Постанова № 15123583, 11.04.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

11.04.11 Справа № 3/234(10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011 року справа №3/234(10)

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача Червінь Н.В., Безвенюк В.В.

від відповідача ОСОБА_7

Розглянувши апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, б/н від 04.03.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 року (підписане 25.02.2011 року), суддя Березяк Н.

по справі №3/234(10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галремсервіс», м.Львів

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, м.Львів

про стягнення 18888,28 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2011 року по справі №3/234(10) позов ТзОВ «Галремсервіс»задоволено частково, стягнено з ПП ОСОБА_6 на користь ТзОВ «Галремсервіс»: 17136,80 грн. неустойки, 857,55 грн. заборгованості по комунальних послугах. В решті частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.509, 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України та умови договору оренди №14 від 01.07.2010 року , вважає правомірною нараховану позивачем до стягнення з відповідача неустойку в сумі 17136,80 грн. за період з 01.10.2010 року по 23.12.2010 року в розмірі подвійної орендної плати та 857,55 грн. заборгованості за комунальні послуги за вересень та жовтень 2010 року. Одночасно, суд посилаючись на положення п.2 ст.291 ГК України, відхилив твердження відповідача про те, що договір оренди автоматично пролонгований. Поряд з цим, судом припинено провадження у справі в частині стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені, в звязку з відмовою позивача від стягнення таких.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СПД-фізична особа ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 року по справі №3/234 (10) в частині стягнення неустойки в сумі 17136,80 грн. та 857,55 грн. заборгованості по комунальних платежах, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що строк договору оренди №14 від 01.07.2010 року встановлено з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, проте, відповідач після 30.09.2010 року продовжував користуватись орендованими приміщеннями, проти чого не заперечував позивач, а відтак, в звязку із відсутністю заперечень та повідомлень про відмову від продовження договору, такий поновлено до 30 грудня 2010 року. Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на положення ч.4 ст.284 ГК України, якою визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі

Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

01.07.2010 року між ТзОВ «ГАЛРЕМСЕРВІС»(в тексті договору орендодавець) та СПД-фізичною особою ОСОБА_6 (в тексті договору орендар) укладено договір оренди №14, відповідно до умов якого позивач передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення, площею 174,1 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2010 року.

Базовий розмір орендної плати за оренду визначеного в п.1.1 майна (без врахування комунальних послуг) встановлюється у розмірі 3125 грн. в місяць, в тому числі ПДВ 20% на дату підписання договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 3 місяці, що діє з 01.07.2010 року до 30.09.2010 року включно.

01.07.2010 року сторонами підписано акт приймання-передачі майна (додаток №2 до договору оренди №14 від 01.07.2010 року), згідно якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв приміщення площею 174,1 кв.м.

Відповідно до п.2.3 договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем (ПП ОСОБА_6.) - ТзОВ „Галремсервіс” в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю, орендар зобовязувався вчасно вносити оренду плату та оплачувати комунальні платежі, а після припинення дії договору повернути майно орендодавцю по акту приймання передачі.

Згідно п. 2.3 договору майно вважається поверненим орендодавцю (позивачу) з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Позивач вказує на те, що відповідачем порушено строки оплати комунальних платежів та своєчасно не повернуто обєкт оренди після припинення дії договору, та посилаючись на п.3.1 договору оренди нараховує за період з 01.10.2010 року по 23.12.2010 року неустойку в розмірі 17136,80 грн., зазначаючи при цьому в позовній заяві, що це заборгованість по орендній платі.

Слід зазначити, що суд першої інстанції вважає неправомірними доводи відповідача про те, що з врахуванням положень ч.1 ст.764 ЦК України, договір оренди № 14 від 01.07.2010 року автоматично пролонгований на тих самих умовах на такий самий строк так як після закінчення терміну дії договору оренди він продовжував користуватися орендованими приміщеннями, оскільки відповідно до п.11.1 договору № 14 від 01.07.2010 року термін дії договору встановлено в три місяці з 01.07.2010 року по 30 вересня 2010 року, а умовами договору не передбачено права автоматичного поновлення строку його дії у випадку відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку його дії. При цьому, господарський суд зазначає, що на відміну від ст.781 ЦК України, положеннями п.2 ст.291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як уже зазначено вище, у п.11.1 договору оренди №14 від 01.07.2010 року встановлено, що договір термін дії договору встановлено в три місяці з 01.07.2010 року по 30 вересня 2010 року.

Відповідно до п.11.8 договору взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Так, відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Одночасно, нормами Господарського кодексу України, а саме ч.4 ст.284 ГК України, визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, норма ч.1 ст.764 ЦК України узгоджується із нормою ч.4 ст.284 ГК України, чого не взято до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Слід зазначити, що позивачем не подано суду доказів того, що ним надсилалось на адресу відповідача заява про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

З огляду на наведене, договір оренди №14 від 01.07.2010 року вважається продовженим на той самий строк, а саме на три місяці (жовтень, листопад, грудень), тобто до 31.12.2010 року.

Враховуючи наведене, правомірними є заявлені позивачем до стягнення 8568,40 грн. - заборгованості по орендній платі, з яких: 6250 грн. за жовтень, листопад та 2318,40 грн. за 23 дні грудня (3125 грн. : 31 = 100,80 грн. розмір орендної плати за один день; 100,80 грн. х 23 =2318,40 грн.).

Поряд з цим, правомірною є заявлена до стягнення позивачем заборгованість за комунальні платежі в сумі 857,55 грн. за вересень та жовтень 2010 року, з врахуванням п.п.3.3, 3.4 договору оренди №14 від 01.07.2010 року, якими передбачено сплату відповідачем до 3-го числа наступного місяця платежів з використання майна, таких, як: водопостачання, водовідведення, плату за користування земельною ділянкою, вивезення побутових відходів, а також за спожиту електроенергію, згідно показів електролічильника та втрат в електромережі 10% від показів електролічильника.

Одночасно судом з урахуванням ст.80 ГПК України, правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені, в звязку з відмовою позивача від стягнення таких, про що подано відповідну заяву.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення 17136,80 грн. - неустойки, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 8568,40 грн. - заборгованості по орендній платі. В частині стягнення 857,55 грн. - заборгованості по комунальних платежах та припинення провадження щодо стягнення інфляційних, трьох відсотків річних, пені - рішення господарського суду залишити без змін.

В звязку із скасуванням рішення частково, апеляційний господарський суд, враховуючи ст. 49 ГПК України, проводить новий розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 94 грн. державного мита та 117,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, з позивача на користь відповідача слід стягнути 42,84 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 року по справі №3/234 скасувати в частині стягнення 17136,80 грн. - неустойки, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 8568,40 грн. грн. - заборгованості по орендній платі. В частині стягнення 8568,40 грн. відмовити.

В частині стягнення 857,55 грн. заборгованості по комунальних платежах та припинення провадження у справі щодо стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_1 інд. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс ” (м. Львів, вул.Шевченка,200, код ЄДРПОУ 13808258): 8568,40 грн. заборгованості по орендній платі, 857,55 грн. - заборгованості по комунальних платежах, 94 грн. - державного мита, 117,77 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс ” (79039, м. Львів, вул.Шевченка,200, код ЄДРПОУ 13808258) на користь Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 (79029 АДРЕСА_1 інд. №НОМЕР_1) - 42,84 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.