Постанова № 15123727, 26.04.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2011 року Справа № 5002-30/5948-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧерткової І.В.,

суддівВолкова К.В.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №085-Д від 05.01.11; відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго"

відповідач: ОСОБА_3, НОМЕР_1 від 26.10.98; фізична особа - підприємець ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22 лютого 2011 року у справі №5002-30/5948-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)

в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Бірюкова, 16, м. Ялта, 98604)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, м. Ялта, 98640)

про стягнення 2 741,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за електроенергію у сумі 2165,57 грн., 317, 67 грн. пені, 3% річних у сумі 37, 74 грн., 220, 81 грн. інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2011 року у справі №5002-30/5948-2010 позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 2165, 57 грн., 3% річних 37, 74 грн., інфляційні витрати 220, 81 грн. В частині стягнення пені у сумі 317, 67 грн. у позові відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає те, що рішення прийняте без всебічного і повного зясування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції у рішенні не відобразив значної частини заперечень, викладених у відзиві і взагалі не виклав змісту додаткових пояснень та заяви про витребування доказів, не вказав мотивів, за якими відхилив зазначену заяву та докази відповідача.

Зазначає, що не доведено факту надання електроенергії відповідачу і відповідно факту споживання ним електроенергії, таким чином позов не містить фактичної підстави. Наведене вказує на відсутність предмету спору, що є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

28 липня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго»(постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, (споживач) був укладений договір постачання електричної енергії №2882 (а.с.17-20), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, відповідно до умов цього договору та додаткам до договору, які с його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору постачальник зобов'язується відпускати електроенергію споживачу, як різновид товару в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору.

Згідно пункту 2.2.3 договору споживач повинен оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку № 4.1 або 4.2 «Порядок розрахунків»(а.с.23).

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 договору встановлено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за електричну енергію, що поставляється за роздрібними тарифами, що розраховані згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності і постачання електричної енергії за регульованим тарифом, і інші платежі, обумовлені цим договором, обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживача згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до Правил користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 9.7 договору договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.04, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Даний договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні однієї із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або його перегляд.

На теперішній час договір вважається таким, що діє.

Додатковою угодою від 04.06.07 (а.с.21) до договору про постачання електричної енергії абзац 1 пункту 2 додатку № 4.1 до договору (а.с.23 зі зворотом) був змінений та викладений у наступній редакції: споживач до 10 числа, яке передує розрахунковому періоду, здійснює платежі на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії. Зазначений платіж здійснюється винятково за рахунком, який виставляється постачальником, розрахованому на підставі заявленого обсягу споживання електричної енергії та тарифу поточного місяця.

Абзаци 1 та 2 пункту 3 додатку №4.1 до договору викладені у наступній редакції: обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до меж балансової приналежності електромереж, встановлюються у відповідності з «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії»(Додаток № 2 до договору, надалі - «Акт»), підписаним споживачем та скріпленим печаткою споживача. «Акт»заповнюється споживачем у графах 1-9. З боку постачальника «Акт»перевіряється та підписується уповноваженою особою.

Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приборів обліку, оформлює «Акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії»та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня за днем показників (пункт З додаткової угоди від 04.06.07 до договору № 2882).

Відповідно до додатку №4.1 до договору (а.с.23 зі зворотом) споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів обліку, оформлює акт та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня за днем зняття показників.

Відповідно до пункту 1 додатку № 4.1 до договору (а.с.23 зі зворотом) розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до умов договору. Розрахункова дата (день, коли споживач надає «Акт про обсяги спожитої електроенергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 11 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 11 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових приладів обліку відповідно до переліку об'єктів та точок комерційної звітності фіксуються 11 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги наданої споживачу електричної енергії»у двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Відповідно до пункту З додатку № 4.1 до договору, якщо постачальник електричної енергії, у зазначений у договорі строк, не отримав відомості про обсяги спожитої електричної енергії, визначення об'єму спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до ПКЕЕ.

Згідно пункту 6 додатку № 4.1 до договору у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії здійснює постачальнику нарахування за весь час прострочення, включно день фактичної оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за які здійснювалися нарахування та 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за використану електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідачем за розрахункові періоди з лютого 2009 року по липень 2009 року «Акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії»не надавались, у звязку з чим фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 відповідно до пункту З додатку № 4.1 до договору №2882 від 28 липня 2004 року був здійснений розрахунок спожитої електроенергії за правилами пункту 6.39 ПКЕЕ.

За розрахункові періоди з лютого 2009 року по липень 2009 року заборгованість за спожиту електроенергію склала 2165, 57 грн., що підтверджується рахунками, виданими до сплати (а.с.35-47).

За розрахунковий період лютий 2009 року (з 11.01.09 по 11.02.09) об'єм спожитої електроенергії відповідачу був визначений по середньодобовому об'єму споживання за розрахунковий період січня 2009 року та склав 0 кВт/г, з урахуванням передоплати станом на початок розрахункового періоду березня 2009 року передплата становила 107,35 грн.

За розрахунковий період березня 2009 року (11.02.09 по 11.03.09) обсяг спожитої електроенергії відповідачу встановлений по дозволеної до використання потужності та склав 672 кВт/г на суму 471,42 грн., з урахуванням передоплати станом на початок розрахункового періоду березня 2009 року заборгованість за розрахунковий період березня 2009 року становила 364, 07 грн. (а.с.46).

За розрахунковий період квітня 2009 року (11.03.09 по 11.04.09) обсяг спожитої електроенергії відповідачу встановлений по дозволеної до використання потужності та склав 744 кВт/г, заборгованість за розрахунковий період квітня 2009 року, з врахуванням передплати, становила 364, 07 грн. (а.с.44).

