Рішення № 15126820, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/7518.04.11 За позовом Національної телекомпанії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс Медіа Енд Комюнікейшнз»

про стягнення 163606, 51 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Войтенко М.М.

від відповідача: Гуренко В.А.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 163606, 51 грн. за договором № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 28.09.2009 р., з яких: 126836, 18 грн. основного боргу, 23634, 97 грн. пені, 9132, 20 грн. інфляційних нарахувань, 4003, 16 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

28.03.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що не відмовляється від своїх фінансових зобов’язань перед позивачем, але вважає, що сума боргу була двічі залікована - як борг перед позивачем, та як нові зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера».

У судовому засіданні 28.03.2011 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва.

У даному судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі та підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у даному судовому засіданні в усному порядку визнав основну заборгованість повністю та заперечив проти нарахування штрафних санкцій.

Крім того, представник відповідача надав суду витяг з ЄДРПОУ, з якого вбачається, що змінено його найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна справа»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвентіс Медіа Енд Комюнікейшнз».

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.04.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

28.09.2009 р. між сторонами було укладено договір № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів, за умовами якого відповідач зобов’язався замовити, а позивач –надати відповідачу послуги по розміщенню спонсорської інформації, що надана відповідачем в ефірі телеканалу (далі - послуги).

Відповідно до п. 1.2 договору відповідач зобов’язався сплачувати вартість послуг згідно умов цього договору.

Згідно з п. 2.1.2 договору відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату послуг відповідно до умов розділу 4 цього договору.

Пунктом 2.1.3 договору передбачено, що відповідач зобов’язався підписувати та скріпляти печаткою акти, отримані від позивача та повертати позивачу 1 підписаний примірник акту протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідних актів від позивача.

У випадку наявності підстав для відмови у підписанні актів (акту), відповідач в той же строк направляє позивачу рекомендованим листом та факсом письмові обґрунтовані пояснення про причини такої відмови (п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1.5 договору у разі невиконання відповідачем п. 2.1.3 цього договору та ненадходження від відповідача письмових пояснень у строк згідно п. 2.1.4 цього договору послуги вважатимуться прийнятими відповідачем та відповідач зобов’язується підписати отримані акти.

Згідно з п. 2.2.2 договору позивач зобов’язався готувати акти на підставі ефірних довідок протягом 7 робочих днів після розміщення спонсорської інформації в ефірі за узгоджений між сторонами період надання послуг та надавати їх відповідачу на підпис.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що позивач зобов’язався за вимогою відповідача надавати ефірні довідки одночасно із наданням актів.

Відповідно до п. 4.1 договору кількість, черговість і строки розміщення спонсорської інформації узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору, які є невід’ємними частинами цього договору. Сторони домовились, що ціна послуг є договірною та узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору узгоджену у додатках до цього договору ціну послуг відповідач сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунків, що їх виставляє позивач. Оплата послуг здійснюється відповідачем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що сторони можуть погодити інший порядок оплати послуг, про що зазначається у відповідних додатках, які укладаються на виконання п. 4.1 цього договору.

Остаточна оплата послуг у розмірі, визначеному актом, здійснюється відповідачем не пізніше 15 робочих днів з дати підписання відповідного акту (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 8.4 договору у випадку невиконання відповідачем грошових зобов’язань за цим договором, останній зобов’язується сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Сплата пені не звільняє відповідача від обов’язку належного виконання зобов’язань за цим договором. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов’язання до повного його виконання відповідачем.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 червня 2010 р.

Згідно з п. 10.1 договору всі зміни та доповнення до цього договору здійснюються у встановленому законом порядку і мають юридичну силу, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані вповноваженими на те представниками сторін.

Додатком № 1 до договору № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 28.09.2009 р. сторони узгодили умови розміщення спонсорської інформації в ефірі Першого Національного телеканалу:

1.1.Територія виходу в ефір, телеканалУкраїна, Перший Національний телеканал, програми Ліги Чемпіонів УЄФА та Ліги Європи УЄФА

1.2.Період розміщенняз 29.09.2009 р. до 16.12.2009 р.

1.3.Назва спонсорської інформаціїNivea

1.4.Вид послуг в одній програміДинамічна заставка, 15 сек.

Загальний хронометраж –до 700 сек.

1.5.Вартість послуг105258, 24 грн.

ПДВ (20 %) –21051, 65 грн.

ПзР (0, 5 %) –526, 29 грн.

Всього до сплати: 126836, 18 грн.

Відповідно до умов договору сторонами 25.12.2009 р. був підписаний акт приймання-передачі послуг, згідно якого позивач надав та передає, а відповідач приймає послуги по розміщенню спонсорської інформації на Першому Національному телеканалі за період з 29.09.2009 р. до 16.12.2009 р., що підтверджується ефірними довідками. Вартість послуг становить: 105258, 24 грн., ПДВ (20 %) –21051, 65 грн., ПзР (0, 5 %) –526, 29 грн. Всього до сплати: 126836, 18 грн. (копії акту та ефірної довідки –у матеріалах справи).

Проте, відповідач до цього часу по вищезазначеному акту оплату не здійснив.          

У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо розрахунків відповідно до умов договору № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 28.09.2009 р. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 126836, 18 грн. заборгованості за надані послуги за період з 29.09.2009 р. до 16.12.2009 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов’язання за договором № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 28.09.2009 р. позивач виконав.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що сума основного боргу була двічі залікована –як борг перед позивачем та як нові зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера». Разом з тим, жодного доказу, що підтверджував би вищезазначене, відповідачем не надано.

Крім того, у даному судовому засіданні представник відповідача в усному порядку визнав основну заборгованість повністю.

Ч. 5 ст. 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд визнає заявлену позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 126836, 18 грн. заборгованості за надані послуги за період з 29.09.2009 р. до 16.12.2009 р. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23634, 97 грн. пені за період з 20.01.2010 р. до 07.02.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина шоста статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суду загальна сума пені за прострочення виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати за надані послуги за період з 20.01.2010 р. до 20.07.2010 р. (дата, визначена судом з урахуванням статті 232 ГК України) становить 12650, 61 грн.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором № 1071-24 про розповсюдження реклами імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 28.09.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4003, 16 грн. за період з 20.01.2010 р. до 07.02.2011 р. та 9132, 20 грн. інфляційних нарахувань за період з 20.01.2010 р. до 31.12.2010 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, а також рекомендації Верховного Суду України, викладені у листі № 62-97-р від 03.04.97р., приймаючи до уваги те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов’язання щодо своєчасної сплати за надані послуги та перевірено розрахунок позивача, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме 126836, 18 грн. заборгованості за надані послуги за період з 29.09.2009 р. до 16.12.2009 р., 12650, 61 грн. –пені за період з 20.01.2010 р. до 20.07.2010 р., 4003, 16 грн. –3 % річних за період з 20.01.2010 р. до 07.02.2011 р. та 9132, 20 грн. - інфляційних нарахувань за період з 20.01.2010 р. до 31.12.2010 р.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс Медіа Енд Комюнікейшнз»(03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 68/1, кв. 62, ідентифікаційний код - 32856017) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, ідентифікаційний код - 23152907) 126836 (сто двадцять шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 18 коп. заборгованості за надані послуги, 12650 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 61 коп. пені, 4003 (чотири тисячі три) грн. 16 коп. 3 % річних, 9132 (дев’ять тисяч сто тридцять дві) грн. 20 коп. інфляційних нарахувань, 1526 (одна тисяча п’ятсот двадцять шість) грн. 22 коп. державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                       Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 06.05.2011 р.