Рішення № 15123231, 26.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2011 р.Справа № 13/7/294-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін” смт Ямпіль

Білогірського району

про стягнення суми 219602,67 грн.

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 по довіреності від 01.01.2011р.

Відповідача: не зявився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 219602,67 грн., з якої 206212,97 грн. основного боргу за поставлені засоби захисту рослин у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки № 2026 від 13.02.2009р., 9265,45 грн. пені у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та 4124,25 грн. інфляційних нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2010р. порушено провадження у справі № 7/294-10, а рішенням від 09.03.2010р. позов задоволено частково.

У звязку із тим що рішення набрало законної сили, 19.03.2010р. господарським судом видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача суми 206212,97 грн. основного боргу, 4124,25 грн. втрат від інфляції, 2103,37 грн. витрат по оплаті державного мита та 226,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.07.2010р. відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення суду першої інстанції від 09.03.2010р., який своєю постановою від 18.08.2010р. касаційну скаргу задовольнив частково, рішення господарського суду від 09.03.2010р. скасував, а справу надіслано до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

При цьому, в постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010р. було зазначено про те, що судом першої інстанції було прийнято рішення без врахування особливостей передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у звязку із порушенням провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Агроін” смт Ямпіль Білогірського району.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. суддею Матущаком О.І. справу прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 13/7/294-10.

Ухвалою суду від 04.10.2010р. зупинено провадження у даній справі до вирішення касаційною інстанцією справи № 13/3/193-Б про визнання банкрутом ТзОВ „Агроін” смт Ямпіль Білогірського району.

Ухвалою від 21.03.2011р. поновлено провадження у даній справі, у звязку із припиненням провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Агроін” смт Ямпіль Білогірського району.

Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:

13.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2026 поставки засобів захисту рослин.

У відповідності до п. 1.1 укладеного договору, постачальник (позивач) зобовязався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити засоби захисту рослин на умовах, які визначені у додаткових угодах до даного Договору, що є його невідємною частиною.

Згідно п. 4.1 вказаного договору, оплата за отриманий товар проводиться відповідно до умов, обумовлених в додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1, другий платіж у розмірі 162804,17 грн., сплачується покупцем (відповідачем) у строк до 30.10.2009р.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2, другий платіж у розмірі 43408,80 грн., сплачується покупцем (відповідачем) у строк до 30.10.2009р.

Згідно з п. 5.1 укладеного договору, товар вважається доставленим по кількості і якості після підписання покупцем (відповідачем) видаткової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № S-00000176 від 18.03.2009р., № S-00000941 від 05.05.2009р. та № S-00001027 від 26.05.2009р. позивач передав, а відповідач на підставі довіреностей серії ЯГН № 202891 від 18.03.2009р., серії ЯГН № 136414 від 05.05.2009р. та серії ЯПД № 136417 від 26.05.2009р., прийняв товар на загальну суму 206212,97 грн., проте у встановлений термін його не оплатив.

За прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з листопада по грудень місяці 2009р. у сумі 4124,25 грн.

Також, за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 01.11.2009р. по 20.01.2010р. у сумі 9265,45 грн.

Проте, оскільки умовами договору не передбачено відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у вигляді нарахування йому пені за кожен день прострочення виконання, суд вважає за необхідне у позові в частині стягнення пені у сумі 9265,45 грн. відмовити.

Приймаючи рішення господарським судом враховується, що ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ч. 1 ст. 612 зазначеного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 вказаного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку що позов в частині заявленої суми 206212,97 грн. основного боргу та 4124,25 грн. інфляційних нарахувань заявлений обґрунтовано та підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному обємі. В решті суми позовних вимог 9265,45 грн. пені у позові належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача на нього належить покласти обовязки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Крім цього, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:

Ухвалою господарського суду від 28.09.2009р. порушено провадження у справі № 3/193-Б про визнання банкрутом боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін” смт Ямпіль Білогірського району, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 20.10.2009р. відкрито процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Яроша В.Ю.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті „Урядовий курєр” № 207 від 07.11.2009р.

Ухвалою суду від 22.12.2009р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів.

У звязку із закінченням строку повноважень судді Вибодовського О.Д. розпорядженням голови господарського суду за № 46 від 23.02.2010р. справу передано на розгляд судді Матущаку О.І.

Постановою суду від 17.03.2010р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором-арбітражного керуючого Яроша В.Ю.

02.06.2010р. ТзОВ „Суффле Агро Україна” м. Славута подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на ухвалу суду від 20.10.2009р. у справі № 3/193-Б, який своєю постановою від 14.07.2010р. касаційну скаргу задовольнив частково, ухвалу суду першої інстанції від 20.10.2009р. скасував, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Крім цього, 27.08.2010р. ТзОВ „Суффле Агро Україна” м. Славута подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на ухвалу суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство від 28.09.2009 р., який своєю ухвалою від 26.10.2010 р. повернув скаргу скаржнику без розгляду.

Ухвалою суду від 09.02.2011р. припинено провадження у справі № 13/3/193-Б про банкрутство боржника ТзОВ „Агроін” смт Ямпіль Білогірського району без затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін” смт Ямпіль, вул. Молодіжна, 35 Білогірського району (ідентифікаційний код 31259313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута, вул. Острозька, 138 (ідентифікаційний код 34863309) суму 206212,97 (двісті шість тисяч двісті дванадцять гривень 97 коп.) основного боргу, 4124,25 (чотири тисячі сто двадцять чотири гривні 25 коп.) втрат від інфляції, 2103,37 (дві тисячі сто три гривні 37 коп.) витрат по оплаті державного мита та 226,04 (двісті двадцять шість гривень 04 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позовних вимог 9265,45 грн. пені у позові відмовити.

Оскільки в судовому засіданні 26.04.2011р. оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення, його повний текст виготовлений та підписаний 04.05.2011р.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

СуддяО.І. Матущак