Постанова № 15127283, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 р. Справа №2а-8606/10/11/0170 о 14 годині 44 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представників позивача ОСОБА_1, дов. №25/1-06-2764 від 19.11.2010р., ОСОБА_2, дов. №01-17/сф-60 від 04.01.2011р.,,

представника відповідача ОСОБА_3, дов. №38/10-0 від 09.09.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001302100/0 від 07.12.2009р., №0001312100/0 від 07.12.2009р., №0000012100/0 від 08.02.2010р., №0000012100/2 від 11.05.2010р., №0000694001/2 від 11.05.2010р., №0000704001/2 від 11.05.2010р., №0000704001/3 від 15.07.2010р., №0000694001/3 від 15.07.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення, оскільки ТОВ «Кримська водочна компанія», як виробник алкогольних напоїв, авансом сплачує суму акцизного збору до отримання спирту етилового зі спиртозаводу. Позивачем зазначено, що сплачена таким чином сума акцизного збору не є остаточним податковим зобовязанням визначеним відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» №18-92 від 26.12.1992р. та Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» №329/95 від 15.09.1995р., тобто податкове зобовязання повинно визначатися виходячи з оборотів з реалізації готової алкогольної продукції, а не суми сплаченого авансом акцизного збору до отримання спирту етилового.

Представники позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив, що згідно вимог Положення «Про порядок нарахування , сплати і подання розрахунку акцизного збору», затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001р. №111 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №295/5486 від 02.04.2001р., оскільки остаточне податкове зобовязання за векселем визначається виходячи з даних акту про фактично отриману кількість спирту, то в разі отримання спирту без видачі векселя (сплата акцизного збору до придбання спирту) при визначенні податкових зобовязань враховується фактично отримана кількість спирту етилового згідно з таким актом, а зазначені зобовязання включаються до податкової звітності за відповідний період, в якому відбулося таке отримання спирту. На підставі викладеного, відповідач вважає, що податкові повідомлення рішення прийняті правомірно, у звязку із чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у період з 04.12.2009р. до 04.12.2009р. старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Тохтаєвим Т.С. проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТОВ «Кримська водочна компанія» з питань правильності нарахування податкового зобовязання в розрахунках акцизного збору за вересень, жовтень 2009р., в результаті якої 07.12.2009р. складено акт №2270/2100/36499654.

Актом перевірки від 07.12.2009р. встановлено порушення п.п.4.1.11 п.4.1. розділу 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору та п.9 додатку 4 наказу ДПА України №111 від 19.03.2001р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №295/5486 від 02.04.2001р.

На підставі акту перевірки від 07.12.2009р. відповідачем винесені податкові повідомлення рішення №0001312100 від 07.12.2009р. про нарахування податкового зобовязання з акцизного збору у сумі 8228674,12грн. та штрафні санкції у сумі 1645734,82грн. (всього на суму 9874408,94грн.) та №0001302100/0 від 07.12.2009р. про нарахування податкового зобовязання з акцизного збору у сумі 11282212,00грн. та штрафних санкцій у сумі 3384663,60грн. (всього на суму 14666875,60грн.).

За результатами розгляду скарги за вих. №684 від 11.12.2009р. на податкові повідомлення рішення №0001312100 від 07.12.2009р.№0001302100/0 від 07.12.2009р., рішенням ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим №344/10/310 від 04.12.2009р., скаргу позивача залишено без задоволення, винесено податкове повідомлення рішення №000001210/0 від 08.02.2010р. про визначення податкового зобовязання у сумі 24541284,54грн., з яких 19510886,12грн. за основним платежем, 5030398,42грн. за штрафними санкціями.

За результатами розгляду скарги на рішення про результати розгляду первинної скарги №344/10/310 від 04.12.2009р. та на податкове повідомлення рішення №000001210/0 від 08.02.2010р. (за вих. №138 від 19.02.2010р.), рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим за вих. №860/10/25-023 від 13.04.2010р., скасовано податкове повідомлення рішення №0000012100/0 від 08.02.2010р. в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 4054854,11грн., при цьому зобовязано СДПІ по роботі з ВПП прийняти стосовно позивача податкове повідомлення рішення на загальну суму 20486430,43грн., у тому числі 19510886,12грн. акцизний збір та 975544,31грн. штрафні санкції з акцизного збору. Скасовано рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 04.02.2010р. №344/10/31-0 у вказаній частині, збільшено суму штрафних санкцій з акцизного збору на 9755443,06грн.

