Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 51/7418.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України»
про стягнення 20339, 88 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Тіхов Д.Г.
від відповідача: не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача відповідно до договору фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р. заборгованості в розмірі 14929, 64 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 4326,33 грн. та 3 % річних в розмірі 1083, 91 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неналежним виконанням ними вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 18.04.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2007 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 705/03/2007, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (далі-лізингодавець) зобов’язався придбати у власність транспортний засіб у відповідності зі встановленою Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України»(далі- лізингоодержувач) специфікацією продавця: легковий автомобіль, марки, моделі Dacia Logan 1,4 Base (одна одиниця), 2007 року випуску та передати його без надання послуг з управління та технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове користування та користування за плату, а лізингоодержувач зобов’язався прийняти його на умовах цього договору.
Відповідно до п.3.1. договору передача лізингодавцем майна, а також необхідного приладдя та документів, що являються невід’ємною частиною майна та прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі майна. Прийом майна лізингоодержувачем повинно бути здійснено на протязі 5 (п’яти) робочих днів після отримання лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець повідомляє лізингоодержувача шляхом направлення відповідного повідомлення по факсу.
Згідно з п.3.2. договору передача-прийом майна та документів здійснюється двосторонньою комісією в складі по одному представнику від лізингодавця та лізингоодержувача та оформлюється актом прийому-передачі майна.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що строк фінансового лізингу складається із періодів, які вказані в «графі 1»доповнення № 1 до договору.
Відповідно до п. 5.3. договору строк дії договору розраховується з дати підписання його сторонами. Договір припиняється після виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов’язань, а також в інших випадках встановлених законом чи договором.
Згідно з п. 7.1. договору сторони домовились, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, що відображена в гривнях України та дорівнює одному Євро згідно курсу відповідно до п. 7.1.1. договору.
Відповідно до п. 7.1.2. поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як помноження суми лізингового платежу, що відображена в у.о. відповідно до «Графи 3»Доповнення № 1 до договору на відповідну дату проведення платежу і «курсу 2», збільшену на 1 %. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, що відображена в гривнях та розрахована, як множення відповідної суми у.о., вказаної в «графі 4»доповнення № 1 до договору та «курсу 1».
Різниця загальної суми поточного лізингового платежу, що відображена в гривнях та сума платежу, яка відноситься до погашення вартості майна, що відображена в гривнях, вважається комісією лізингодавця.
Комісія лізингодавця, за кожний період лізингу, розрахована у відповідності з абзацом другим даного договору, нараховується на відповідну дату, вказану в «Графі 2» доповнення № 1 до договору.
Згідно з п. 7.1.3. штрафи та пеня, додаткові грошові суми, що підлягають оплаті відповідно до умов даного договору, сплачуються на підставі виставлених рахунків лізингодавця та розраховується у відповідності до курсу НБУ на день виставлення рахунку.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що при проведенні платежів відповідно до умов договору, лізингоодержувач зобов’язується застосувати порядок розрахунків платежів, вказаних в п. 7.1. (підпунктах 7.1.1.-7.1.4.) дійсного договору, якщо інший порядок розрахунку прямо не передбачений даним договором.
Відповідно до п. 7.3. договору загальна сума лізингових платежів, яка підлягає оплаті лізингоодержувачем лізингодавцю, складає: 11048, 99 у.о.
Згідно з п.7.4. договору лізингоодержувач зобов’язаний вносити на розрахуноквий рахунок лізингодавця авансові платежі, вказав в доповненні № 1 до договору.
Пунктом 7.6. договору передбачено, порядок та строки внесення грошових сум рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів. Внесення грошових сум раніше строків, встановлених графіком внесення платежів, не тягне за союою змін умов договору, в тому числі, в частині розміру лізингових платежів та строків їх внесення за виключення випадку, передбачено п. 7.12. договору.
Відповідно до п. 7.8. договору лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в об’ємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, на протязі строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.
Згідно з п. 13.9. договору дія договору може бути припинена по взаємній угоді сторін, але не раніше чим через 12 місяців від дати підписання від дати підписання акту прийому-передачі майна. Одностороння відмова або припинення договору з ініціативи лізингоодержувача без підписання з лізингодавцем відповідної угоди не допускається, встановленої законодавством України.
Факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань щодо передачі предмету лізингу підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 27.03.2007 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р. щодо сплати лізингових платежів, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з 31.05.2008 р. до 31.12.2008 р. в розмірі 14929, 64 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р. в розмірі 14929, 64 грн. з 31.05.2008 р. до 31.12.2008 р., інфляційні нарахування в розмірі 4326, 33 грн. за період з 02.06.2008 р. до 22.02.2011 р. та 3 % річних в розмірі 1083, 91 грн. за період з 02.06.2008 р. до 22.02.2011 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором лізингу, а тому до нього застосовуються положення законодавства про лізинг.
Згідно з ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст.16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до розрахунку, здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р. за період з 31.05.2008 р. до 31.12.2008 р. становить 14929, 64 грн.
Відомості щодо повернення майна позивачу за цей період відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів, які б спростували заявлені до нього позовні вимоги, не надав.
За таких обставин, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р. в розмірі 14929, 64 грн. за період з 31.05.2008 р. до 31.12.2008 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 705/03/2007 від 19.03.2007 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 4326, 33 грн. за період з 02.06.2008 р. до 22.02.2011 р. та 3 % річних в розмірі 1083, 91 грн. за період з 02.06.2008 р. до 22.02.2011 р.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахування в розмірі 4326, 33 грн. та 3 % річних в розмірі 1083, 91 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 7, код 34569368) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корп. 2, код 33104543) заборгованість в розмірі 14 929 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 69 коп., інфляційні нарахування в розмірі 4326 (чотири тисячі триста двадцять шість) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 1083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 91 коп., 203 (двісті три) грн. 40 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання 04.05.2011 р.
Судове рішення № 15126614, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 51/74. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: