Рішення № 15126528, 22.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/142-59/3922.04.11 За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

ДоКиївської міської клінічної лікарні №1

Простягнення заборгованості в розмірі 34025,73 грн.

СуддяКартавцева Ю.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 п/к (дов. №64-2988 від 18.08.2010р.)

Від відповідачаОСОБА_2. п/к (дов. від 31.01.11 р. №270)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 (далі - відповідач) заборгованості за Договором про надання послуг №3/420 від 18.01.2008р. у сумі 34 025,73 грн. (з них: 26 344,40 грн. - основний борг за період з 01.01.2008р. по 01.09.2009р., 3 333,35 грн. - пеня, 3 119,59 грн. - 3% річних, 765,43 грн. - інфляційні втрати), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 35/142.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. у справі №35/142 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 26 344,40 грн. основного боргу, 3 333,35 грн. пені, 3% річних у сумі 3 119,59 грн., 765,43 грн. інфляційних нарахувань, 340,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. у справі №35/142 апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. у справі №35/142 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. у справі 35/142 задоволено частково касаційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Господарський суд м. Києва ухвалою суду від 10.02.11 р. прийняв до свого провадження справу № 35/142 з присвоєнням номеру 35/142-59/39 та призначив розгляд справи на 02.03.11 р

В судовому засіданні 02.03.11 р., у звязку з неподанням представником відповідача витребуваних доказів, суд оголосив перерву до 16.03.11 р.

15.03.11 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 16.03.11 р. представник відповідача відзив підтримав, однак факт наявності заборгованості перед позивачем не заперечив.

В судовому засіданні 16.03.11 р. представники сторін заявили клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 16.03.11 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.04.11р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 13.04.11 р. відкладено розгляд справи на 22.04.11 р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача необхідністю витребування нових доказів.

В судовому засіданні 22.04.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

18.01.08 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (позивач) та Київською міською клінічною лікарнею №1 (відповідач) укладено Договір №3/420 про надання послуг, згідно умов якого позивач зобовязався транспортувати по внутрішньо будинкових мережах орендованого відповідачем приміщення за адресою вул. Флоренції, 12-а, м Київ, комунальні послуги (центральне опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання та каналізація, холодна вода яка являється сировиною для виготовлення гарячої води згідно Додатку №1 до договору), а відповідач зобовязався приймати послуги та оплачувати їх належним чином.

Згідно п.2.2. договору відповідач повинен до 10 числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги поточного місяця в сумі що визначаються на рівні сум минулого місяця.

Перерахунок за фактично спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів.

Позивач стверджує, що ним належним чином виконано зобовязання за договором, тоді як відповідач за період з 01.01.08 р. по 01.09.09 р. послуги не оплатив, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 26344, 4 грн.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 3333, 35 грн. згідно умов п. 4.1.2 договору, а також інфляційні витрати в розмірі 765, 43 грн. та 3% річних в розмірі 3119, 59 грн. згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідач у наданих поясненнях зазначив, що укладений між сторонами договір не був належним чином зареєстрований в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві, а тому оплата за договором не могла бути проведена.

Крім того, згідно протоколу доручень Територіального медичного обєднання «Лівобережне»про закриття профмедпункту його було закрито в грудні 2008 р., а приміщення звільнене.

Скасовуючи попередні судові рішення по справі, Вищий господарський суд України в постанові від 01.02.11 р. зазначив, що судом не перевірено доводів скаржника про те, що п. 1.1 договору передбачено обовязок підприємства виставляти лікарні платіжні документи і що цей обовязок має значення для вирішення питання про наявність підстав для застосування до лікарні заходів майнової відповідальності; не зясовано, чи уповноважена ЖРЕО-420 брати участь у складанні акту про відмову в прийняття документів «нарочно»; не зясовано можливість передачі платіжних доручень іншим способом.

В наданих під час нового розгляду справи поясненнях позивач зазначив про те, що ЖРЕО-420 є структурним підрозділом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, про що зазначено в Положенні про житлову ремонтно-експлуатаційну організацію Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, затвердженого директором підприємства 01.09.09 р.

Згідно п. 3.21 п. 3 Положення надання рахунків про сплату комунальних платежів орендарям та власникам нежилих приміщень є не тільки правом, а й обовязком ЖРЕО.

За твердженням позивача, відповідач навмисно ухилявся від отримання платіжних вимог, оскільки договір не був зареєстрований в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві, що унеможливлювало отримання бюджетного фінансування на оплату договору.

Крім того, позивач посилається на п. 2.2 договору, згідно якого чітко передбачено обовязок відповідача здійснювати оплату комунальних послуг до 10 числа поточного місяця.

В наданих під час нового розгляду справи поясненнях відповідач зазначив, що в порушення п. 1.1, 3.2.2 договору позивач не виконав взяті на себе обовязки щодо виставлення відповідачу платіжних документів, тоді як акт про відмову в отриманні платіжних документів нарочно, складений працівниками ЖРЕО, не може бути належним доказом виконання позивачем свого обовязку.

