Постанова № 15127160, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. Справа №2а-13950/09/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Барабановій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю :

представник позивача –ОСОБА_1, довіреність №б/н від 07.09.2010,

представника відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 42/10-0 від 04.10.2010.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 03.12.2009 відкрите провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 19.02.2010 призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження по справі.

18.01.2011 до суду надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи, яким встановлено, що згідно наданих на дослідження первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "“Еколого –туристичний центр в Парковом” завищення бюджетного відшкодування за вересень 2009 не підтверджується.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим 18.01.2011 поновлено провадження у адміністративній справ.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Еколого-туристичний центр в Парковом” зареєстровано як юридична особа 13.03.2007 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код юридичної особи –35003031).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2009, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.08.2009 по 31.08.2009, за наслідками якої був складений акт перевірки №11008/23-4/35003031 від 13.11.2009.

У висновках акту перевірки вказано, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки ним, в порушення п.п.7.4.1 п.7.4., пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. В результаті перевірки значення податкового кредиту за вересень 2009 зменшено на 6498461,00грн. Вказане порушення відповідним чином вплине й на правомірність декларування бюджетного відшкодування в майбутньому періоді.

Такий висновок, згідно акту, зроблений відповідачем з тих підстав, що у період який перевірявся, позивач здійснював замовлення по проектуванню та будівництву об’єкту еколого-туристичного центру без дозвільних документів, оскільки відповідно до ч. 14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій ”, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Отже позивач, не мав права віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих та сплачених у зв’язку з придбанням послуг по проектуванню та будівництву об’єкту “ЕТЦ в Парковом”з моменту проведення такої діяльності, як таких що не відносяться до господарської діяльності платника податку.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000014002/0 від 23.11.2009, у якому вказано, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.11, п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12627066,00 гривень.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.1. Статуту ТОВ “Еколого-туристичний центр в Парковом” учасником Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю “РИССКО”. Відповідно до п.2.1. Статуту метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на задоволення соціально економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариств.

З довідки про загальну інформацію щодо ТОВ “Еколого-туристичний центр в Парковом” та результати його діяльності, яка є додатком до акту перевірки вбачається, що у період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву еколого-туристичного центру. Будівництво ведеться на 2-х суміжних ділянках ( площею 9,97 га + 9,5 га), на яких позивачу дозволено робити проектування і будівництво об’єкта відповідно до заяви ДАБК м. Ялта від ТОВ "РИССКО"- користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у книзі записів 19.12.2009 за №00145, 00146.

Також в довідці відзначено, що об’єкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно-будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим), термін дії дозволів до 23.01.2009.

Відповідно до ч.1,2 ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно до ч.4 ст.3 Господарського Кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву об’єкту, у тому числі за період, який перевірявся відповідачем, здійснювалася господарська діяльність.

Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000р. №1699 встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлений порядок надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування.

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.2007 позивача визначено, як замовника з проектування та будівництва “Еколого-туристичного центру” в смт. Паркове.

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.2007 позивачу наданий дозвіл на будівництво об’єктів “Еколого-туристичного центру” в смт. Паркове на переданих в оренду земельних ділянках загальною площею 19,47 га та дозвіл на продовження роботи підготовчого періоду будівництва.

Позивачем отримана згода в Сімєїзської селищної ради АР Крим на забудову території загальною площею 19,47га.

Судом досліджена заявка товариства з обмеженою відповідальністю “Рисско”про дозвіл на проектування та будівництво об’єкту “Еколого-турістичний центр”в смт.Маркове на підставі рішення Сімеізскьої селищної ради від 10.07.2007 №304.

Таким чином, позивачем, відповідно до статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” отримані дозволи на будівництво, які відповідно до цієї норми, є підставою для замовника –позивача для отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України, від 16.05.2007, № 1026-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві", який набрав чинності 01.01.2008р., частину 14 статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” викладено в такій редакції: дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до частин 1,2 статті 29 Закону України “Про планування і забудову територій”встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу відповідно до ст.ст. 24,29 Закону України “Про планування і забудову територій” видані такі дозволи на виконання будівельних робіт:

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Ялта:

дозвіл на внутрішньоплащадочні проїзди №488 від 09.07.2008;

дозвіл на інженерний захист берегового відкосу №72-г/09-07//487 від 28.09.2007//23.01.2009;

дозвіл на морський водозабір та глибоководний випуск № 71-г/09-07 від 28.09.2007;

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим:

дозвіл на виконання будівельних робіт №454 від 25.07.2008;

дозвіл на виконання будівельних робіт №453 від 25.07.2008;

дозвіл на виконання будівельних робіт №452 від 25.07.2008;

дозвіл на виконання будівельних робіт №1391 від 12.12.2008;

дозвіл на виконання будівельних робіт №54 від 08.12.2008.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про скасування вказаних дозволів.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим повідомила, що відповідно до ч.1 ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозволи надані позивачу інспекцію ДАБК м. Ялта і в подальшому перереєстровані інспекцією ДАБК в АР Крим, є документами, що засвідчують право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, а здійснення проектних робіт не вимагає наявності дозвільних документів.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем в порядку ч.1 ст. 71 КАС України надані докази того, що у період діяльності позивача який перевірявся відповідачем він мав встановлений законом дозвіл на виконання будівельних робіт.

Крім того слід відзначити, що позивач надсилав відповідачу заперечення на акт перевірки від 18.11.2009 №643, у яких посилався на наявність у нього дозволів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, відповідач у відповіді на вказані заперечення від 18.11.2009 №643 не надав оцінку таким доводам позивача, залишивши їх поза увагою.

Відповідачем у порядку ч.2 ст. 71 КАС України не надано доказів, які б свідчили про здійснення позивачем діяльності без наявності відповідних дозволів.

У судовому засіданні відповідач не обґрунтував висновки акту перевірки стосовно того, що відсутність дозвільних документів на будівництво є підставою вважати про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, суд зазначає, що Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не надає органам Державної податкової інспекції робити висновки про невідповідність яких-небудь рішень (дозволів та інше) інших органів законам України.

Враховуючи викладене, висновки відповідача викладені в акті перевірки стосовно здійснення позивачем замовлення по проектуванню та будівництву об’єкту без дотримання дозвільних документів, відповідно до ч. 14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” спростовуються матеріалами справи та є такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків викладених в акті перевірки зроблених з порушенням норм діючого законодавства.

Крім того, висновки, яких дійшов суд підтверджуються висновками судової експертизи від 30.11.2010 №21. Згідно яких завищення бюджетного відшкодування за вересень 2009 року ТОВ “Еколого-туристичний центр в Парковом” не підтверджується. Достовірність висновків експерта у суді сумнівів не викликає, так як підтверджуються іншими доказами дослідженими у справі.

          В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази того, що збудовані позивачем споруди він в подальшому не має намір використовувати для ведення своєї господарської діяльності. Проте позивачем надані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видані виконавчим комітетом Сімеізської селищної ради про реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю “Еколого-турістичний центр в Парковом” на праві приватної власності нерухомого майна, та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №630141, за яким зареєстрована зміна місцезнаходження юридичної особи –місто Ялта, смт. Паркове, Паркове шосе, будинок 39.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 24.03.2011.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000014002/0 від 23.11.2009, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Еколого –туристичний центр в Парковом” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12627066,00 грн. за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколого –туристичний центр в Парковом”(95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, оф.408, ОКПО 35003031) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Ольшанська Т.С.