Постанова № 15127425, 15.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2011 р.

(10:31) м. Сімферополь Справа №2а-3600/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Борецькій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні

за позовом Прокурора Сімферопольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокуратури не з'явився,

від позивача не з'явився,

відповідач ОСОБА_1

Суть спору:

Прокурор Сімферопольського р-ну АР Крим в інтересах держави в особі УПФУ в Сімферопольському р-ні АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3053,69 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.11 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог п.п. 6 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/8663, а саме несплату останнім у повному обсязі узгодженої суми внесків у визначений законодавством строк.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, під розписку (а.с. 21). Клопотань про відкладення розгляду справи або поважності причин відсутності у судовому засіданні не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 22).

Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Врахувавши вищезазначені обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників прокуратури та позивача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши відповідача, уважно дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 08.11.2005 р. Сімферопольською райдержадміністрацією АР Крим за адресою: АДРЕСА_1., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 (а.с.13) та підтверджується витягом з ЄДР станом на 16.03.11 р. (а.с. 15).

08.11.05 р. Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському р-ні АР Крим надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про взяття на облік (а.с.14), згідно якого відповідач повинен до 20 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати страхові внески за найманих працівників у розмірі 33,2%.

19.02.2010 р. ОСОБА_1 подала до УПФУ в Сімферопольському р-ні АР Крим розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік (а.с. 8), у якому самостійно нарахувала внесків на суму 3053,69 грн., що складає 33,2% від суми чистого прибутку, зазначеного в декларації про доходи, отримані з 01.01.09 р. по 31.12.09 р. (а.с. 9).

01.06.10 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському р-ні АР Крим на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 408-С (а.с.6), згідно якої загальна сума боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом 01.06.10 р. становить 3053,69 грн., яка була отримана відповідачем 09.06.10 р. особисто, про що свідчить корінець вимоги (а.с.7).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 03.02.11 р. обчислюється заборгованість у сумі 3053,69 грн., що на дату розгляду справи не змінилась, про що у судовому засіданні 15.04.11 р. зазначив відповідач.

Перевіряючи законність вимог прокуратури за даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 від 05.11.1991 р. діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ст. 36-1).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно частини 2 статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адмінiстративного процесу.

Отже підстави участі прокурора у розгляді справи при представництві інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в сімферопольському р-ні АР Крим засновані на законі.

Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до п.12.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 завданням ПФУ також є стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, УПФУ в Сімферопольському р-ні АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Ст. 17 п. 2 даного Закону встановлений обовязок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Пунктом 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, передбачено право ПФУ порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно ст. 18 Закону України № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Суд зауважує, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, про що зазначено в ч.6 ст. 18 Закону України № 1058.

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, якавизначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.

Ст. 106 Закону України № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем за 2009 рік був поданий розрахунок сум із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у сумі 3053,69 грн. (а.с. 8)

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на момент вчинення правопорушення відповідачем вимог законодавства із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка, згідно п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (п.8.4). З матеріалів справи судом встановлено, що 01.06.2010 р. УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим на адресу відповідача була направлена вимога № Ф-408С про погашення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3053,69 грн. (а.с.6), яка була отримана відповідачем особисто 09.06.10 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги (а.с. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на час вчинення відповідачем правопорушення, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду.

Пунктом 15 ст. 106 Закону України № 1058 встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується.

При розгляді матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи не вчинила дій із добровільного погашення заборгованості згідно вимоги позивача № Ф-408С від 01.06.10 р., про що особисто зазначила у судовому засіданні 15.04.11 р. Відповідно до п.5, 6 п.7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів про наявність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальне державне пенсійне страхування за 2009 рік у сумі 3053,69 грн., приймаючи до уваги, що відповідачем не заперечував проти позовних вимог щодо стягнення заборгованості зважаючи на відсутність жодних доказів із сплати заборгованості в порядку ст. 71 КАС України, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, законодавства, що регулює спірні відносини, доказів за матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 15.04.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 18.04.11 р.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3053,69 грн. за 2009 рік на користь Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському р-ні АР Крим (ЄДРПОУ 22259661; р/р 2560870447612, р/р 2560870447613 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805).

3.Після набрання судовим рішенням законної сили за заявою Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському р-ні АР Крим видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.