Рішення № 15126844, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/9028.04.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення часток перестрахового відшкодування та пені

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 10.12.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 107 від 1.02.2011р.).

В судовому засіданні 28 квітня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 104035,16 грн. з них основного богу 88707,06 грн. та пені 15328,10 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості на суму 97967,99 грн. з них основного боргу 88707,06 грн. та пені 9260,93 грн. Уточнення позовних вимог обґрунтовано тим, що зменшилась сума нарахованої позивачем пені на суму заборгованості відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 10-401/05/45-ФП від 27 січня 2004 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив позивачу часток у перестрахових відшкодуваннях, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, участь свого представника в судові засідання забезпечив частково.

Ухвалою від 07.03.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.04.2011р. Ухвалою від 11.04.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідача було відкладено до 28.04.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2004 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Геліос», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Росно Україна», правонаступником якого в свою чергу є позивач, що підтверджується розділом 1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(копія Статуту в справі) (надалі Страховик або Перестрахувальник) та Закритим акціонерним товариством «Паливно-енергетична страхова компанія», правонаступником якого є відповідач, що підтверджується витягом з ЄДР (копія витягу в матеріалах справи) (далі по тексту - Перестраховик) (разом - сторони), було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 10-401/05/45-ФП (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір факультативного перестрахування або Договір), у відповідності з п. 1.1 якого його предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необовязковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обовязку сторін, що беруть участь у перестрахуванні.

Під ризиком розуміється визначена подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання.

Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком на визначених договором факультативного перестрахування, ковер-нотом умовах, ризику виконання усіх чи частини своїх обовязків перед Страхувальником в іншого Страховика.

16.04.2007р. між позивачем та ТОВ «УніКредит Лізинг»(надалі по тексту Страхувальник-1) було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 206.0018592 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір добровільного страхування-1).

Обєктом Договору добровільного страхування-1 є автомобіль «Вольво».

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот № 9988.00.0098947 (належним чином засвідчена копія ковер-ноту міститься в матеріалах справи, надалі Ковер-нот-1), відповідно до якого, Перестрахувальник передав у перестрахування Перестраховику частину (11/82%/139537,44 грн., від загальної суми страхування в розмірі 1180519,76 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору добровільного страхування-1.

Позивач вказує, а з матеріалів справи вбачається, що Перестрахувальник виконав належним чином взяті на себе зобовязання за Ковер-нотом-1 та перерахував на користь Перестраховика обумовлену Ковер-нотом-1 перестрахову премію, що підтверджується платіжним дорученням № 2145 від 15.02.2008р. (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

08.10.2008р. з застрахованим транспортним засобом «Вольво»сталася страхова подія.

В результаті страхової події автомобіль «Вольво»було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України (копія довідки в справі).

15.10.2008р. позивач листом № БХ-1643/10 повідомив відповідача про настання страхового випадку (копія повідомлення в справі).

На підставі страхового акту № 206-4903-0 від 03.12.2008р. Страховик виплатив Страхувальнику-1 страхове відшкодування на загальну суму 257750,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18707 від 09.12.2008р. (належним чином засвідчена копія страхового акту та платіжки міститься в матеріалах справи).

25.10.2008р. позивач на адресу відповідача надіслав лист № БХ-2005/12 з додатком документів з вимогою перерахування останнім 30466,15 грн. - відсоток/частку страхового відшкодування від суми збитку в розмірі 257750,81 грн. (копія листа з розрахунком в матеріалах справи).

Листом № 43/0/3-09 від 06.01.2009р. відповідач повідомив позивача, що при розгляді надісланих останнім матеріалів було виявлено, що відсутній документ з поясненнями про настання обставин ДТП, у звязку з чим Перестраховик вимагав від Перестрахувальника надати йому відповідний документ (копія листа в справі).

У своєму листі № БХ-31/01 від 14.01.2009р. Перестрахувальник повідомив Перестраховика, що надав повний та вичерпний пакет документів, що обумовлений Договором факультативного перестрахування, Договором добровільного страхування-1 та Правилами добровільного старування наземного транспорту, а відтак, Перестрахувальником були виконані всі зобовязання згідно Договору, у звязку з чим позивач повторно просив відповідача перерахувати частку у страховому відшкодуванні по відповідному страховому випадку. Позивач зазначає, що відповідач на відповідний лист ніяким чином не відреагував, суму частки страхового відшкодування в розмірі - 30466,15 грн. на його рахунок не провів.

26.02.2007р. між позивачем та ОСОБА_3 (надалі по тексту Страхувальник-2) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 2000008793 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір добровільного страхування-2).

Обєктом Договору добровільного страхування-2 є автомобіль «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

14 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот № 9988.0018305 (належним чином засвідчена копія ковер-ноту міститься в матеріалах справи, надалі Ковер-нот-2), відповідно до якого, Перестрахувальник передав у перестрахування Перестраховику частину (16/50%/122071,12 грн., від загальної суми страхування в розмірі 739825,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору добровільного страхування-2.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що Перестрахувальник виконав належним чином взяті на себе зобовязання за Ковер-нотом-2 та перерахував на користь Перестраховика обумовлену Ковер-нотом-2 перестрахову премію, що підтверджується платіжним дорученням № 1949 від 21.03.2007р. (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

19 вересня 2007 року з застрахованим транспортним засобом «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сталася страхова подія, внаслідок чого, автомобіль «Ауді»було пошкоджено, що підтверджується довідкою ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області (довідка міститься в справі).

24.09.2007р. позивач листом № Н-1465/09 повідомив відповідача про настання страхового випадку (копія повідомлення в справі).

