63-69). Інших платіжних доручень з відповідним призначенням платежу «ПДВ за липень 2008р.» відповідачем суду не надано. Таким чином, недоїмка відповідача з ПДВ за липень 2008р. складає 16грн. (16493грн. 16477грн. = 16грн.).
У податковій декларації з ПДВ за серпень 2008р. № 43711 від 17.09.2008р. КЖЕП «Приморський» самостійно визначено та узгоджено податкове зобовязання в розмірі 16128грн. Будь-яких платіжних доручень з відповідним призначенням платежу «ПДВ за серпень 2008р.» відповідачем суду не надано. Таким чином, недоїмка відповідача з ПДВ за серпень 2008р. складає 16128грн.
У податковому повідомленні-рішенні № 0001581502/0 від 23.07.2008р. ДПІ в м.Феодосії визначено КЖЕП «Приморський» податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 3557,51грн. (том 1 а.с. 99). Судом встановлено, що у розрахунку позову позивачем помилково вказано «податкове повідомлення-рішення №0001581502/0 від 18.08.2008р.», оскільки 18.08.2008р. ДПІ в м. Феодосії було винесено податкове повідомлення-рішення №0001581502/1 (том 1 а.с. 48).
Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2009р. по справі № 2а-3134/09/6/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010р., визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Феодосії від 23.07.2008р. № 0001581502/0 в частині застосування до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1987,51грн. (том 2 а.с. 11-16, 17-20).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доказів визнання протиправною та скасування в установленому законом порядку іншої частини штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0001581502/0 від 23.07.2008р. або її сплати відповідачем суду не надано.
Таким чином, недоїмка відповідача з податкового зобовязання з ПДВ, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0001581502/0 від 23.07.2008р., складає 1570грн. (3557,51грн. 1987,51грн.).
Вищевказані платіжні доручення з вказаними в них відповідними призначеннями платежів, належним чином оформлені та прийняті банком до виконання, суд вважає належними доказами часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами строки.
Положеннями ч. 3 і ч. 4 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що обовязок юридичної і фізичної особи по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).
Ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. обовязок погашати податковий борг також покладено на платника податків.
При цьому, п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 даного Закону обумовлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податку є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.
Активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону).
Вказане підтверджується і вимогами п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005. за № 843/11123, який визначає, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС). При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особистий номер працівника, дата та час введення інформації. При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.
З даних положень законодавства слідує, що операції в особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.
Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р. №2346-Ш з наступними змінами і доповненнями при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Дата прийняття розрахункового документу на виконання фіксується банком. При цьому, під переказом розуміється рух певної суми грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі (ст. 1 Закону).
За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості з ПДВ в розмірі 27804грн. (6941грн. + 3149грн. +16грн. + 16128грн. + 1570грн.), яка підлягає стягненню з відповідача.
В іншій же частині позов задоволенню не підлягає, у звязку з його необґрунтованістю.
У звязку зі складністю справи, судом 01.03.2011р. проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 09.03.2011р. постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» (98176, АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Залізнична, буд. 4, ЄДРПОУ 31382340) суму боргу у розмірі 27804,00 грн. з податку на додану вартість за рахунок активів, з перерахуванням коштів до Державного бюджету м. Феодосія на р/р № 31114029700024, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 34740709, Управління Державного казначейства в м. Феодосії.
3.В іншій частині в позові відмовити.
4.За заявою позивача після набрання постановою суду законної сили видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 15127575, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3864/08/8. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: