Рішення № 15126701, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/11028.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»

ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

Про стягнення 92 492, 00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.дов.

від відповідача: ОСОБА_2. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борис»звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»на користь позивача заборгованості в сумі 40040,00грн., 52452,40грн. пені, а всього 92492,00 грн., відповідно до Договору про медичне обслуговування застрахованих осіб за № П21 від 01.10.2008 року.

Представник відповідача 05.04.2011р. в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити у позові повністю.

14.04.2011р. позивач та відповідач по справі подали суду письмову заяву про продовження терміну розгляду справи №4/110. Таким чином, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Борис»та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша»був укладений договір № П21 про медичне обслуговування застрахованих осіб.

Згідно з п. 9.2 Договору, встановлено термін дії договору на один рік з моменту його підписання.

Однак, після закінчення строку договору, позивач та відповідач фактично продовжили свої правовідносини по Договору № П21 від 01.10.2008р., оскільки позивач продовжував надавати обумовлені в даному договорі медичні послуги, а відповідач в свою чергу приймав такі послуги та проводив за них відповідну грошову оплату, що підтверджується оригіналами банківських виписок по рахунку позивача за період з 17.06.2010р. по 22.07.2010р.

Відповідно до п. 1.2 Договору, позивач взяв на себе зобовязання здійснювати медичне обслуговування застрахованих, а Відповідач зобовязався проводити оплату за таке медичне обслуговування застрахованих, згідно з умовами даного Договору.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати повну вартість медичних послуг, наданих позивачем застрахованим на підставі наданих позивачем рахунку та звітних документів в межах страхової суми, обумовленої в конкретному договорі страхування, про яку відповідач повинен завчасно повідомити позивача.

У відповідності з порядком розрахунків встановленому пунктом 4 Договору, всі розрахунки між сторонами договору здійснюються за фактом надання медичних послуг, шляхом оплати виставлених позивачем рахунків. До рахунку повинен додаватися звіт, що містить обґрунтування для перерахування грошей. Відповідач зобовязався перевіряти виставлені рахунки і здійснювати оплату протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після отримання повного комплекту звітних документів. При виникненні спірних питань відповідач переводить суму за надані медичні послуги щодо яких між сторонами виник спір протягом 2 (двох) банківських днів після врегулювання суперечки.

Після виконання своїх зобовязань щодо медичного обслуговування застрахованих та відповідно до п. 4.3, п. 4.4 Договору, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру за № СФ-0510 від 15.04.2010 року на загальну суму 71199, 37 грн.

Вказаний рахунок разом з актом № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. та звітом за період з 01.04.2010р. по 15.04.2010р. були надані представнику відповідача 23.04.2010р., що підтверджується відповідним записом в журналі реєстрації та не заперечується Відповілачем.

Акт № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. на суму 71199, 37 грн., був підписаний представниками позивача та відповідача, в якому сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають. Також, представниками відповідача не було висунуто жодної претензії позивачу стосовно наданих медичних послуг.

Крім того, 15.06.2010р. відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату по рахунку-фактурі за № СФ-0510 від 15.04.2010р. в розмірі 31159, 37 грн. з зазначенням платежу: виплата страхового відшкодування (страховий акт № 0886 ДМС) згідно договору №П21 про медичне обслуговування Застрахованих осіб від 10.09.2008р., що підтверджується відповідною банківською випискою за 15.06.2010р. Станом на 09.02.2011р. заборгованість відповідача по рахунку складає 40040, 00 грн.

Отже, такі дії відповідача свідчать про те, що він прийняв надані позивачем за договором медичні послуги, а також виставлені за них рахунки в повному обсязі, без будь-яких зауважень та претензій.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 40040,00грн. за надані медичні послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями про зобовязання (глава 47 зазначеного кодексу).

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, аналогічне положення зазначено в ч. 7 ст. 193 ГК України.

Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № П21 про медичне обслуговування застрахованих осіб.

Згідно з п. 9.2 Договору, встановлено термін дії договору на один рік з моменту його підписання.

