Постанова № 15127254, 08.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2011 р. Справа №2а-15493/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Барабановій А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Зелене Яблуко Еко"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення нечинним,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 06.01.2010,

представників відповідача не з'явився.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання рішення від 28.04.2010 №000732303 , яким до ТОВ "Зелене Яблоко Еко" застосовано штрафні санкції в сумі 29720,00 грн. нечинним

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2010 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2011, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі та надав суду клопотання про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 19.04.2010 року посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка кафе "Дача", розташованого за адресою: вул. Кечкеметська, 178, яке належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог ч.1 п.5, п.9,12,13 ст. 3 Закону про РРО, яки виразились у незабезпеченні щоденного друку фіскальних звітних чеків; не веденні у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, не здійснюванні продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку; незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Також під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що полягало у збереженні алкогольних напоїв у місці збереження, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

За результатами перевірки складений акт за від 20.04.2010 №0727/01/01/23/36228802.

28.04.2010 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007312303, згідно з яким за порушення позивачем вимог п.5,9,12,13 Закону про РРО до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29729,00 грн., яке було отримане позивачем.

Крім того, відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 28.04.2010 №000732303, на підставі статті 17, частини другої абзацом 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у сумі 10520,00 грн.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у ДПІ в м.Сімферополь, що не заперечується сторонами.

14.01.2010 позивачем отримана Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями Серії АГ №190729, що діє з 14.01.2010 по 14.01.2010.

Також позивачем отриманий Торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, який дійсний по 31.12.2010.

Згідно акту перевірки від 19.04.2010, на момент перевірки позивачем не були представлені податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на оприбуткування та інші накладні на товар, який находиться в реалізації. Співробітниками ДПС складена відомість №1, в яку включено товар, на який не було надано накладні, всього на суму 10520,00 грн.

Відповідно до ст.21 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) (далі Закон №996). Статтею 1 Закону №996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

До матеріалів справи відповідачем додана Відомість №1 про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей), відповідно до якої вбачається не оприбуткування 39 найменувань товарів - алкогольних та безалкогольних напоїв на загальну суму 10520,00 грн.

Позивач проти зроблених висновків повністю заперечує, посилаючись на те, що під час перевірки первинні документи знаходились в бухгалтерії підприємства, про що також було зазначено в зауваження до акту перевірки.

Під час розгляду справи позивачем була надані податкові накладні від ТОВ "Метро кеш енд кері Україна", ТКФ "Юлана", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Торговий дім "АРДА",, відповідні торо-транспортні та видаткові накладні, якими підтверджений факт оприбуткування товарів, що були перераховані в додатку до акту перевірки від 20.04.2010.

Надані позивачем податкові накладні відповідають наведеним приписам законодавства, як в частині відповідності визначенню первинних документів, так і в частині вимог до їх оформлення, тому можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до ст.70 КАС України.

Таким чином, суд зазначає, що нарахування штрафних санкцій на підставі статті 21 Закону про РРО застосовані до позивача безпідставно, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій 28.04.2010 №0007312303 підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 21040,00 грн. (10520х2), нарахованих за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону про РРО.

Стосовно порушення позивачем п. 5, 9, 13 ст. 3 Закону про РРО, які виразились у порушенні порядку використання розрахункової книжки, незабезпеченні зберігання фіскальних звітних чеків та не забезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 9,13 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вищезазначені порушення умов закону передбачена ч. 3, 4 ст. 17 та ст. 22 Закону про РРО, відповідно до яких:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

- у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з акту перевірки від 19.04.2010, при її проведенні перевіряючими встановлено, що не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку Z-звіту від 02.09.2009, не проведення через РРО розрахункової операції на суму 659,00 грн. Суд зазначає, що данний факт позивач не оскаржує, доказів на спростування висновку не надав, тому суд залишає без задоволення позовні вимоги в частині нарахування та застосування позивачу штрафних фінансових санкцій на підставі п.3, 4 статті 17 Закону про РРО.

Щодо порушення п.13 статті 3 Закону про РРО, а саме - невідповідності суми готівкових коштів на місці розрахунку, сумі коштів зазначеної у денному звіті РРО, суд вказує про наступне. 19.04.2010 об 13:40 сума коштів складає 0,00 грн. Сума коштів, зазначених в опису наявних грошових коштів від 19.04.2010 складає 1600,00 грн. Як зазначено в опису, вказані кошті є виторгом від продажу товарів, наданих послуг та знаходились на відповідальному зберіганні матеріально відповідальної особи ОСОБА_4

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є адміністартором позивача, є матеріально відповідальною особою, її підпис проставлений на накладних на внутрішнє переміщення товарів від ТОВ "Зелене яблуко еко" до кафе "Дача", тому вважати її особою, неуповноваженою проводити операції з грошовими коштами не має підстав. Крім того Акт опису має позначення, що власних грошових коштів ОСОБА_4 на місці проведення розрахунків не має, в чому також нею проставлений власноручний підпис.

Посилання позивача на нібито отримання коштів у якості передоплати за замовлення банкету суд не приймає до уваги, оскільки вказана операція не підтверджена відповідним розрахунковим документом, та спростовується наявними у справі документами.

Відповідно до статті 1 Закону про РРО місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Уповноважена особа позивача самостійно погодилась, що місце, у якому були перераховані кошти є саме місцем проведення розрахунків, тому наступні пояснення позивача, що в акті перевірки не зазначено у якому саме місці на барної стойці, у касовому апараті знаходились гроші суд не приймає у якості належних доказів.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, доказів неправомірності і незаконності винесення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій у цієї частині позивачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати частково рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2010 №0007312303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21040,00 грн.

Крім того судом встановлено, що до позивача були застосовані штрафні санкцій на підставі абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення статті 15 вказаного закону зберігання алкогольних напоїв у місцях, що не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.

Судом встановлено, що згідно до статті 15 зазначеного Закону зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. За абзацом 21 статті 1 закону місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Позивачем не оскаржуються той факт, що місце реалізації алкогольних напоїв не було внесено до Єдиного реєстру, проте вказує, що відповідачем невірно був проведений розрахунок штрафних (фінансових) санкцій. Для застосування штрафу потрібно було розраховувати штраф за цінами постачання товару до ТОВ «Зелене яблуко еко», але відповідачем був розрахований штраф за ціною реалізації алкогольних напоїв у кафе «Дача».

Суд не погоджується з зазначеним твердженням позивача у звязку з наступним.

Згідно до статті 17 Закону за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

З наведеного суд робить висновок, що розмір штрафних санкцій розраховується за ціною товару, який знаходиться у місці зберігання. У місці зберігання кафе «Дача» товар знаходився за ціною, що була зазначена у опису товарів, що знаходиться в реалізації. Вказаний опис був складений у присутності бармену та адміністратора кафе «Дача», які особисто зазначили вартість товарів в опису, та підтвердили зазначені ціни власноручними підписами. Оскільки відповідачем вірно узята для розрахунку ціна товару за місцем зберігання та дійсність зазначеної ціни підтверджено відповідальними особами позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Суд відмовляє позивачу у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансової санкцій від 28.04.2010 №00073222303.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 08.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 15.04.2011.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2010 № 0007312303 в сумі 21040,00 грн.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Зелене Яблуко Еко" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 гривня 70 копійок.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.