Рішення № 15126843, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/9528.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 93 від 20.12.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 04/03 від 21.03.2011р.).

В судовому засіданні 28 квітня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт»(відповідач) заборгованості в сумі 2213726,03 грн. з них основного боргу 2000000,00 грн., пені 45013,70 грн., втрат від інфляції 20000,00 грн., 3% річних 8812,33 грн. та штрафу 140000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобовязань договором про надання поворотної фінансової допомоги від 21 грудня 2007 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не повернув надані йому грошові кошти, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання забезпечив належним чином.

Ухвалою від 07.03.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 14.04.2011р. За наслідками розгляду справи 14.04.2011р. по справі було оголошено перерву до 28.04.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2007 року між позивачем (надалі Позикодавець або Кредитор) та відповідачем (далі по тексту Позичальник або Боржник), було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір позики або Договір), згідно п.п. 1.1., 2.1 якого Позикодавець зобовязується надати Позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі - 2000000,00 грн., а Позичальник зобовязується повернути її Позикодавцю.

26 грудня 208 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої сторони домовилися викласти в новій редакції: п. 4.1 Договору, згідно з яким строк та суми повернення поворотної фінансової допомоги вказані в плані-графіку № 1 погашення поворотної фінансової допомоги, а також п. 8.1 за яким Договір позики діє до 29 грудня 2010 року (належним чином засвідчена копія плану-графіка міститься в матеріалах справи),.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Позикодавець виконав належним чином умови Договору позики, зокрема, перерахував на користь Позичальника грошові кошти в розмірі 2000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1607 від 14 січня 2008 року (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.1 Договору позики Позичальник зобовязаний повернути суму поворотної фінансової допомоги в останній день строку, встановленого в п. 4.1 Договору.

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що Позичальник, у визначений Договором позики строк, взяті на себе зобовязання не виконав, зокрема, надані йому за Договором грошові кошти в розмірі 2000000,00 грн. не повернув, у звязку з чим у Позичальника утворилась заборгованість перед Кредитором по неповернутій сумі позики в розмірі 2000000,00 грн. (розрахунок боргу міститься в матеріалах справи).

Внаслідок невиконання Позичальником зобовязань за Договором щодо повернення сум позики, Кредитор, в порядку досудового врегулювання спору 28.12.2010р. направив Боржнику претензію про сплату боргу на суму 2000000,00 грн. (копія вимоги в матеріалах справи). Позивач вказує, що ніякої відповіді від відповідача на претензію він не отримав, існуючу заборгованість по поверненню позики Позичальник на рахунок Позикодавця не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.1 Договору строк та суми повернення поворотної фінансової допомоги вказані в плані-графіку № 1 погашення поворотної фінансової допомоги. У відповідності до плану-графіку № 1 до Договору кінцевий строк погашення поворотної фінансової допомоги грудень 2010 року.

Пунктом 8.1 Договору позики встановлено, що Договір позики діє до 29 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору позики Позичальник зобовязаний повернути суму поворотної фінансової допомоги в останній день строку, встановленого в п. 4.1 Договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи заборгованість Позичальника за Договором позики Позикодавцю не перерахована.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також зважаючи на той факт, що строк повернення позики за Договором настав, а грошові кошти Позичальником Позикодавцю не повернуті, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики в розмірі 2000000,00 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) Позичальник сплачує пеню у розмірі у розмірі подвійної ставки НБУ, що встановлена на момент виконання зобовязання, від неповерненої суми поворотної фінансової допомоги за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором позики щодо повернення суми позики, стягненню з Боржника на користь Кредитора підлягає пеня за період з 01.01.2011р. по 22.02.2011р. в розмірі 45013,70 грн. (за 53 дні прострочення грошового зобовязання) (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, за порушення Позичальником зобовязання за Договором щодо повернення Позикодавцю суми позики, стягненню з Боржника на користь Кредитора на підставі ст. 625 ЦК України підлягають за період з 01.01.2011р. по 22.02.2011р. 3% річних в розмірі 8712,33 грн. та за відповідний період втрати від інфляції в сумі 20000,00 грн. (розрахунок 3% річних та втрат від інфляції міститься в матеріалах справи).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 140000,00 грн. не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, позивач вказує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) та за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, положення частини 2 статті 231 ГК України визначають нарахування штрафних санкцій за порушене господарське зобовязання, і не можуть бути підставою для нарахування штрафу саме за порушення грошового зобов'язання за відповідним Договором, оскільки порушене господарське зобовязання за ч. 2 ст. 231 ГК України за своєю правовою природою не є однорідним з несвоєчасно виконаним грошовим зобовязанням.

Окрім цього, положеннями умов Договору позики сторонами не передбачено такої міри відповідальності за прострочення зобовязання, як нарахування штрафу.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 140000,00 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача грошових коштів на суму 2073726,03 грн. з них основного боргу 2000000,00 грн., пені 45013,70 грн., втрат від інфляції 20000,00 грн. та 3% річних 8712,33 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 20959,11 грн. (20737,27 грн. державного мита та 221,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт»(ідентифікаційний код: 34355770, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 27, п/р № 26003348005301 в Банк «Фінанси і Кредит», МФО 300937 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(ідентифікаційний код: 31570412, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, будинок, 18/7, р/р 26008056200439 в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380269) грошові кошти: основного боргу 2000000,00 грн. (два мільйони гривень 00 копійок), пені 45013,70 грн. (сорок пять тисяч тринадцять гривень 70 копійок), втрат від інфляції 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), 3% річних 8812,33 грн. (вісім тисяч вісімсот дванадцять гривень 33 копійки) та судові витрати: державного мита 20737,27 грн. (двадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 27 копійок) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 221,84 грн. (двісті двадцять одну гривню 84 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 04.05.2011р.