У звязку з наведеним, з врахуванням положень ч. 1 ст. 613 ЦК України та ч. 1 ст.221 ГК України, відповідач посилається на неможливість виконати обовязок з оплати послуг до виконання зустрічного обовязку з виставлення рахунків.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Сторонами за договором про надання послуг №3/420 від 18.01.08р., зокрема, відповідачем, не заперечується факт отримання комунальних послуг, наданих позивачем, за вказаний період - 01.01.08 р. по 01.09.09 р. у звязку з чим вказана обставина вважається судом встановленою.

В той же час, відповідач у наданих поясненнях факту наявності боргу за отримані комунальні послуги не заперечив, тоді як посилається на невиконання позивачем обовязку з надання рахунків як на підставу відсутності обовязку провести оплату послуг.

З вказаним висновком суд не може погодитися з таких підстав.

Згідно п. 1.2 договору відповідач як споживач зобовязався прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Згідно п. 2.2 договору відповідач як споживач зобовязався до 10 числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначена на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця).

Також згідно вказаного пункту договору споживач отримує платіжні вимоги доручення під розпис відповідальної особи.

Згідно п. 3.2.2 договору позивач зобовязався своєчасно надавати споживачеві платіжні вимоги-доручення до оплати.

Зміст вказаних положень договору свідчить про те, що сторонами визначено механізм оплати за надані комунальні послуги, зокрема, терміни оплати отриманих послуг.

Зокрема, п. 2.2 договору чітко визначено термін оплати до 10 числа поточного місяця, чітко окреслено спосіб визначення сум до сплати згідно платіжних вимог-доручень або на рівні сум минулого місяця, визначено спосіб доставки платіжних вимог-доручень під розпис відповідальної особи, тобто, нарочно.

Позивачем надано суду копії платіжних вимог-доручень за період з 31.01.08 р. по 30.12.09 р., на підставі яких відповідач мав здійснити оплату наданих послуг.

В якості доказу виконання обовязку вручення платіжних вимог-доручень позивач надав акт від 03.11.08 р. комісії у складі інженера КП по УЖГ, майстра ЖРЕО-420 та майстра дільниці ЖРЕО-420, згідно якого зазначено що орендар Міська клінічна лікарня №1 за адресою вул. Флоренції, 12-а (відділення профмедогляду) відмовляється приймати платіжні доручення, так як Головне управління Київської міської клінічної лікарні №1 має вимогу до КП по УЖГ отримувати платіжні доручення поштою.

Згідно п. 3.21 Положення про житлову ремонтно-експлуатаційну організацію Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до обовязків ЖРЕО відноситься надання рахунків на сплату комунальних платежів орендарям, власникам нежилих приміщень.

Відповідач, посилаючись на невручення йому платіжних вимог-доручень, факту відмови в їх отриманні не спростував.

Таким чином, позивачем виконано свій обовязок з надання платіжних вимог-доручень відповідачу, тоді як останній відмовився від їх отримання та оплати фактично отриманих послуг.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про неможливість виконання зобовязання з оплати отриманих послуг у звязку з відсутністю відповідних рахунків.

Також суд не вважає обґрунтованим висновок відповідача про можливість направлення рахунків іншим способом, ніж вручення під розпис відповідальної особи, оскільки позивач, з врахуванням положень п. 2.2 договору, не зобовязаний був використовувати інші способи доставки рахунків, ніж той, що передбачений договором.

Така можливість могла бути ним використана на власний розсуд, а не в обовязковому порядку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 26344, 4 грн. підлягають до задоволення.

Наданий суду розрахунок суми заборгованості відповідає відомостям з наданих рахунків-фактур.

Також підлягають до стягнення сума пені в розмірі 3333, 35 грн. згідно умов п.4.1.2 договору, а також інфляційні витрати в розмірі 765, 43 грн. та 3% річних в розмірі 3119, 59 грн. згідно ст. 625 ЦК України.

Пеня нарахована відповідачу згідно п. 4.1.2 договору, що прямо передбачає нарахування пені у випадку невчасної оплати платежів; пеня нарахована з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що є максимальним розміром пені згідно ч. 2 ст. 343 ГК України.

Стягнення інфляційних витрат та 3% річних прямо передбачено ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні №1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 01981738) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г, код ЄДРПОУ 03366612) 26344,40 грн. (двадцять шість тисяч триста сорок чотири гривні 40коп.) заборгованості за Договором №3/420 від 18.01.2008р., 3333,35 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 35коп.) пені, 3119,59 грн. (три тисячі сто девятнадцять гривень 59 коп.) 3% річних, 765,43 грн. (сімсот шістдесят пять гривень 43коп.) інфляційних нарахувань, 340, 26 грн. (триста сорок гривень 26 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 29.04.11 р.