На підставі страхового акту № 016198 від 11.12.2007р. Страховик виплатив Страхувальнику-2 страхове відшкодування на загальну суму 352709,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2151 від 15.02.2008р. та № 3883 від 21.12.2007р. (належним чином засвідчена копія страхового акту та платіжок містяться в матеріалах справи).

21.03.2008р. позивач на адресу відповідача надіслав лист № БХ-686/03 з додатком документів з вимогою перерахування останнім 58240,91 грн. - відсоток/частку страхового відшкодування від суми збитку в розмірі 352 975,22 грн. (копія листа з розрахунком в матеріалах справи).

Листом від 01.04.2008р. відповідач повідомив позивача, що при розгляді надісланих останнім матеріалів було виявлено, що відсутній документ, який надає право ОСОБА_4 керувати транспортним засобом, у звязку з чим Перестраховик вимагав від Перестрахувальника надати йому відповідні документи (копія листа в справі).

У своєму листі № БХ-1931/12 від 10.12.2008р. Перестрахувальник повідомив Перестраховика, що відповідно до положень Правил дорожнього руху гр. ОСОБА_4 керувала застрахованим автомобілем на законних підставах, у звязку з чим позивач повторно просив відповідача перерахувати частку у страховому відшкодуванні по відповідному страховому випадку (копія листа в справі).

Листом від 24.02.2009р. відповідач повідомив позивача, що при розгляді надісланих останнім матеріалів було також виявлено, що відбулася зміна реєстраційного номеру застрахованого автомобіля (копія листа в справі).

Листом № БХ-177/03 від 02.03.2009р. Перестрахувальник повідомив Перестраховика, що Страхувальником-2 було змінено реєстраційний номер застрахованого автомобіля, при цьому зазначив, що номер кузова відповідного авто змінено не було, дані відповідають записам в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, Договору добровільного страхування-2 та Ковер-ноту-2. Всі документи були вірно оформлені та відповідали дійсності, у звязку з чим комісією Перестрахувальника було прийнято рішення про виплату Страхувальнику-2 суму страхового відшкодування. В своєму листі від 02.03.2009р. позивач просив відповідача перерахувати частку у страховому відшкодуванні по відповідному страховому випадку (копія листа в справі).

Листом № 1726/0/3-09 від 31.03.2009р. Перестраховик повідомив Перестрахувальника що частки страхового відшкодування по Ковер-ноті-1 та Ковер-ноті-2 в сумі 88 707,06 грн. будуть здійснюватися у відповідності до викладеного відповідачем графіку (копія листа в справі).

Позивач зазначає, що відповідач розрахунки по виплаті часток в страховому відшкодуванні не проводив, у звязку з чим, Перестрахувальник, в порядку досудового врегулювання спору направив Перестраховику претензію про сплату останнім заборгованості по виплаті часток у страхових відшкодуваннях та пені (копія претензії в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 06.12.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму часток в страхових відшкодуваннях на його рахунок не перерахував.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що Перестрахувальником не було надано належних доказів на підтвердження отримання Перестраховиком від Перестрахувальника повного пакету документів на урегулювання збитків по кожному страховому випадку, а тому у Перестраховика не наступив строк для виплати часток перестрахового відшкодування та у звязку з чим у позивачем відсутні підстави для нарахування пені.

З відповідними твердженнями відповідача позивач не погоджувався та у своїй заяві про уточнення позовних вимог зазначив, що Перестраховик отримував від Перестрахувальника весь необхідний пакет документів на урегулювання збитків по кожному із страхових випадків, що підтверджується листами-відповідями відповідача на звернення Перестрахувальника щодо виплати часток у страховому відшкодуванні, а також листом Перестраховика № 1726/0/3-09 від 31.03.2009р. щодо виплати ним часток перестрахового відшкодування в сумі 88 707,06 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 7.1 Договору факультативного перестрахування встановлено, що при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретними договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці за конкретним договором перестрахування, протягом 10-ти банківських днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді сума грошових коштів по сплаті часток в страхових відшкодуваннях Перестраховиком до Перестрахувальника не надходила.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобовязання за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати часток в страхових відшкодуваннях, стягненню з Перестраховика на користь Перестрахувальника підлягають грошові кошти на загальну суму - 88707,06 грн. з них за Ковер-нотом-1 - 30466,15 грн. та за Ковер-нотом-2 - 58240,91 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3.6 Договору факультативного перестрахування Перестраховик зобовязаний за вимогою Перестрахувальника сплатити останньому пеню за несвоєчасне виконання своїх зобовязань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення Перестраховиком зобовязань за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати Перестрахувальнику часток в страхових відшкодуваннях, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі - 9260,93 грн. (розрахунок пені в межах шестимісячного строку прострочення міститься в матеріалах справи).

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача з урахуванням уточнених позовних вимог підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 97967,99 грн. з них основного боргу 88707,06 грн. та пені 9260,93 грн.

Судові витрати позивача в сумі 1215,68 грн. (979,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(ідентифікаційний код: 31241449, адреса: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Марини Раскової, будинок, 11) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(ідентифікаційний код: 32253696, адреса: 04107, м. Київ, Шевченківський район, вул. Багговутівська, будинок, 8/10, п/р 26501227 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) грошові кошти: основного боргу 88707,06 грн. (вісімдесят вісім тисяч сімсот сім гривень 06 копійок), пені - 9260,93 грн. (девять тисяч двісті шістдесят гривень 93 копійки) та судові витрати: державного мита 979,68 грн. (девятсот сімдесят девять гривень 68 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 04.05.2011р.