11.05.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000012100/2 про визначення податкового зобовязання на суму 30241873,49грн., з яких 19510886,12грн. за основним платежем, 10730987,37грн. за штрафними санкціями.

Листом за вих. №2207/10/40-1 від 19.05.2010р. відповідач просив позивача відкликати податкове повідомлення рішення №0000012100/2 від 11.05.2010р. у звязку із помилковим зазначенням суми за штрафними санкціями, замість нього прийняте податкове повідомлення рішення №00000704001/2 від 11.05.2010р. на загальну суму 20486430,43грн., з яких 19510886,12грн. за основним платежем, 975544,31грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення рішення №0000694001/2 від 11.05.2010р. на суму штрафних санкцій у розмірі 9755443,06грн.

ТОВ «Кримська водочна компанія» листом за вих. №25/1-08-1168 від 25.05.2010р. повідомила відповідача про те, що нормами діючого законодавства не передбачено заміну у разі виявлення податковим органом помилок у раніше надісланих податкових повідомленнях рішеннях.

За результатами розгляду скарги позивача за вих. №25/1-08-917 від 23.04.2010р., рішенням ДПА України №6007/6/25-0115 від 24.06.2010р. встановлено наступне: оскільки ТОВ «Кримська водочна компанія» податкове повідомлення рішення ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим від 11.05.2010р. №0000694001/2 до ДПА АР Крим не оскаржила, податкове зобовязання у цьому податковому повідомленні рішенні вважається узгодженим і не підлягає адміністративному оскарженню, але у межах строків давності може бути оскаржене до суду. Крім того, залишено без змін податкове повідомлення рішення від 08.02.2010р. №0000012100/0 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 13.04.2010р. №860/10/25-025, прийняте за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення рішення від 11.05.2010р. №0000704001/2), а скаргу без задоволення.

15.07.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000694001/3 про визначення зобовязань зі сплати штрафних санкцій у розмірі 9755443,05грн. та №0000704001/3 про визначення податкового зобовязання у розмірі 20486430,43грн., з яких 19510886,12грн. за основним платежем, 975544,31грн. за штрафними санкціями.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, та повинен встановити чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» N 329/95-ВР від 15.09.1995р., чинного на час виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів(далі Закон №329).

Згідно ст.2 Закону №329 платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) (ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір).

Статтею 3 Закону №329 визначено, що об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Відповідно до п. а) ст.3 Декрету «Про акцизний збір» N 18-92 від 26.12.1992р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Статтею 6 Закону № 329 та Декрету встановлено, що суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно за встановленими ставками.

Таким чином, суд погоджується із висновками позивача про те, що обєктом оподаткування для позивача є оборот з реалізації алкогольної продукції, а не обсяг отриманого спирту етилового.

Відповідно до ч.3 ст.4 Декрету датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Частиною 5 ст.6 Декрету встановлено, що акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.

Порядок сплати акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено ст.7 Закону №329.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №329 встановлено, що українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін. Не сплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

Частиною 4 ст.7 Закону №329 встановлено, що українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації:

алкогольних напоїв - на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону;

тютюнових виробів - до 16 числа наступного за звітним місяця.

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.

Згідно частини 20 ст.7 Закону №329 до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Таким чином, зазначеною нормою встановлено порядок сплати сум акцизного збору субєктами господарювання, які отримують з акцизного складу спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію. Зазначена норма не визначає податкове зобовязання зі сплати акцизного збору.

Судом встановлено, що позивачем відповідачу надані розрахунки акцизного збору за вересень, жовтень 2009року (а.с.52-54, 60-62). Відповідно до наданих розрахунків позивачем у графі 10 зазначена сума податкового зобовязання з акцизного збору у розмірі 4482279грн. та 44676325,68грн. за вересень та жовтень відповідно. При цьому, позивачем у розділі ІІ розрахунків акцизного збору за вересень та жовтень 2009р. зазначені суми, які сплачені в рахунок платежів, що підлягають сплаті за звітній місяць, щоденними платежами, при придбанні марок акцизного збору для маркування готової продукції, виготовленої з використанням спирту етилового, отриманого під зобовязання сплатити акцизний збір за податковим векселем, у звязку зі зміною ставок акцизного збору, інші платежі у сумі 15764491грн. та 52904999,80грн. відповідно.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено за вересень та жовтень 2009р. акцизний збір перед отриманням спирту етилового у сумі 15764491грн. та 52904999,80грн. відповідно, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.56-59, 64-73).

