Постанова № 15127336, 22.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2011 р. (11:24) Справа №2а-13528/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І., за участю: від позивача – не з’явився, від відповідача - не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126 до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримпро скасування податкового повідомлення - рішення,

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0034761702/0 від 24.09.2010 р. та № 0034761702/1 від 12.10.2010 про нарахування штрафу у розмірі 2895,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зарахував суми платежів позивача не за призначенням, а саме зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2008 року та за 1 квартал 2009 року були сплачені позивачем своєчасно, але зараховані відповідачем як сплата заборгованості за 2007- 2009 роки з порушенням призначення платежу. Таким чином, на думку позивача відповідачем здійснювалось самостійне зарахування платежів, спрямованих платником податку в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше. Позивач вважає нарахування за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми штрафу безпідставним, просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також надав уточнення до позову, у яких просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі №0034761702/0 від 24.09.10, №0034761702/1 від 12.10.10 частково, в частині нарахування штрафу у розмірі 488,84 грн.

Представник відповідача у судове засідання 22.03.11 не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, у яких посилаючись на норми Закону України "Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів", Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає а можливе провести розгляд справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні даної справи суд повинен з’ясувати, чи використане повноваження, надане відповідачу, як це передбачено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

          Так, Керченська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126 зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 29.11.1999 р. за № 1141120 0000 001110 (а.с.7).

15.09.10 р. посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів сплати сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по строкам 14.07.07 р., 14.10.07 р., 14.01.08 р., 14.04.08 р., 14.07.08 р., 14.10.08р., 14.01.09 р., 14.04.09 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.10 №1286/17-9/08563872, згідно з висновками якого, під час перевірки встановлено порушення ст. 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині дотримання граничних термінів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с. 9-10)

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034761702/0 від 24.09.10 про нарахування штрафу у сумі 3565, 17 грн. (а.с. 13).

Позивач не погодився з вказаним рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги в адміністративному порядку відповідачем було прийнято рішення № 20439/10/25-0 від 12.10.10 про залишення оскаржуваного повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача буз задоволення (а.с. 14-16).

12.10.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034761702/1 від 12.10.2010 про нарахування штрафу у розмірі 3565,17 грн. (а.с. 17).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік позивачем визначені податкові зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік у сумі 5562,00 грн. (а.с.23), за 2008 рік – 2781,0 грн., за 2009 рік – 2060 грн. та за 2009 (уточнений) у сумі 711,00 грн. (а.с. 22).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 у справі № 7354/09/10/0170 стягнуто з Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126 на користь місцевого бюджету м. Керчі АР Крим заборгованість по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів в сумі 14965,74 грн. Зазначена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 у справі № 7354/09/10/0170 набрала законної сили.

Судом встановлено, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 з позивача стягнута заборгованість по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів в сумі 14965,74 грн. у тому числі за спірний період з 14.07.07 по 14.04.09.

Також судом встановлено, що відповідачем при зарахуванні податкових зобов’язань по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів, стягнутих за вищезазначеним рішенням суду, було здійснено самостійне зарахування платежів, спрямованих позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань за 1, 2 квартали 2010 року, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше станом на 14.07.2007 року:

- сума у розмірі 248,00 грн. за платіжним дорученням № 139 від 01.04.2010 на загальну суму у розмірі 500,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 1 квартал 2010р.» зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік;

- сума у розмірі 324,61 грн. за платіжним дорученням № 140 від 01.04.2010 на загальну суму у розмірі 400,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 1 квартал 2010 р.» зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік;

- сума у розмірі 405,05 грн. за платіжним дорученням № 326 від 07.07.2010 на загальну суму у розмірі 500,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 2 квартал 2010 р.» зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями позивача № 139 від 01.04.2010 на суму 500,00 грн.; № 140 від 01.04.2010 на суму 400,00 грн. (а.с.20); № 326 від 07.07.2010 на суму 500,00 грн. (а.с.21); актом перевірки № 1286/17-9/08563872 від 15.09.10 (а.с.9), розрахунком штрафних санкцій – додатком до акту перевірки № 1286/17-9/08563872 від 15.09.2010 (а.с.10); розшифровкою податкового боргу позивача станом на 28.05.2009 рік (а.с.54).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету,є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то слід ураховувати наступне. З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0034761702/0 від 24.09.10 та № 0034761702/1 від 12.10.10 в частині нарахування позивачу штрафу у розмірі 488,84 грн. не діяв у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України, відповідно до вимог діючого законодавства України.

У зв’язку з цим, уточнені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд, з урахуванням всього вищенаведеного, приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, що зумовлює визнання противоправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0034761702/0 від 24.09.10 та № 0034761702/1 від 12.10.10 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 488,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 28.03.2011 року.

Керуючись ст.ст.94,158,159,160-163, ст.167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0034761702/0 від 24.09.2010 року та №0034761702/1 від 12.10.2010 року в частині нарахування Керченській виправній колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126штрафу у розмірі 488,84 грн.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.