Рішення № 15126507, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/89 (5015/483/11)18.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до

про Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в особі Львівської філії «Львів Терен»Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія «Інвестсервіс»

стягнення 26808,81 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в особі Львівської філії «Львів-Терен»Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» 26808,81 грн., в тому числі 24990,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1188,57 грн. пені, 230,04 грн. 3% річних, 399,84 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1034/09.010 від 17.04.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 30460,20 грн., а тому відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована УІСК «Інвестсервіс», позивач направив останньому вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу в межах визначеного ліміту відповідальності. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку в добровільному порядку, спір передано на розгляд суду.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Представники сторін у судове засідання не зявились.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань як позивача, так і позивача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-1034/09.010 від 17.04.2009, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»в особі філії Львівської регіональної дирекції (страховик) та громадянкою Плахтиною Жанною Анатоліївною (страхувальник) обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2 .

07.02.2010 у м. Львові по вулиці Липинського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_4. та автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2, отримав пошкодження, про що свідчить довідка АП ВДАІ м. Львова від 10.02.2010.

25.03.2010 ОСОБА_4 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок авторемонтного підприємства.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту № 82, складеного 01.03.2010 експертом товарознавцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2, становить 43716,67 грн.

Виплата страхового відшкодування здійснена позивачем на суму 30640,20 грн., в тому числі платіжним дорученням № 458 від 30.03.2010 на суму 9576,00 грн. оплачено рахунок № 30 від 26.03.2010 СПД ФО ОСОБА_3; платіжним доручення № 459 від 30.03.2010 на суму 9061,20 грн. оплачено рахунок № ХЯ6785 від 17.02.2010 СПД ФО Хариш Я.І та платіжним дорученням № 569 від 14.04.2010 на суму 12003,00 грн. оплачено рахунок № А6785 від 17.02.2010 ТОВ «Алекс со».

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 04.03.2010 у справі № 3-516/10 особою, винною у вчиненні 07.02.2010 ДТП по вулиці Липинського у місті Львові, визнано водія транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, була застрахована у Львівській філії «Львів Терен»ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/5417314) строком з 17.09.2009 по 18.09.2010 .

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5417314), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-1034/09.010 від 17.04.2009, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Львівській філії «Львів Терен»ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5417314) ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 000 грн., франшиза 510,00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» позивачем направлена претензія про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. (25000,00 грн. (ліміт відповідальності відповідача) 510,00 грн. франшиза), яка отримана останнім 01.09.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав, регресну вимогу позивача не задовольнив, в установлений законодавством термін кошти не перерахував. Обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування відповідач не спростував.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24990,00 грн. в порядку регресу є обґрунтованими.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Оскільки факт прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не оспорюється, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1188,57 грн. також визнаються судом правомірними.

Крім того, за прострочення виплати страхового відшкодування позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 399,84 грн. та 3% річних в розмірі 230,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом позову позивача є стягнення з відповідача страхового відшкодування. Спір у справі виник не з договірних зобовязань, а з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодувати, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічне установлено і нормою п. 1 ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток перейшло до позивача виключно у межах фактичних витрат по виплаті страхового відшкодування, без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування.

За вказаних обставин та виходячи з того, що з боку відповідача існує обов'язок щодо відшкодування шкоди внаслідок деліктного зобов'язання, положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.

Зазначена позиція підтримується Вищим господарським судом України (постанова від 28.09.2010 у справі № 34/313).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 24990,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу та 1188,57 грн. пені. Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3%річних задоволенню не підлягають.

У звязку з частковим задоволенням позову судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до вимог позивача про відшкодування відповідачем вартості послуг адвоката суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 № 01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», вказано, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Договір про надання правової допомоги від 01.04.2008 та додаткова угода № 1 від 01.06.2009 до цього договору, надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження здійснених витрат, підписана ОСОБА_2 не як адвокатом, а як фізичною особою підприємцем. Тому відсутні підстави вважати, що понесені за вказаним договором витрати є витратами на сплату вартості послуг адвоката, які підлягають відшкодуванню в порядку ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, оф. 208, ідентифікаційний код 23498273, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) в особі Львівської філії «Львів-Терен»(79008, м. Львів, пл. Данила Галицького, 2, ідентифікаційний код 20855353) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456, р/р 2650701070621 в Першій Львівській філії АТ «КредоБанк»МФО 325365) 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. виплати страхового відшкодування в порядку регресу, 1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 57 коп. пені, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 08 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:29.04.2011