Постанова № 15127399, 05.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2011 р. (17:48) Справа №2а-381/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представника:

позивача ОСОБА_1, дов.№05/01-10 від 10.01.2011р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки», м.Саки,

до відповідача Сакської обєднаної державної податкової інспекції, м.Саки,

про визнання протиправним та скасування рішення.

Обставини справи: КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ №0005051503/0 від 15.12.2010р. про нарахування штрафних санкцій на суму 31428,61 грн. та про визнання протиправним і скасування повідомлень про розподіл сум і віднесення їх в рахунок погашення податкового боргу і пені:

§№101080013645352 від 07.08.2009р.;

§№101080013649188 від 17.08.2009р.;

§№101080013676614 від 06.11.2009р.;

§№101080013680350 від 16.11.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам та не базуються на вимогах діючого законодавства, оскільки відповідачем самостійно змінено призначення платежу, яке визначено у платіжних документах щодо погашення поточних податкових зобовязань.

Заявою про зменшення позовних вимог від 09.03.2011р. позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської ОДПІ №0005051503/0 від 15.12.2010р. про нарахування штрафних санкцій на суму 31428,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки податкове повідомлення рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до ст.7 зазначеного закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Сакською ОДПІ в період з 09.12.2010 року по 09.12.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати погодженої суми податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету по терміну сплати 19.08.2009р. та 19.11.2009р. КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки».

За результатами перевірки було складено акт №1932/1503/03347678 від 09.12.2010 року (а.с. 11), в якому зазначено про порушення податкового законодавства, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобовязань по збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету, а саме:

§розрахунок №20659 від 03.08.2009р., по терміну сплати 19.08.2009р., які фактично погашені на суму 3742,77 грн. платіжним документом №1047 від 13.08.2010р. на 20000,00 грн. (кількість днів затримки 359);

§розрахунок №20659 від 03.08.2009р., по терміну сплати 19.08.2009р., які фактично погашені на суму 11669,22 грн. платіжним документом №1063 від 17.08.2010р. на 12831,53 грн. (кількість днів затримки 363);

§розрахунок №20659 від 03.08.2009р., по терміну сплати 19.08.2009р., які фактично погашені на суму 2243,21 грн. платіжним документом №1080 від 18.08.2010р. на 2500,00 грн. (кількість днів затримки 364);

§розрахунок №20659 від 03.08.2009р., по терміну сплати 19.08.2009р., які фактично погашені на суму 4436,11 грн. платіжним документом №1081 від 18.08.2010р. на 4925,27 грн. (кількість днів затримки 364);

§розрахунок №20659 від 03.08.2009р., по терміну сплати 19.08.2009р., які фактично погашені на суму 5099,32 грн. платіжним документом №1487 від 18.11.2010р. на 25421,76 грн. (кількість днів затримки 456);

§розрахунок №31731 від 04.11.2009р., по терміну сплати 19.11.2009р., які фактично погашені на суму 15322,47 грн. платіжним документом №1487 від 18.11.2010р. на 25421,76 грн. (кількість днів затримки 364);

§розрахунок №31731 від 04.11.2009р., по терміну сплати 19.11.2009р., які фактично погашені на суму 20344,07 грн. платіжним документом №1488 від 19.11.2010р. на 24000,00 грн. (кількість днів затримки 365);

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 15.12.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005051503/0 (а.с.12) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31428,61 грн.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п.4.1 ст.4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підтвердження необґрунтованості висновків податкової позивачем були представлені платіжні доручення:

§№1047 від 13.08.2010р. на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР за 2 квартал 2010р. (а.с.61);

§№1063 від 17.08.2010р. на суму 12831,53 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР за 2 квартал 2010р. (а.с.62);

§№1080 від 18.08.2010р. на суму 2500,00 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР згідно рішення суду 27-1592/08-1-0170 від 14.06.2010р. (а.с.63);

§№1081 від 18.08.2010р. на суму 4925,27 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР згідно рішення суду 22-8062/08/6/0170 від 07.04.2010р. (а.с.64);

§№1487 від 18.11.2010р. на суму 25421,76 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР за 3 квартал 2010р. (а.с.65);

§№1488 від 19.11.2010р. на суму 24000,00 грн. за призначенням платежу: податок за ГГР за 3 квартал 2010р. (а.с.66).

На перелічених вище платіжних дорученнях проставлена відмітка відділення №55 ФІЛІЇ «Кримське регіональне управління»ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення операцій за призначенням платежу.

Як вбачається з тексту постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.2010р. у справі №2а-1592/08/1/0170 (залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010р.) на які є посилання у платіжному дорученні №1080 від 18.08.2010р. на суму 2500,00 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004171503/0 від 28.07.2008р. на суму 11526,23 грн. із загальної суми штрафних санкцій за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007р. в розмірі 14026,23 грн. Тобто, зазначеним платіжним документом сплачена правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007р. (14026,23 грн. 11526,23 грн.).

Крім того, згідно тексту ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010р. у справі №2а-8062/08/6/0170, на яку є посилання у платіжному дорученні №1081 від 18.08.2010р. на суму 4925,27 грн., залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2009р. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0001201503/0 від 25.11.2008р. на суму 21643,44 грн. штрафних санкцій за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2007р. Тобто, зазначеним платіжним документом сплачена правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2007р. (26568,71 грн. 21643,44 грн.).

У своєму запереченні відповідач зазначив про те, що кошти, сплачені позивачем відповідно до вказаних платіжних доручень, були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача, що є правомірним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст.22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Крім того, орган державної податкової служби позбавлений можливості змінювати призначення платежів із коштів примусово стягнутих в межах виконавчих проваджень.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах, та змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобовязань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету за розрахунком №20659 від 03.08.2009р. та №31731 від 04.11.2009р.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 05.04.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 11.04.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005051503/0 від 15.12.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.