Рішення № 15126326, 29.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/3129.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«Система капітального інвестування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Аксіома»

про стягнення процентів та пені за договором позики від 11.11.2009р.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 21-12/10 від 21.12.2010р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 29.04.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Система капітального інвестування»(надалі ТОВ «КУА «Система капітального інвестування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Аксіома»(надалі ТОВ «Бізнес Аксіома», відповідач) суми нарахованих процентів в розмірі 87347, 40 грн. та пені в розмірі 8294, 65 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем згідно договору позики, укладеного між сторонами 11.11.2009р. рахується заборгованість в сумі 87347, 40 грн. несплачених процентів, яку посилаючись на положення Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку разом із сумою пені, нарахування якої передбачено договором.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 24.02.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалами від 28.02.2011р., від 25.03.2011р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2009 року між ТОВ «КУА «Система капітального інвестування»та ТОВ «Бізнес Аксіома»укладено договір позики, згідно з яким позикодавець (позивач у справі) в порядку та на умовах, визначених договором, зобовязувався надати позичальнику (відповідач у справі) грошові кошти в розмірі, визначеному договором, а останній зобовязувався прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання грошових коштів у строк та розмірах, що обумовлені умовами договору (п. 1.1 договору).

На виконання договору, позивачем перераховано на користь відповідача 1650000 грн. та 1830 000 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 3 від 26.11.2009р., № 5 від 30.11.2009р..

Умовами договору (п. 2.2) сторони погодили сплату позичальником процентів за користування грошовими коштами отриманими за договором за ставкою в розмірі 14% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу положень договору (п. 4.7, п. 4.8) позика вважається поверненою позикодавцю позичальником з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в банківській установі, що його обслуговує; позичальник має право на дострокове повернення грошових коштів отриманих за договором та сплату процентів за користування ними.

Суму отриманих коштів у позику за договором від 11.11.2009р. відповідачем повернуто 17.02.2010р., і того ж дня проведено часткове погашення процентів на суму 20000 грн., що підтверджено довідкою з банку за вих. 8.4-142/02 від 28.02.2011р., банківськими виписками, які залучені до справи.

Отриманим від відповідача листом за вих. № 17-02/10 від 17.02.2010р. повідомлено позивача про повернення отриманих за договором позики коштів в сумі 3480000 грн. та 20000 грн. як часткове погашення заборгованості за нарахованими відсотками за 2009 рік, а також зазначено, що решта заборгованості буде сплачена в порядку встановленому договором позики.

Враховуючи неотримання від відповідача грошових коштів по сумі 87347, 40 грн., що разом із сплаченими коштами в розмірі 20000 грн. складає загальну суму процентів за час користування позикою на умовах договору від 11.11.2009р., заборгованість по несплачених процентах заявляється позивачем до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.3 договору сторони погодили, що сплата процентів за договором здійснюється позичальником залежно від його фінансового результату діяльності, однак не рідше одного разу а квартал до 20 числа місяця наступного за кварталом.

Довідкою з банку за вих. 8.4-142/02 від 28.02.2011р. (ПАТ «Єврогазбанк») підтверджено повернення суми позики на рахунок товариства та часткову сплату процентів в розмірі 20000 грн., що надійшли в періоді з 11.11.2009р. по 25.02.2011р..

Строк виконання зобовязань щодо перерахування процентів за користування коштами в періоді з 11.11.2009р. по 17.02.2010р. є таким що настав (20.01.2010р. по сумі 43277, 26 грн.; 20.04.2010р. по сумі 64070, 14 грн.), однак умови договору щодо повної сплати процентів відповідачем порушені, в рахунок погашення процентів отримано 20000 грн., заборгованість відповідача залишилась несплаченою в сумі 87347, 40 грн., у звязку з чим враховуючи обовязковість укладеного договору для сторін (ст. 629 ЦК України) заявлені позовні вимоги про стягнення несплачених процентів визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.3 договору від 11.11.2009р. у випадку порушення позичальником строку сплати процентів за користування позикою, визначеного п. 2.3 договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи зі строку настання виконання зобовязання по поверненню коштів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої Постановою НБУ № 468 від 10.08.2008р. (10,25%), Постановою НБУ № 259 від 07.06.2010р. (9,5%), Постановою НБУ № 320 від 07.07.2010р. (8,5%), Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%), в межах строку нарахування пені передбаченого законом (не більше півроку) і складає 8294, 65 грн. (розрахунок приведений у позовній заяві).

Заявлені позовні вимоги матеріалами справи не спростовані, жодних належних доказів сплати процентів за користування грошовими коштами отриманими у позику у повному розмірі та у строки встановлені договором від 11.11.2009р., суду не представлено у звязку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 956, 42 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Аксіома»(02098. м. Київ, пр-т. Тичини 20, п/р 260032483 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Києва, МФО 300863, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35362291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Система капітального інвестування»(01135, м. Київ, вул. В. Чорновола 12, п/р 265023033693 в Центральному відділенні АТ «Єврогазбанк»м. Києва, МФО 380430, ідент. код 35467642) 87347, 40 грн. (вісімдесят сім тисяч триста сорок сім гривень 40 копійок) нарахованих процентів за користування коштами, 8294, 65 грн. (вісім тисяч двісті девяносто чотири гривні 65 копійок) пені, 956, 42 грн. (девятсот пятдесят шість гривень 42 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.05.2011