Таким чином, позивач виконав обовязок, визначений ч.20 ст.7 Закону №329 та сплатив акцизний збір при отриманні спирту етилового в повному обсязі.

Зазначені вище норми Закону №329 та Декрету відповідачем при проведенні перевірки до уваги взяті не були, внаслідок чого відповідач безпідставно визначив позивачу податкові зобовязання з акцизного збору у розмірі різниці між фактично сплаченим акцизним збором при придбанні марок акцизного збору для маркування готової продукції, виготовленої з використанням спирту етилового та сумою задекларованих позивачем податкових зобовязань з цього збору.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1 п.4.1 розділу 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору та п.9 додатку №4 Порядку складання розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України N 111 від 19.03.2001р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України» суд зазначає наступне.

П. п. 4.1.1 п.4.1. розділу 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року N 498 "Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого", або за умови сплати акцизного збору грошима щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 3. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 4.

Пунктом 9 Порядку складення розрахунку акцизного збору встановлено, що у графах 10-15 визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У графі 10 вказується сума акцизного збору за векселями, виданими відповідно до Порядку та скоригованими згідно з додатком 1 до Порядку, термін оплати яких настав у звітному місяці, незалежно від дати видачі векселя, або сума оплачена грошима без оформлення податкового векселя.

У графі 11 вказується сума акцизного збору, розрахована, виходячи з фактичних втрат спирту при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, за формою згідно з додатком 2 до Порядку (рядок 6), на яку зменшується сума акцизного збору.

У графі 12 вказується сума акцизного збору, обчислена у зв'язку із зміною ставок акцизного збору (може мати як від'ємне, так і позитивне значення), на яку зменшується сума акцизного збору.

У графі 13 вказується сума акцизного збору, нарахована на продукцію, яка реалізована на експорт, у разі документального його підтвердження.

У графі 14 вказується сума акцизного збору, розрахована на фактично повернутий невиправний брак за формою згідно з додатком 2 до Порядку (рядок 7), на яку зменшується сума акцизного збору.

У графі 15 "Сума податкового зобов'язання підлягає сплаті до бюджету, грн." вказується сума акцизного збору, яку необхідно сплатити до бюджету (гр.10 - гр.11 -+ гр.12 - гр.13 - гр.14).

Із наведених положень випливає, що у графі 15 розрахунку вказується сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету за наслідками звітного періоду, в тому числі сума акцизного збору, яка сплачена грошима субєктами господарювання, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію. Таким чином, позивач повинен був зазначити у графі 10 розрахунку суму акцизного збору, в тому числі яка була сплачена ним до отримання спирту етилового. Однак зазначена сума не сумою податкового зобовязання в розумінні ст.3 Декрету, при цьому позивач повинен був та сплатив зазначену суму відповідно до ч.20 ст.7 Закону № 329.

Пунктом в) 4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000р. (далі Закон 2181)(чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2.).

Згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Як зазначалося вище та підтверджується матеріалами справи позивачем сума акцизного збору у розмірі 19 510 886,12грн. сплачена повністю відповідно до ч.20 ст.7 Закону №329 до моменту отримання спирту етилового.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що позивачем занижено суму податкового зобовязання з акцизного збору за вересень, жовтень 2010р.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобовязання з акцизного збору у сумі 19510886,12грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо застосування штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Штрафні санкції оскаржуваними рішеннями застосовані на підставі пп. 17.1.4., 17.1.6. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 17.1.4. п.17.1. ст.17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту 17.1.6. п.17.1. ст.17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки відповідачем сума податкового зобовязання зі сплати акцизного збору визначена неправомірно, суд вважає необґрунтованим і застосування відповідних штрафних санкцій.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.02.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 04.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі №0001302100/0 від 07.12.2009р., №0001312100/0 від 07.12.2009р., №0000012100/0 від 08.02.2010р.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000012100/2 від 11.05.2010р., №0000694001/2 від 11.05.2010р., №0000704001/2 від 11.05.2010р., №0000704001/3 від 15.07.2010р., №0000694001/3 від 15.07.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.