За розрахунковий період травня 2009 року (з 11.04.09 по 11.05.09) обсяг спожитої електроенергії відповідачу встановлений по дозволеної до використання потужності та склав 720 кВт/г, заборгованість за розрахунковий період травня 2009 року становила 505, 09 грн. (а.с.42).

За розрахунковий період червня 2009 року (11.05.2009р. по 11.06.09) обсяг спожитої електроенергії відповідачу встановлений по дозволеної до використання потужності та склав 744 кВт/г, заборгованість за розрахунковий період червня 2009 року становила 521, 93 грн. (а.с.40)

За розрахунковий період липня 2009 року (11.06.09 по 26.06.09), на час припинення постачання електроенергії, обсяг спожитої електроенергії відповідачу встановлений по дозволеної до використання потужності та склав 360 кВт/г, заборгованість на розрахунковий період липня 2009 року становила 252, 55 грн. (а.с.37).

Несплата відповідачем спожитої електричної енергії стала підставою для звернення відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з позовом про стягнення заборгованості за електроенергію у сумі 2165,57 грн., 317, 67 грн. пені, 3% річних у сумі 37, 74 грн., 220, 81 грн. інфляційних витрат.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між відкритим акціонерним товариством «Крименерго»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, був укладений договір постачання електричної енергії №2882 від 28 липня 2004 року (а.с.17-20)

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до пункту 1 додатку № 4.1 до договору (а.с.23 зі зворотом) розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до умов договору. Розрахункова дата (день, коли споживач надає акт про обсяги спожитої електроенергії, а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 11 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 11 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових приладів обліку відповідно до переліку об'єктів та точок комерційної звітності фіксуються 11 числа кожного місяця та оформлюються актом про обсяги наданої споживачу електричної енергії у двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Відповідно до пункту З додатку № 4.1 до договору, якщо постачальник електричної енергії, у зазначений у договорі строк, не отримав відомості про обсяги спожитої електричної енергії, визначення об'єму спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до ПКЕЕ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за розрахункові періоди з лютого 2009 року по липень 2009 року акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії не надавались, тому позивач правомірно визначив об'єм спожитої електричної енергії відповідно до ПКЕЕ.

Доказів погашення заборгованості за спожиту електроенергію відповідач не надав, тому, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості за електроенергію у сумі 2165, 57 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Згідно пункту 6 додатку № 4.1 до договору (а.с.23 зі зворотом) у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії здійснює постачальнику нарахування за весь час прострочення, включно день фактичної оплати: 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за використану електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" у своєму позові просить стягнути нараховані на основну заборгованість 3% річних у сумі 37, 74 грн. та 220, 81 грн. інфляційних витрат.

Перевіривши правильність розрахунків інфляційних витрат та 3% річних судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача по стягненню з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 Господарського кодексу України регламентоване застосування штрафних санкцій. Так, відповідно до частини 6 наведеної статті нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" у своєму позові просить стягнути пеню у сумі 317, 67 грн. за період прострочення зобовязання з 11.01.10 по 11.05.10 (а.с.14).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 317, 67 грн., оскільки вона розрахована з порушенням строку, встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що не доведено факту надання електроенергії відповідачу і відповідно факту споживання ним електроенергії, таким чином позов не містить фактичної підстави та наведене вказує на відсутність предмету спору, що є підставою для припинення провадження у справі, спростовується викладеним вище.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції у рішенні не відобразив значної частини заперечень, викладених у відзиві і взагалі не виклав змісту додаткових пояснень та заяви про витребування доказів, не вказав мотивів за якими відхилив зазначену заяву та докази відповідача, спростовуються, виходячи з наступного.

Пункт 2 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлює обовязок суду відобразити у описовій частині рішення, зокрема, стислий зміст відзиву на позовну заяву. Судом першої інстанції вимога наведеного пункту статті була виконана. З тексту додаткових пояснень до заперечень (а.с.88-91) наданих позивачем вбачається, що вони лише більш розгорнуто відображають зміст відзиву на позовну заяву (а.с.59-60). Тому суд правомірно не виклав змісту цих додаткових пояснень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наведеної норми випливає, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, якими підтверджуються або спростовуються обставини, які мають відношення до предмету спору. Клопотанням про витребування доказів (а.с.87) відповідач просив витребувати у позивача документи, складанням яких супроводжувалося припинення подачі електроенергії 26.06.09. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за електроенергію у сумі 2165,57 грн., 317, 67 грн. пені, 3% річних у сумі 37, 74 грн., 220, 81 грн. інфляційних витрат з підстав неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором №2882 від 28 липня 2004 року.

Таким чином, обставини, які мають відношення до предмету спору, документами, що просив витребувати відповідач, ні підтверджуються, ні спростовуються.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Пунктами „а” та „г” частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” встановлено, що розмір ставки державного мита із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із апеляційних скарг із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 2424, 12 грн.

Отже, з урахуванням сплаченого державного мита у сумі 14, 00 грн. підлягає стягненню 31, 09 грн. державного мита.

Заявник апеляційної скарги доказів сплати державного мита у встановленому розмірі не надав, тому суд вважає необхідним стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в дохід державного бюджету 31, 09 грн. державного мита.

Керуючись статтею 46, статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2011 року у справі №5002-30/5948-2010 залишити без змін.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в дохід державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 31113095700007 ГУ ДК України в м. Севастополі, одержувач: 22090200, МФО 824509, ЗКПО 24035598) 31, 09 грн. державного мита.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяІ.В. Черткова

СуддіК.В. Волков

В.А. Лисенко

Розсилка:

1. Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)

Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Бірюкова, 16,Ялта,98604)

2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

3.

4.