Рішення № 15124655, 06.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 14/038-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста” м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали ”, м. Біла Церква

про стягнення 24395, 95 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ВАТ „Будматеріали” про стягнення 23800, 00 грн. заборгованості, 430, 30 грн. інфляційних збитків, 165, 65 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно накладної № 011002 від 01.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2011 р. порушено провадження у справі № 14/038-11 за позовом ТОВ „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста” до ВАТ „Будматеріали” про стягнення 24395, 95 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.03.2011 р.

09.03.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.03.2011 р.

18.03.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.04.2011 р.

04.04.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо позовних вимог.

06.04.2011 р. представник позивача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 р. позивачем було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 28000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 011002 від 01.10.2010 р. на суму 28000, 00 грн. та довіреністю серії ЯПЛ № 949562 від 28.09.2010 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1 на отримання товару, наявними в матеріалах справи.

За період існування господарських відносин між сторонами відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 4 200, 00 грн., що підтверджується позовною заявою № 1БЦ від 18.02.2011 р., претензійним листом № 1797 від 10.11.2010 р. ТОВ „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста”, листом № 331 від 16.11.2010 р. ВАТ „Будматеріали”, наявними у матеріалах справи.

12.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензійним листом № 1797 від 10.11.2010 р., у якій просив відповідача оплатити заборгованість за проданий товар у розмірі 24000, 00 грн.

В листопаді 2010 р. на претензійний лист № 1797 від 10.11.2010 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 331 від 16.11.2010 р., у якому зазначив, що визнає у повній мірі заборгованість перед позивачем за куплений товар у розмірі 24000, 00 грн., яку зобовязується погасити до 20.12.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обовязку відповідачем щодо оплати товару виникло після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, а саме з 20.11.2010 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 23800, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 011002 від 01.10.2010 р. на суму 28000, 00 грн. та довіреністю серії ЯПЛ № 949562 від 28.09.2010 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1 на отримання товару, позовною заявою № 1БЦ від 18.02.2011 р., претензійним листом № 1797 від 10.11.2010 р. ТОВ „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста”, листом № 331 від 16.11.2010 р. ВАТ „Будматеріали”, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 23800, 00 грн. за видатковою накладною є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 20.11.2010 р. по 15.02.2011 р. всього на загальну суму 430, 30 грн. та 165, 65 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

20.11.2010 - 15.02.2011238001.018428.4024228.40

23 800, 00 грн. х 1, 018 = 24 228, 40 грн.; 24 228, 40 грн. - 23 800, 00 грн. = 428, 40 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за накладною № 011002 від 01.10.2010 р. у вищевказаний період становить 428, 40 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 428, 40 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 20.11.2010 р. по 15.02.2011 р., сума заборгованості 23 800, 00 грн., кількість днів заборгованості 88 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2380020.11.2010 - 15.02.2011883 %172.14

23 800, 00 грн. х 0, 03 % х 88/365 = 172, 14 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості за накладною № 011002 від 01.10.2010 р. у вищевказаний період становить 172, 14 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 165, 65 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали” (ідентифікаційний код 00290995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста” (ідентифікаційний код 33221885) 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 40 (сорок) коп. інфляційних збитків, 165 (сто шістдесят пять) грн. 65 (шістдесят пять) коп. 3 % річних та судові витрати 243 (двісті сорок три) грн. 94 (девяносто чотири) коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

04 травня 2011 р.