Рішення № 15124040, 28.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.11р.Справа № 5005/3477/2011 За позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-23», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 73 576,14 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора: Дидюк Н.О.-посвідчення № 32;

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 16.12.2010р .№1;

від відповідача: ОСОБА_2-представник, довіреність від 05.04.011р.;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” (далі позивач) з позовом у якому просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Восток-23” (далі відповідач) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” заборгованість за теплову енергію у сумі 55164,69 грн., пеню у розмірі 370,05 грн., інфляційні втрати у розмірі 14635,72 грн., 3% річних у розмірі 3405,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору №99 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.01.2006 р., укладеного між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” та Житлово-будівельним кооперативом “Восток-23”.

Прокурор зазначає, що відповідач не сплатив заборгованість за надані позивачем послуги за період з листопада 2007 р. по листопад 2010 р. у розмірі 55164,69 грн., тому, з посиланням на п. 3.3 Договору, нарахував відповідачу пеню розмірі 370,05 грн., та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував інфляційні втрати у розмірі 14635,72 грн., 3% річних у розмірі 3405,68 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позовні вимоги частково, просить суд застосувати строк позовної давності оскільки позивач заявив до стягнення суму заборгованості у розмірі 8356,16 грн. яка виникла станом на 01.11.2007 р., а також надав контррозрахунок суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

У судовому засіданні 28.04.2011 р. від прокурора надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за теплову енергію у сумі 55164,69 грн., пеню за період з 16.12.2010 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 91,83 грн., інфляційні втрати за період з січня 2008 р. по лютий 2011 р. у розмірі 7981,29 грн., 3% річних за період з 16.12.2007 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 2136,70 грн.

Відповідач у судове засідання 28.04.2011 р. надав відзив на уточнення позовних вимог, відповідно до якого з уточненими позовними вимогами погоджується частково, але просить застосувати строки позовної давності щодо стягнення з відповідача суму заборгованості яка виникла станом на 01.11.2007 р. у розмірі 15756,16 грн., що підтверджує також актом звірки розрахунків проведеної між сторонами станом на 26.04.2011 р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 28.04.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 року між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” (даліпозивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом “Восток-23” (далі відповідач, споживач) було укладено Договір №99 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3 Договору, постачальник відпускає споживачу теплову енергію на обєкти, що вказані в таблиці №2, згідно до встановленого плану теплопостачання з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. (відповідно до додатків до договору: таблиця №1 та №2, акт межі розподілу).

Строк дії договору в подальшому було пролонговано до 31.12.2010 р. на підставі п. 6.1 договору.

Облік споживання теплової енергії проводиться приладами обліку кількості теплової енергії або розрахунковим методом за їх відсутності, що передбачено п. 2.1 договору.

Щомісячно, в строк до 25 числа, споживач, що має прилади обліку, інформує постачальника про фактичне споживання теплової енергії з подальшим складання акту, відповідно до п. 2.4 договору.

Згідно п. 3.1 договору, споживач проводить оплату за отриману теплову енергію щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Розрахунки за теплову енергію, що споживаються проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області “Про упорядкування тарифів на послуги теплопостачання в місті Кривому Розі ” №584 від 13.08.2008 р. 245 грн. за 1 Гкал.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору постачальник надав, а споживач прийняв теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за період з листопада 2007 року по листопад 2010 р. на загальну суму 55164,69 грн. (з ПДВ).

У відповідності до умов договору, позивачем за вказаний період з листопада 2007 р. по листопад 2010 р. щомісячно виставлялися рахунки фактури №99 (а.с. 16-33), що підтверджено також реєстрами виставлених позивачем рахунків (а.с. 34-55).

Згідно до розрахунку позивача за договором за період з листопада 2007 р. по листопад 2010 р. (а.с. 13) всього нараховано за отриману відповідачем енергію 280657,47 грн., сплачено 225492,78 грн., сума заборгованості відповідача за цей період складає 55164,69 грн., з якої заборгованість відповідача за теплову енергію станом на 01.11.2007 р. - 19441,85 грн.

Прокурор посилається на те, що відповідач не сплачував в повному обсязі за послуги за вказаний період, заборгованість відповідача станом на 10.03.2011 р. складала 55164,69 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

В ході розгляду справи відповідач надав до суду акт звірки розрахунків між сторонами станом на 26.04.2011 р., підписаний представниками та завірений печатками обох сторін (а.с. 108-109),

відповідно до якого підтверджено заборгованість відповідача за теплову енергію станом на 01.11.2007 р. у розмірі 15756,16 грн., та заборгованість за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року у розмірі 39408,53 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків встановлених п. 3.1 договору нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

На підставі п. 3.3 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.12.2010 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 91,83 грн. (згідно до розрахунку суми пені а.с. 105).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно до розрахунку наданого позивачем (а.с. 105-106), на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував на суму заборгованості за кожним несплаченим рахунком за період з

з 16.12.2007 р. по 09.03.2011 р. інфляційні втрати у розмірі 7981,29 грн., 3% річних за період з 16.12.2007 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 2136,70 грн.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи, що позивач направляв рахунки для сплати відповідачу у 2007 році щомісячно, а тому знав про порушення відповідачем своїх зобовязань з їх оплати, але за захистом свого порушеного права вчасно до суду не звертався, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15 756,16 грн. відмовити у звязку з закінченням строку позовної даності.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року у розмірі 39408,53 грн., пеню за період з 16.12.2010 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 91,83 грн., інфляційні втрати за період з 16.12.2007 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 7981,29 грн., 3% річних за період з 16.12.2007 р. по 09.03.2011 р. у розмірі 2136,70 грн., в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15756,16 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог, а саме: державне мито у сумі 496,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 179,12 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Восток-23” (50065, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Косіора, 51 А; код ЄДРПОУ 21910396) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за теплову енергію у розмірі 39408,53 грн. (тридцять девять тисяч чотириста вісім грн. 53 коп.), пеню у розмірі 91,83 грн. (девяносто одна грн. 83 коп.), інфляційні втрати у розмірі 7981,29 грн.(сім тисяч девятсот вісімдесят одна грн. 29 коп.) , 3% річних у розмірі 2136,70 грн. (дві тисячі сто тридцять шість грн. 70 коп.)

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Восток-23” (50065, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Косіора, 51 А; код ЄДРПОУ 21910396) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито у сумі 496,19 грн. (чотириста девяносто шість грн. 19 коп.)

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Восток-23” (50065, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Косіора, 51 А; код ЄДРПОУ 21910396) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок №31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, код 22050003, ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 179,12 грн. (сто сімдесят девять грн. 12 коп.).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 15 756,16 грн. відмовити.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

05.05.2011 р.