Рішення № 15122991, 26.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.11 Справа № 5021/489/2011. Господарський суд Сумської області у складі: судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання: Таран С.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”,

м. Суми

до Сумської міської організації “СОВЕАФ”, м. Суми

про стягнення 2253 грн. 36 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 10.01.2011 року № 57

від відповідача: не зявився

Суть спору: в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію на загальну суму 2253 грн. 36 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 19.04.2011 року просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що між сторонами відсутні договірні зобовязання, крім цього Сумська міська організація «СОВЕАФ» є неприбутковою організацією і згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови КМУ «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»» звільнена від сплати за користування комунальними послугами.

У судове засідання до прийняття рішення по справі від відповідача надійшла заява б/н від 26.04.2011 року, згідно якої, керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України, відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2253 грн. 36 коп., яка виникла за період з жовтня 2005 року по жовтень 2007 року.

Відповідач в засідання суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач вказує на те, що відповідач у період з жовтня 2005 року по жовтень 2007 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, і на даний час має заборгованість перед позивачем в сумі 2253 грн. 36 коп., що підтверджується відомістю акту звірки, відповідними рахунками та актами-передачі теплової енергії.

Позивач посилається на те, що згідно ст.. 24 Закону України «Про теплопостачання» одним із обовязків споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Позивачем неодноразово було направлено відповідачу два примірники договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (листи № 4182 від 13.11.2006 року, № 70 від 09.01.2007 року) та попереджено у разі відмови від підписання звернутися до суду з вимогою про примусове укладання договору.

Разом з тим, суд, розглянувши матеріали справи, вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичними обставинам справи.

Сумська міська організація «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану) є громадським обєднанням соціального захисту, яка діє на підставі Статуту і основними напрямками діяльності якої є обєднання ветеранів, учасників війни та бойових дій в Афганістані і локальних конфліктів в інших зарубіжних країнах.

Організація включена до реєстру неприбуткових організацій, що підтверджується довідкою ДПІ в м. Суми від 25.10.2000 року № 31335/10/15-114.

Згідно ст. 20 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадські організації та інші об'єднання ветеранів війни в межах своїх повноважень сприяють розробленню рішень органами законодавчої і виконавчої влади, представляють і захищають законні інтереси своїх членів у державних органах і громадських організаціях, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України про об'єднання громадян.

Органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань.

Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Порядок надання пільг та порядок їх відшкодування визначений Постановою КМ України від 16.02.1994, № 94 "Про порядок надання пільг, передбачених законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", згідно п. 6 якої витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни. Відшкодування організаціям витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями. Організації в установленому порядку подають фінансовому органу за місцем їх знаходження платіжне доручення на погоджену загальну суму витрат у чотирьох примірниках. Перший примірник доручення підписується керівником або заступником і головним бухгалтером фінансового органу і скріплюється печаткою. Три примірники доручення подаються в установу банку. Четвертий примірник платіжного доручення і розрахунок до нього залишаються у фінансовому органі, який веде облік відшкодування зазначених витрат. Видатки, пов'язані з наданням пільг відображаються в обліку виконання місцевого бюджету у розділі 207 параграфу ІІ "Пільги учасникам війни" Класифікації доходів і видатків державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст.. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного зконодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між позивачем та відповідачем підписано не було, акти приймання-передачі та рахунки, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, підписані лише однією стороною виконавцем, доказів направлення та отримання відповідачем рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії позивачем не надано, як і не надано доказів предявлення відповідачеві вимоги згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Більше того, згідно діючого законодавства відповідач звільнений від оплати комунальних послуг, в тому числі за користування тепловою енергією.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач не надав доказів, які б обєктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, а наявні матеріали справи повністю спростовують позовні вимоги, тому підстави для задоволення позовних вимог до відповідача відсутні.

Крім того, до прийняття рішення по даній справі, відповідачем було заявлено про застосування судом позовної давності щодо вимог позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.. 256 ЦК України).

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, у відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період жовтень 2005-жовтень 2007 року. Тобто, фактично починаючи з жовтня 2005 року позивач знав про порушення свого права, але всупереч вимогам вищевказаних норм не звернувся за захистом свого права до суду, що призвело до спливу позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦУ України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити.

СУДДЯ М.С. Лущик

Повне рішення складено та підписано 26.04.2011 року.