Однак, після закінчення строку договору, позивач та відповідач фактично продовжили свої правовідносини по Договору № П21 від 01.10.2008р., оскільки позивач продовжував надавати обумовлені в даному договорі медичні послуги, а відповідач в свою чергу приймав такі послуги та проводив за них відповідну грошову оплату, що підтверджується оригіналами банківських виписок по рахунку позивача за період з 17.06.2010р. по 22.07.2010р.

Матеріали справи, зокрема, підписаним сторонами Акту № ОУ-0779 здачі прийому робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. підтверджується факт належного виконання позивачем своїх договірних обовязків, проте доказів повної оплати отриманих послуг відповідач суду не надав.

Підписи представників сторін на вказаному акті скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»..

Згідно з п. 2.2.1 Договору, відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати повну вартість медичних послуг, наданих позивачем застрахованим на підставі наданих позивачем рахунку.

У відповідності з порядком розрахунків встановленому пунктом 4 Договору, всі розрахунки між сторонами договору здійснюються за фактом надання медичних послуг, шляхом оплати виставлених позивачем рахунків.

З боку Відповідача роботи (по рахунку №СФ - 0510 від 15.04.10р.) прийняв Начальник відділу асистансу Департаменту особистого страхування Охман В.В. На акті поставлено підпис зазначеної уповноваженої особи, який скріплено печаткою Відповідача. На договорі № П21 так само було поставлено підпис зазначеної уповноваженої особи, який скріплено печаткою Відповідача.

Відомостей про те, що печатка відповідача загублена, втрачена чи вкрадена Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»Позивачу не надавало. Так само суду не надано доказів втрати печатки.

Крім того, 15.06.2010р. відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату по рахунку-фактурі за № СФ-0510 від 15.04.2010р. в розмірі 31159, 37 грн. з посиланням на спірний договір. №П21, що підтверджується відповідною банківською випискою за 15.06.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що на відсутність повноважень у особи, яка підписала Акт № ОУ-0779 здачі прийому робіт від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», посилався саме Відповідач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В процесі розгляду даної справи Відповідач не довів (не надав належних та допустимих доказів) що Позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність у особи, що підписала акт, повноважень на це в момент вчинення цієї дії, тому посилання Відповідача на складання акту не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги у звязку з необґрунтованістю.

Отже, факт наявності заборгованості за договором від 01.10.2008р. №П21 у сумі 40040,00 грн., Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача штрафних санкцій у сумі 52452, 40 грн. за період з 17.05.2010р. по 17.11.2010р., відповідно до п. 5.7 договору (40040,00 х 0,01 х 131 робочий день = 52452,40грн.) підлягає задоволенню частковоёз наступного.

Відповідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.7 Договору, встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.4 Договору сплати виставлених позивачем рахунків, відповідач сплачує штраф позивачу в розмірі 1% (одного) відсотка від розміру несплаченої своєчасно суми за кожен робочий день прострочення.

Тобто, у даному випадку сторони п.5.7 договору передбачили сплату пені в розмірі 1% (одного) відсотка від розміру несплаченої своєчасно суми за кожен робочий день прострочення, яку помилково зазначили "штрафом".

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що спірну пеню розраховано, виходячи з 1% від несплаченої суми за кожен робочий день прострочки, що суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та набагато перевищує встановлені ним обмеження, пені підлягає стягненню в сумі 3401,75грн. за період з 17.05.2010р. по 15.11.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який розрахована пеня, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В решті частині пені слід відмовити.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 1017,60 грн., але враховуючи, що позовна сума складає 92 492,00 грн., державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 924,92 грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, літера «И»; код ЄДРПОУ: 31681672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис»(02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; код ЄДРПОУ: 21522748) 40040 (сорок тисяч сорок) грн., 00 коп. основного боргу, 3401грн.75коп. пені та 434 (чотириста тридцять чотири )грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 110 ( сто десять ) грн.85коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті частині пені відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Борис»(02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; ідентифікаційний код: 21522748) з Державного бюджету України зайво перераховане державне мито в сумі 92 (девяносто дві) грн.68 коп. Оригінал платіжного доручення № ПП-12725 від 12.01.2011 знаходиться в матеріалах справи № 4/110.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Суддя І.І. Борисенко

Повне рішення складено: 04.05.2011р.