Рішення № 15126724, 05.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/43805.05.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Полтавакондитер”

до Дочірнього підприємства „Ф.Формула”

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій 119901,99 грн.

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 дов. № 5 від 08.02.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. № б/н від 28.09.2010 р.

в судовому засіданні 05.05.11 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Полтавакондитер” (Позивач) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства „Ф.Формула” (Відповідач) про стягнення суми боргу та штрафних санкцій 119901,99 грн. Позов мотивований тим, що Відповідач свої зобовязання по договору №37 від 01.05.2009 року не виконав належним чином, не оплатив поставлений Позивачем товар заборгувавши Позивачу на суму 57383,58 грн.

10.09.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/438.

В судове засідання 05.10.10 р. зявився представник Відповідача, вимоги ухвали суду виконав повністю. Представник Позивача в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, проте до канцелярії Господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.10р. розгляд справи був відкладений на 12.10.10р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2010 року провадження у справі №13/438 зупинялося у звязку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи.

13.04.2011 року до господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи №10611/10-19/3231/11-19 від 12.04.2011 по справі №13/438.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.11 року провадження у справі №13/438 поновлено. Розгляд справи призначено на 05.05.11.

В судовому засіданні 05.05.11 представник позивача просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами експертизи. Позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти розрахунку штрафних санкцій, посилаючись на неправильний розрахунок просив відмовити в позові в цілому.

Висновком №10611/10-19/3231/11-19 від 12.04.11 наданим КНДІСЕ на виконання ухвали суду про призначення експертизи, встановлено поставку товару на суму 2464758,09 грн., повернення товару на суму 996720,34 грн., проведення розрахунків на суму 1410654,26 грн. та наявність заборгованості в сумі 57383,59 грн.

Судом розяснено право сторін ознайомитись з матеріалами справи в порядку встановленому в господарському суді, оскільки позивач не скористався наданим йому правом своєчасно ознайомитись зі справою йому відмовлено у відкладенні розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством „Полтавакондитер” (Позивач/Виробник) та Дочірнім підприємством „Ф.Формула” (Відповідач/Замовник) було укладено договір №37 від 01.05.2009 року (Договір) .

Згідно з п.1.1. цього Договору, Позивач зобовязався, в порядку та на умовах визначених цим Договором, виготовити, відповідно до Технічних умов товар, та поставити товар Відповідачу під торговим знаком, для подальшого продажу Відповідачем, а Відповідач зобовязався прийняти та оплатити виготовлений і поставлений товар на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, Відповідач зобовязався надавати Позивачу, як виробнику товару- невиключне право виробляти, упаковувати та маркувати погоджені із Відповідачем товари під його торговим знаком.

Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що Відповідач оплачує товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами в Специфікації.

Згідно з п.4.3. Договору, загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яких була здійснена поставка товару.

Договір набрав силу з моменту підписання його сторонами і термін його дії визначено, згідно з п.10.1 Договору, до 01.05.2010 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

За період з липня по грудень 2009 року, виконуючи зобовязання по даному Договору Позивач передав Відповідачеві товар - шоколад в асортименті, згідно з товарно-транспортними накладними, а саме: №101471 від 16.07.2009 року, №101751 від 27.08.09 року, №101782 від 27.08.09 року, №101978 від 24.09.09 року, №102409 від 12.11.09 року, №102694 від 24.12.09 року на загальну суму 2464758,19 грн.

Отже, Позивач своєчасно та в повному обсязі поставив Відповідачу товар, передав йому всю належно оформлену супровідну документацію, передбачену п.5.6. Договору.

Відповідно до п.4.4. Договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті безготівкового порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача протягом 30-ти днів з моменту приймання передачі товару на підписання накладної про прийняття товару.

Відповідно до товарно-транспортних накладних та висновків судово-економічної експертизи №10611/10-19/3231/11-19 від 12.04.2011 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Відповідач сплатив лише частково за одержаний товар, а саме: 1410654,26 грн. Крім того, документально підтверджено вартість повернутого товару в сумі - 996720,34 грн. та заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором № 37 від 01.05.09 р. у сумі 57383,58 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 27.04.2010 року, що складений між Позивачем та Відповідачем дебетовий залишок Виробника відповідає кредитовому залишку Замовника, і тим самим підтверджується борг Відповідача перед Позивачем в сумі 57383,58 грн.

В порядку досудового врегулювання, Позивачем направлялась на адресу Відповідача претензія № 1580 від 01.07.10 року, однак належної відповіді на неї Позивач не отримав.

Відповідач заперечував щодо даного позову, мотивуючи тим, що до матеріалів справи не додано довіреностей, які б підтверджували повноваження осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей, а тому твердження Позивача про поставлений товар та наявність боргу є безпідставним. Проте, суд не може вважати заперечення Відповідача достатньо обґрунтованими, з наступних підстав. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Відповідно до ст.1 цього Закону, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій (ст.9 Закону). Закон України „Про автомобільний транспорт” та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року № 363, розглядають товарно-транспортну накладну як обовязковий документ, який повинен оформлятися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, передбачений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажів та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи є належними та достатніми доказами здійснення поставки товару за договором №37 від 01.05.09 року Позивачем на користь Відповідача; підписані від імені уповноважених осіб вантажовідправника-Позивача та вантажоотримувача-Відповідача, завірені печатками організацій.

Висновком №10611/10-19/3231/11-19 від 12.04.11 наданим КНДІСЕ на виконання ухвали суду про призначення експертизи, встановлено поставку товару на суму 2464758,09 грн., повернення товару на суму 996720,34 грн., проведення розрахунків на суму 1410654,26 грн. та наявність заборгованості в сумі 57383,59 грн.

За проведення експертизи позивач сплатив 19380,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Норма ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищезазначені норми законодавства, враховуючи докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності з цього приводу.

Згідно статті 230 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 231 (ч.6) ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо розміру 3 % річних в сумі 3 088 (три тисячі вісімдесят вісім)грн. 97 коп., інфляційних втрат в сумі 36 879 (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят девять) грн. 96 коп. та пені, що становить 22 549 (двадцять дві тисячі пятсот сорок девять)грн. 48 коп., і вважає його правомірним та обґрунтованим.

Заперечення відповідача стосовно не правильності розрахунків штрафних санкцій не ґрунтуються на умовах п. п.4.4, 8.3 Договору та ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 119901,99 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сум, що підлягали сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 41, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Ф.Формула” (03149, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, код ЄДРПОУ 32112642) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства „Полтавакондитер” (36020, м. Полтава, вул. Спаська, 10, код ЄДРПОУ 00382208) 119 901 (сто девятнадцять тисяч девятсот одна)грн. 99 коп., з яких 57 383 (пятдесят сім тисяч триста вісімдесят три)грн. 58 коп. сума основного боргу, 22 549 (двадцять дві тисячі пятсот сорок девять)грн. 48 коп. пеня, 3 088 (три тисячі вісімдесят вісім)грн. 97 коп. три проценти річних, 36 879 (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят девять) грн. 96 коп. інфляційні втрати, 1 199 (одна тисяча сто девяносто девять)грн. 01 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 19380 (девятнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00коп. витрат, що підлягали сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Курдельчук І.Д.

дата складення 06.05.11.