Рішення № 15126494, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/1019.04.11 за позовом приватного акціонерного товариства “Центренерго”

в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електричної станції

до відповідача-1: державного підприємства “Вугілля України”;

до відповідача-2: ДП “Антрацит”;

до відповідча-3: ВАТ ЦЗФ “Нагольчанська”;

про стягнення 9314 грн. 88 коп.,

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Пась М.П.,

за участю представників сторін:

від позивача:                    Твердохліб С.М. –представник

від відповідача –1:          Андрусенко Ю.С. –представник

від відповідача –2:          не з’явився

від відповідача –3:          не з’явився

Суть спору

09.02.2011р. відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 9314 грн. 88 коп. завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач здійснив поставку вугілля неналежної якості та перевищив норми завантаження вагонів, у результаті чого Позивач вимушений був сплатити залізниці вартість понад нормованого користування вагонами, оплатити вартість додаткових маневрових робіт та перевантаження вагонів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2011р. року порушено провадження у справі № 64/10 та призначено її розгляд на 25.02.2011р.

Представник Позивача у судовому засіданні 25.02.2011 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 25.02.2011 року представником Відповідача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів –ДП «Антрацит», ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська».

Клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів мотивовано тим, що відповідач є лише оператором ринку енергетичного вугілля, ДП «Антрацит»є вугледобувним підприємством, ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська»є вантажовідправником спірного вугілля, у тому, що позивач поніс додаткові витрати на суму, яка визначена у позові вплинули і дії вказаних юридичних осіб.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2011 року у справі № 64/10 залучено до участі у справі в якості відповідачів ДП “Антрацит” (далі - відповідач - 2) та ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська»(далі відповідач - 3), розгляд справи відкладено на 25.03.2011р..

21.03.2011р. до господарського суду міста Києва надійшов лист з повідомленням від державного підприємства «Антрацит», в якому останній повідомив, що не може надати письмові пояснення на позовні вимоги ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»про стягнення 9314,88 грн., оскільки позивачем не була надана копія позовної заяви, з доданими до неї документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2011 року у справі № 64/10, розгляд справи відкладено на 19.04.2011р..

У судовому засіданні 19.04.2011р. представник позивача подав клопотання про заміну позивача його правонаступником –публічне акціонерне товариство «Центренерго». В обгрунтування заявленного клопотання додано докази: копії довідки з ЄДРПОУ; свідоцтва про реєстрацію юридичної особи; довідки з ЄДРПОУ Трипільської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго»; статуту ПАТ «Центренерго».

Суд керуючись ст. 25 ГПК України задовольнив клопотання позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2011р. надав суду відзив, в якому просить суд відмовити у позові повністю. Відзив мотивовано тим, що ПАТ «Центренерго»не довело, що йому було заподіяно збитки саме в результаті дій чи бездіяльності відповідача, не доведено наявності причинного зв’язку між протиправними діями чи бездіяльністю ДП «Вугілля України»та збитками позивача.

У судовому засіданні 19.04.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Між позивачем (за Договором - покупець) та Відповідачем –1 (за Договором - постачальник) було укладено договір поставки №01-10/1-ЕН від 01.02.2010 року, відповідно до якого останній зобов’язався передати у власність Позивача вугілля кам’яне в асортименті та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Пунктом 2.1 договору №01-10/1-ЕН від 01.02.2010 року сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах DDP (залізнична станція призначення), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс”, в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору.

На виконання умов Договору на адресу Трипільської ТЕС (структурний підрозділ Позивача) у липні 2010 року був направлений вагон з вугіллям №67865824, залізнична накладна №52610383.

Згідно з Актом загальної (форма ГУ-23) від 31.07.2011 року та Комерційним актом АА №036729/177/322 від 27.07.2010 року (форма ГУ-22) встановлено, що на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці при проведенні контрольного зважування виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 72080 + 3080 кг) та масою, зазначеною у накладній (нетто 69 000 кг), а саме було виявлено навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагону №67865824. (копії наявні у матеріалах справи)

Відповідно до пункту 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів (стаття 62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

В пункті 2.6 названих Правил усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

Згідно з пунктом 25.2 розділу 25 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника (Частина I), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, якщо надлишок вантажу виявлено під час перевезення, то він повинен бути вивантажений і досланий за призначенням із стягненням з одержувача плати за всю відстань перевезення, як за самостійну відправку на загальних підставах.

Оскільки дані щодо маси вантажу в зазначеному вагоні не відповідали фактичним даним, то Південно-Західною залізницею були надані додаткові послуги по обслуговуванню вантажу –маневрові роботи, збір за зберігання вантажу, зважування на вагах залізниці, заповнення документів, плата за бланки, повідомлення одержувача, за що було утримано із Позивача всього 9314,88 грн., що підтверджується копією накопичувальної картки №30081333 від 30.08.2010 року.

Відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

Позивачем на адресу Відповідача було надіслано претензію від 07.10.2010 року №10-6972 з вимогою відшкодувати понесені збитки, яку Відповідач залишив без відповіді, на момент розгляду справи судом витрати не компенсовано.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (пункт 2 статті 224 Господарського кодексу України).

Згідно з статтею 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Правилами “Інкотермс”, в редакції 2000 р. визначено, що термін "вантажовідправник" (shipper) позначає як особу, що передав товар для перевезення, так і особу, що укладає договір із перевізником; Ризик втрати чи пошкодження товару, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходить від продавця до покупця в момент виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки. (А.4. Поставка). Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4. (А.5. Перехід ризиків). Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: - додатково до витрат, що випливають із статті А.3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; (А.6. Розподіл витрат).

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 додаткових витрат на загальну суму 9314,88 грн., понесених товариством в зв’язку з перевантаженням залізничною станцією Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці надлишково навантаженого Відповідачем вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи вище викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4; ідентифікаційний код 32709929) на користь публічне акціонерного товариства “Центренерго” (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; ідентифікаційний код 22927045) 9314 грн. 88 коп. збитків, 102 грн. 00 коп. витрат з державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Н.І. Зеленіна